Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів

Дипломная работа - Иностранные языки

Другие дипломы по предмету Иностранные языки

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



жувана емоція теж виражається інтонаційними засобами, рідше лексичними засобами сучасної англійської мови, як бачимо з проведеного дослідження.

Якщо брати до уваги когнітивну точку зору, то мова є відображенням взаємодіючих структур людської свідомості, мислення, пізнання. Саме тому до сфери уваги когнітивної лінгвістики потрапляють питання про те, яким чином здійснюється мовний звязок із світом, які мовні одиниці, засоби повязані зі сприйняттям оточення, як вони відбивають його пізнання, інтеріоризуються у внутрішній світ особистості, її ментальність, а потім беруть участь у переробці та обміні інформацією в процесі комунікації. Когнітивна лінгвістика оперує рядом таких термінологічних понять, інтерес із яких для нас представляють наступні: концепт змістовна одиниця памяті, що відображена у людській психіці; концептуалізація розумове конструювання предметів та явищ і, нарешті, категоризація поділ зовнішнього та внутрішнього світів людини на окремі категорії.

Концепт представляє собою глобальну розумову одиницю, яка кодується в людській свідомості одиницями універсального предметного коду. В основі тематики концепту можуть лежати як індивідуальні, так і універсальні чуттєві образи. Упорядковане поєднання концептів у свідомості людини становить її концептуальну систему. Складовими будь-якої концептосистеми є фрейми. Фрейми це блоки знання, які стоять за значеннями слів і забезпечують їх розуміння. Фреймова семантика наголошує на необхідності повязування значення слова з фреймом, що лежить в його основі.

Емоційний концепт розуміється нами як окремий фрагмент емоційного світу людини, зафіксований когнітивною структурою в мові, який виявляється мовними одиницями або засобами, здатними позначати емоції (інтонація або ж слова). У процесі комунікації інтонація виконує такі важливі функції як комунікативну (повідомлення інформації, запит інформації, прямий вплив на співрозмовника), експресивну (смислове виділення частин висловлювання, надання окремим частинам висловлювання більшого чи меншого ступеня важливості), граматичну (слугує засобом передачі підтексту), емоційно-вольову (повідомляє про емоційний стан мовця), дистинктивну (дозволяє визначати семантико-синтаксичні звязки висловлювання, виділяти логічний та фразовий наголоси тощо), а також контактоналагоджувальну. Як бачимо, досить часто інтонація мовленні може нести в собі значно більше смислове навантаження, ніж лексичні одиниці, в чому ми і пересвідчились, провівши дослідження ряду інтонаційних єдностей, котрим було надано оригінального звучання акторами фільмів, які нас цікавили.

Як бачимо, в більшості своїй переважає висхідний тон, однак мають місце і висхідно-нисхідний та нисхідно-висхідний (або ж складний тон падіння+підняття). Хоча висхідний ядерний тон зазвичай застосовується лише у спокійному, яскраво емоційно невираженому мовленні, у наших прикладах, в поєднанні з низькою шкалою він надає словам акторів експресивності, досить сильного емоційного забарвлення, і, разом з тим, виступає носієм смислового навантаження, передаючи внутрішній стан головних героїв на зовні.

На противагу висхідному тону, нисхідно-висхідний тон є одним із варіантів емфатичного мовлення; він зазвичай використовується для наголошення основної думки автора (тон іде донизу, падає) на слові, яке мовець хоче особливо виділити або на якому він хоче наголосити; підвищення ж проявляється у формі певного доповнення або уточнення основної думки висловлювання, в чому ми мали змогу неодноразово пересвідчитись.

Стосовно висхідно-нисхідного ядерного тону, то тут слід зауважити, що він найчастіше передає завершеність думки, яка не терпить заперечень; значну міру категоричності, визначеності висловлювання, впевненості адресанта у сказаному. Хоча він може передавати і відчуття сильного подиву, недовіри, шокованості.

У більшості випадків актори використовували, окрім інтонаційних прийомів, ще й невербальні засоби вираження емоційного концепту СТРАХ, що сприяло кращому розумінню ситуації, в якій опинився їх герой; це також спонукало до відчуття жалю, співчуття, бажання допомогти. Саме в цьому аспекті цікавою є теорія Джемса-Ланге, котрі стверджували, що ми боїмося, тому що тремтимо; радісні, тому що сміємося; сумні, тому що плачемо тощо. Як бачимо, головні герої через фізичні прояви лише роблять ситуацію для себе ще гнітючішою, починаючи більше боятися невідомого, оскільки, як ми зясували, причина страху нематеріальна.

Однією з важливих особливостей є вживання Стью, головним героєм фільму Phone Booth, ненормативної лексики, яка певним чином, як йому здається, дозволяє дещо розрядити обстановку, хоча насправді лише погіршує його становище, адже з кожною вжитою нецензурною лексичною одиницею він все більше розуміє, що це не допоможе, і що він залишається, як і раніше, сам на сам із невідомою небезпекою.

Звертаючись від інтонаційних особливостей вираження емоційного концепту СТРАХ до його семантичних особливостей, слід зазначити, що метод фреймової семантики, застосований в даному дослідженні, надав можливість структурувати найсуттєвішу інформацію про емоцію страх за допомогою предметно-функціонального фрейму (згідно термінології проф. С.А. Жаботинської). Сутність поняття страх полягає в тому, що коли головний учасник фрейму СТРАХ ДЕХТО 1: пацієнс (one) відчуває ДЕЩО 1: результат (feeling/emotion), що характеризується кількісною ознакою сильний ТАКИ

s