Серцеві захворювання

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



их дифузних захворюваннях сполучної тканини та ін.;

- запалення, спричинене фізичним впливом на тканини (травма) або наявністю пухлини, відноситься виключно до перикардиту;

- реактивне запалення виникає після інфаркту міокарда, локального променевого впливу при злоякісної пухлини та ін.

Клінічні симптоми захворювань визначаються значенням і функцією уражених відділів серця. Розвиток ендокардиту призводить до деформації стулок клапанів і створення вади серця в різний час. Так, недостатність клапана формується близько 6 міс, а стеноз гирла аорти або лівого передсердно-шлуночкового отвору - до 2 років. Клінічна симптоматика інфекційного ендокардиту значно яскравіше, ніж ревматичного: зявляються такі ознаки інфекційного процесу, як лихоманка, пітливість та ін. Крім серця уражаються нирки (гострий або хронічний гломерулонефрит), спостерігаються анемія, лейкопенія, кровоточивість. Можливий розвиток мікроемболій судин нирок, селезінки, мезентеріальних судин черевної порожнини з відповідною клінічною симптоматикою.

Ураження міокарда (міокардит) супроводжується ознаками недостатності кровообігу (задишка, серцебиття, можливі збільшення серця, печінки, набряки), порушенням ритму і провідності, появою на ЕКГ зміненого зубця Т.

Перикардит може бути сухим або ексудативним. При сухому перикардиті основними ознаками є тупі постійні болі в області серця, при аускультації шум тертя перикарда. На ЕКГ можливі зміни зубця Т.

Ексудативний перикардит має більш важкий перебіг. Крім болю спостерігається задишка в спокої, хворі часто займають вимушене положення: сидять, нахилившись уперед (рідина в цій позі менше стискає серце); характерні значне розширення меж серця і глухі тони серця, ознаки недостатності кровообігу. Рентгенологічно визначаються змінені розміри серця, на ЕКГ - значне зниження амплітуди зубців у всіх відведеннях.

Перикардит може мати і хронічний перебіг, при якому утворюється так званий спайковий перикардит - при зрощенні париєтальної платівки з вісцеральною (епікардом).

У цій ситуації серце скорочується недостатньо, значно збільшується венозний тиск, збільшується печінка, зявляються набряки на ногах і асцит.

В результаті довгого застою крові в печінці може розвинутися порушення її структури і функції, що виражається появою жовтяниці. Такі хворі нагадують хворих цирозом печінки. Значну роль в діагностиці цього захворювання відіграють рентгенологічні і ехографічні обстеження.

При лабораторному обстеженні хворих з вищеназваними хворобами виявляються ознаки запального процесу.

Хворі із запальним ураженням ендокарда, міокарда і перикарда потребують стаціонарного лікування. При легкому перебігу хвороби не має необхідності в суворому постільному режимі. Важкий перебіг завжди вимагає дотримання постільного режиму, особливо при явищах серцевої недостатності. Медична сестра повинна суворо стежити за цим.

Дієту призначають з обмеженням кухонної солі до 4-5 г і рідини до 1,0-1,2 л на добу.

При інфекційному ендокардиті призначаються антибіотики у великих дозах і протягом тривалого часу. Тому медична сестра повинна попередити утворення абсцесів в місцях інєкцій, а також розвиток алергічних реакцій. Призначаються антибіотики і при перикардиті, коли причиною їх появи є інфекція.

Враховуючи, що в основі розвитку уражень стінок серця лежить запальний процес, джерело якого служать імунні порушення, хворим призначають нестероїдні протизапальні препарати (індометацин, ортофен тощо), а при значних імунних зрушення - глюкокортикоїди (преднізолон та ін.), а також амінохінолінові препарати (делагил); в якості резервних засобів вживають цитостатики (азатиоприн та ін.).

Первинна профілактика захворювань полягає в підвищенні опірності організму до інфекції (загартовування, здоровий спосіб життя); лікування вогнищевої інфекції (тонзиліт, каріозні зуби, гайморит і т.д.).

Вторинна профілактика здійснюється постановкою хворого на диспансерний облік після виписки зі стаціонару та активним спостереженням за ним у подальшому для попередження можливих рецидивів. Багато хворих вимагають після перенесеного захворювання відповідного працевлаштування (робота в теплому приміщенні, без значного фізичного навантаження).

 

5. Атеросклероз

 

Атеросклероз (від грец. Athera) - це хронічне захворювання, при якому стінки артерій ущільнюються і втрачають еластичність, що веде до звуження їх просвіту, а значить і до ускладнення течії крові.

Жертвами атеросклерозу зазвичай стають особи середнього та похилого віку. Однак атеросклеротичні зміни виявляються, в ряді випадків, у дітей і навіть у новонароджених. А ще кажуть, що атеросклероз - це, в основному, недуга людей з високим інтелектом.

Атеросклероз частіше відзначається у чоловіків старше 35 років, схильних до частих стресів. Також має значення спадковий фактор. Сприяють розвитку атеросклерозу цукровий діабет, ожиріння, подагра, жовчнокамяна хвороба та ін. Харчування з надмірною кількістю тваринного жиру відіграє істотну роль як фактори, що приводять до атеросклерозу, але не як першопричина атеросклерозу. Досить велике значення в походженні атеросклерозу має мала фізична активність. Важливою причиною слід вважати психоемоційне перенапруження, яке травмує нервову систему, вплив напруженого темпу життя, шуму, деяких специфічних умов роботи і т.д.

У здорових людей кров вільно надходить по артеріях у всі частини тіла, забезпечуюч

s