Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів

Дипломная работа - Иностранные языки

Другие дипломы по предмету Иностранные языки

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



осліджень

 

2.1 Поняття концепту у сучасній лінгвістиці

 

Природа і аспекти диференціації феноменів образ і поняття/ концепт до теперішнього часу не мають однозначних трактувань ні в лінгвістиці, ні у філософії, ні в логіці. Загальне поняття розглядається як акт нашої свідомості; слово добуває переживання, котре випускає імпульси емоційного спектру. Визначення емоції також характеризується різноманіттям ознак і точок зору, що адекватним чином відбивається на вирішенні проблеми статусу і сутності понять образ, концепт, емоція, що є фундаментальними при дослідженні і описі художнього тексту/ дискурсу як ексклюзивної комунікативної одиниці [36].

Ю.С.Степанов вважає, що концепт і поняття є термінами різних наук: поняття вживається головним чином у філософії і логіці, а термін концепт, будучи терміном математичної логіки, закріпився останнім часом в науках про культуру, мову, лінгвокультурологію, культурологію [28:43].

Концепт у філософії і лінгвістиці вміст поняття, смислове значення імені (знаку). Відрізняється від самого знаку і від його наочного значення (денотата, обєму поняття). Ототожнюється з поняттям і сигніфікатом [37].

У найзагальнішому вигляді концепт, на думку Ю.С.Степанова, можна представити з одного боку, як згусток культури в свідомості людини: те, у вигляді чого культура входить в ментальний світ людини і, з іншого боку, концепт це те, за допомогою чого людина сама входить в культуру, а в деяких випадках і впливає на неї [28:43].

 

2.2 Концепт і поняття

 

Питання про співвідношення термінів концепт і поняття залишається як і раніше багато в чому дискусійним в сучасній теорії мови.

Про багатоплановість поняття концепт свідчить дефініція в Логічному словнику: Концепт (від лат. conceptus поняття) цілісна сукупність властивостей обєкту. Відповідно до традиції, що склалася, в природній мові під концептом розуміється той абстрактний вміст, розуміння якого є необхідною умовою адекватного вживання даного імені. Різні імена можуть позначати один і той же обєкт і при цьому виражати різний абстрактний вміст, але не навпаки [34].

Тут концепт представлений як культурно-інформаційна одиниця, створена в процесі зведення результатів дослідного пізнання дійсності до обємів, які здатна утримати людська память, і співвіднесена з культурно-ціннісними домінантами, вираженими в релігії, ідеології, мистецтві, науці.

Концепти вступають у системні відносини схожості, відмінності та ієрархії з іншими концептами, утворюючи концептосферу.

Концепти утворюють свого роду культурний шар, що є посередником між людиною і світом [3:3]. Цей підхід перекликається з етнографічним визначенням феномену культури, сформульованим Е.Б.Тайлором: культура… складається в цілому із знання, вірувань, мистецтва, моральності, законів, звичаїв і деяких інших здібностей і звичок, засвоєних людиною як членом суспільства [34]. В рамках такого підходу акцент робиться на контекстуальному звязку індивіда, що формується в свідомості, або колективу концепту з уже засвоєними всеосяжними суспільними цінностями даного соціуму. Такі абстрактні поняття, як істина, доля, совість, свобода, гріх, праця, час, простір, душа, дружба, нудьга є ключовими концептами культури, обумовленими нею базовими одиницями картини світу [11; 20; 34]

Для того, щоб зрозуміти концепт, не обовязково знати значення слова, що зареєстроване в словниках і служить позначенням концепту, досить уміти поводитися з вмістом складових значення [4; 16].

Широкого значення концепт набув у працях О. Селіванової, яка прирівнює його до логічного судження, представленого в мовній формі. Вчена зазначає, що концепт відображає предмет реального чи ідеального світу і зберігається в памяті носіїв мови як вербальний субстрат; у ракурсі узагальнено-відображальної функції свідомості концепт є чуттєво-пізнавальною абстракцією предметів та явищ; у психологічному аспекті концепт виступає як розумовий і психологічний образ обєкта; на основі інтегративного принципу концепт це різносубстантна одиниця свідомості, що містить уявлення, образи, гештальти, поняття [25:111].

Використання того факту, що знакова одиниця, узята поза контекстом, може бути асоціативно звязана з безліччю різних концептів, є важливим елементом комунікативної компетенції, що дозволяє створювати витончені мовні фігури, засновані на двозначності: загадки, евфемізми, іносказання, підтексти, натяки і тому подібне (ці явища приблизно відповідають тому, що В.В. Дементьєв позначає терміном непряма комунікація).

З точки зору когнітивної лінгвістики, концепт репрезентується в мові готовими лексемами, поєднаннями фразеологізмів, вільними сполученнями слів, структурними і позиційними схемами пропозицій, що несуть типові пропозиції (синтаксичні концепти), текстами і сукупностями текстів (при необхідності наукового пояснення або обговорення складних, абстрактних чи індивідуально-авторських концептів) [16].

Згідно електронного словника ABBYY Lingvo 12 , поняття це одна з форм мислення, результат узагальнення суттєвих ознак обєкта дійсності; розуміння кимсь чого-небудь, що склалося на основі якихось відомостей, власного досвіду; думка про що-небудь, погляд на щось; сукупність поглядів на що-небудь, рівень розуміння чогось [40]. Тут варто зазначити, що термін концепт не рівнозначний терміну

s