Середні величини та показники варіації у правовій статистиці

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ступеню у викладачів вищого учбового закладу.

Кількісно варіація альтернативної ознаки виражається двома значеннями: наявність ознаки позначається через одиницю, а її відсутність нуль. Позначивши частку одиниць, які мають дану ознаку через р, а одиниці, які не мають цієї ознаки через q = (1 р), визначимо середню арифметичну альтернативної ознаки. Вона буде дорівнювати:

 

.

 

Після цього обчислимо дисперсію альтернативної ознаки:

 

= q2p + p2q = p q (q + p) =

= p*q = p (1 p).

Отже частка для альтернативної ознаки замінює середню величину, а дисперсія є добутком частки на доповнення її до одиниці.

Для більш детальної характеристики сукупності застосовується відносний показник коефіцієнт варіації. Існують різні думки щодо того, за яким з показників його можна обчислювати. На практиці завжди порівнюють за допомогою середнього квадратичного відхилення, яке найбільш реалістично відображає коливання ознаки в сукупності.

Коефіцієнт варіації це відсоткове відношення середнього квадратичного відхилення до середнього рівня. Як правило, цей середній рівень обчислюється за формулою середньої арифметичної. Коефіцієнт варіації обчислюється за формулою:

 

,

де: V коефіцієнт варіації; середнє квадратичне відхилення; середній розмір ознаки в статистичній сукупності.

За даними табл. 4 коефіцієнт варіації в першому прикладі дорівнює 32,0 % ( 1,92 : 6 х 100), в другому прикладі 39,5 % (2,37 : 6 х 100); за даними табл. 9 53,3 % (1,28 : 2,4 х 100).

Коефіцієнт варіації дає змогу порівняти різні сукупності. Чим менше цей показник, тим менше коливання ознаки в сукупності і тим більш однорідна сукупність, і навпаки.

Показник коефіцієнта варіації слід використовувати для оцінки однорідності сукупності. Існує оціночний критерій сукупність однорідна і середня величина в ній є типовою, якщо коефіцієнт варіації не перевищує 33 %. Таким чином, тільки сукупність, яка наведена в першому прикладі, є однорідною, хоча в ній розмах варіації був значно більшим, ніж в інших сукупностях.

Розрізняють такі значення відносних коливань (варіації)

  1. незначну ознаку V ≤ 10 %
  2. середню V = 10,1 30 %.
  3. велику V > 30 %.

При розрахунку коефіцієнта варіації ознаки у різних сукупностях та умовах виникає необхідність його оцінки. Наприклад, якщо вивчають кількість справ, розглянутих суддями різних місцевих судів за визначений період (місяць, рік), кількість осіб засуджених повторно у різних виправних установах тощо, то істотність різниці коефіцієнтів варіації розраховують за формулою:

 

tф =

Різницю коефіцієнтів варіації вважають невипадковою, якщо критерій згоди tф › 3, якщо ж tф ‹ 3, роблять висновок, що при цій кількості спостережень нульова гіпотеза не підтверджується, і тому істотна різниця не доведена.

 

 

Список літератури

 

  1. Лунеев В.В. Юридическая статистика: Учебник. М.: Юристъ, 2009. 400 с.
  2. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок ведення спеціальної митної статистики” від 12 грудня 2002 р. № 1865. // Урядовий кур`єр 19.12. 2002. с. 20.
  3. Правова статистика: Навч. посібник /О.Г.Кальман, І.0. Христич. Х.: “Право”, 2008. 204 с.
  4. Правова статистика. Курс лекцій./ О.М. Джужа, Ю.В. Александров, В.В. Василевич та інші. Під заг. ред. О.М. Джужи. К.: [НАВСУ: Правові джерела], 2007. 336 с.

5. Савюк Л.К. Правовая статистика: Учебник. М.: Юристъ, 2009. 588 с.

6. Словарь криминологических и статистических терминов. // Кальман А.Г., Христич И.А. Х.: ИИПП АПрН Украины, изд-во “Гимназия”, 2008. 96 с.

7. Статистика: Підручник/За ред, А.В. Головача, А.М. Єріної, О.В. Козирєва. - К.: Вища шк., 2008. 623 с.

8. Статистика: Підручник/ С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін.; За наук. ред. д-ра екон. наук С.С. Герасименка. 2-ге вид., перероб. і доп. К.: КНЕУ, 2007. 467 с.

9. Статистичний облік і звітність у правоохоронних органах України// Кальман О.Г., Христич І.О. Науково-практичний посібник. Х.: ІВПЗ АПрН УКраїни, вид-во “Гимназия”, 2008. 140 с.

10. Трофімова Г.Г. Правова статистика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. К.: КНЕУ, 2006. 75 с.

11. Чернадчук В.Д. Правовая статистика: конспект лекций. К.: МАУП, 2009. 72 с.

 

s