Сецесія, місто і текст

Сочинение - Культура и искусство

Другие сочинения по предмету Культура и искусство

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



асадні композиції, тому львівський модерн назвали стилем митця, адже у архітектурі львівського модерну органічно поєднувалося декоративне, примхливе з елементами раціонального та народного, традиційного. Основою архітектурних композицій завжди була ліпнина, яку ознаменовувала солодкава краса іронічно-відстороненого ставлення до неї. Архітектори знівелювали канони ордеру, пишного розквіту набули стилізаторські і функціональні тенденції, на вікнах - характерні сецесійні елементи - у наступ пішли кручені колони, квіткові орнаменти, керамічна плитка. Віконні отвори змінили форму, сандрики відправилися на звалище. Тільки задумливі маскарони, як скромний спадок класицизму, як і раніше, дивилися на перехожих з фасадів. Але й вони змінилися, стали більшими. А ковані решітки та двері - це справжня поема металу. Прикладом сецесійних громадських будівель з використанням вітражів у декоруванні інтерєрів міг слугувати пасаж Міколяша, зведений за проектом і. Левинського. Бірюльов Ю. звертає увагу на те, що велися пошуки фірмою І. Левинського українського національного стилю в напрямі модерністичного переосмислення візантійського та романського зодчества (проект театру “Руська Бесіда” у Львові, 1904-1909, “Народний Дім” у Клепарові під Львовом, 1911). Цей будинок, на жаль, не зберігся. Митці того часу намагалися поєднати нові європейські тенденції з певним національним стилем, народними традиціями. Вони прагнули мати своє власне індивідуальне обличчя. Тому і багато вітражів, як і самих будівель, було створено на основі гуцульської тематики - писанок, вишивок, килимів. Деякі львівські вітражисти цього часу почали експерементувати з різнофактурним прозорим безколірним склом. Приклад такого типу вітража можна побачити у Львові в приміщенні Управління Внутрішніх Справ, виконаному в 1910 році. Вітражні полотна, зібрані з кусків прозорого різно-фактурного скла, гранчастого та шліфованого, своєю сухою графічністю відповідають архітектурній стриманості будівлі - ліпному декору стін, рисунку кованих балюстрад. Незважаючи на сукупність виражальних засобів, вітраж не має аналогів серед зразків львівського вітражного мистецтва. Декоративну площину вітражів заповнювали характерними для регіону стилізованими рослинами.

Трактування рослинності періоду модерну або сецесії відрізняється від ренесансної. Стилізація, зміна пропорцій, геометризація декоративних мотивів, динаміка форм досягли захоплюючих графічних ефектів. Квітки маку, що так характерні для Галичини, що добре піддаються сецесійному трактування, є найбільш поширеними і зустрічаються не тільки у львівських камяницях (Маланюка, 2; Кльоновича, 4; І. Богуна, 7; Коперніка, 3). Часто можна було побачити стилізовані квіти півонії, троянди, барвінку, нарцисів, жоржини, лілії, ірису та троянди, що притаманні народній вишивці. Квіти переважно спліталися у віночки чи складалися в кошику у букети.

Будинки епохи львівської сецесії:

Очевидно, що кращою спорудою сецесії з галицьким характером є будинок на вул. Личаківській, 107 у Львові, збудований в 1909 р. За проектом О. Лушпинського. Найбільше сецесійних будинків на вулицях акад. Богомольця, глибокій, акад. Павлова. Архітектори дбали про відповідний амсамбль стилістично однакових споруд. З обох сторін уздовж проспекту будівлю етнографічного музею оточують Гранд-Готель (Проспект Свободи, 13), і побудований 1893 року у стилі історизму і Промінвестбанк (Проспект Свободи, 17), зведений 1912 року у стилі пізньої сецесії.

На розі проспекту Шевченка №4 і вулиці Чайковського стоїть одна з найпривабливіших модерних будівель міста колишній прибутковий дім адвоката Сегаля, особливістю якого є вежа з декоративним фронтоном. Інтерєр будинку оздоблений унікальними гобеленами, ліпним декором і вітражами у стилі сецесіону. У будинку №8 розташована одна з найкращих книгарень львова книгарня Наукового Товариства Імені Шевченка.

На іншому боці проспекту можна споглядати оригінальний будинок №27 на розі з вулицями Фредра І Герцена, споруджений 1909 року під впливом пізнього англійського модерну.

Одразу навпроти будівлі на іншій стороні вулиці бачимо будинок № 6, зведений з темного каменю у дусі німецького юґендштілю у 1912-1914 роках, який одразу привертає увагу незвичною і оригінальною стилізацією під середньовіччя. Фігури понурих лицарів-атлантів і барельєфи грізних левів навіюють настрій давньої суворої епохи, хоча водночас будівля виявляє риси вишуканості сецесійної архітектури початку XX ст. Натомість майже позбавлений елементу стилізації Музичний інститут ім. Лисенка на вул. Шашкевича № 5, збудований у спрощених, лаконічних формах “класицизованої” сецесії.

Площа Міцкевича цікава передусім готелем “Жоржом найстарішим із діючих готелів України, це будинок 1901 року, збудований у неоренесансно-необароковому стилі, тобто прототипу віденського сецесіону - особливість такого модерну як стилю полягала в органічному поєднанні нового і старого, примхливого з народним, вишуканого із серійним. На фронтоні будівлі встановили те, що єдине залишилося від старого готелю барельєф святого юрія. Чотири сторони будівлі скульптор Попель, за проектом свого колеги Марконі, оздобив скульптурами чотирьох частин світу: Європи, Азії, Африки і Америки.

Проспект Шевченка це одна з найпрекрасніших центральних вулиць Львова, яка повністю зберегла європейський архітектурний дух початку XX ст. Тут, наявна відсутність загальновизнаних класичних архітектурни

s