Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів

Дипломная работа - Иностранные языки

Другие дипломы по предмету Иностранные языки

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



зованими концептами. Залежно від виду слотів та їх взаємозвязків С.А.Жаботинська розрізняє пять типів фреймових структур:

  1. Предметноцентричний фрейм визначається як система пропозицій, у якій до логічного субєкту ХТОСЬ/ЩОСЬ приєднуються декілька предикатів, які характеризують субєкт за кількісним, якісним, локативним, темпоральним, оцінним параметрами.
  2. Фрейм, конституенти якого є предметними сутностями ХТОСЬ/ЩОСЬ, котрі є обєднаними родо-видовими відносинами, має назву таксономічний.
  3. В акціональному фреймі декілька взаємодіючих у певному просторі та часі предметів ХТОСЬ/ЩОСЬ наділяються семантичними ролями, які відбивають діяльнісний характер відносин між ними: агенс, пацієнс, інструмент, адресат, бенефіціант, причина, наслідок, результат тощо.
  4. Посесивний фрейм відбиває звязок між предметами ХТОСЬ/ЩОСЬ, який реалізується через відношення володіння, представленого у вигляді предикату мати. Цей фрейм має три різновиди: 1) власник власність, 2) контейнер наповнення, 3) ціле частина.
  5. Базовий асоціативний фрейм ілюструє відношення подібності між предметними сутностями, яка базується на зближенні концептів у мисленні людини [14:16].

Поєднуючись між собою у різних комбінаціях, залежно від комунікативного контексту, базові фрейми структурують концепт.

Проведений нами семантичний аналіз лексем сучасної англійської мови на основі відеофільмів Phone Booth, Cellular, які репрезентують емоційний концепт страх, виявив той факт, що поняттєвий зміст концептуалізованої емоції страх найбільш чітко та однозначно представлений лексемою fear. В результаті аналізу цієї лексеми і виявлення ряду семантичних ознак, необхідних для побудови її семантичної структури, надається можливість побудувати концептуальну модель структуризації цього значення.

У лексикографічних джерелах словникова дефініція лексеми fear є представлена у наступному вигляді: fear is 1) a strong feeling of distress, apprehension, or alarm caused by impending danger, pain etc; 2) the strong feeling that you get when youre afraid or worried that something bad is going to happen (страх це 1) сильне відчуття лиха, побоювання, або тривоги, викликане неминучою небезпекою, болем тощо; 2) сильне відчуття, що зявляється, коли людина боїться чи хвилюється, що повинно трапитися щось погане); to fear to be afraid of someone and what they can do (мати страх означає боятися когось та їхніх дій) [41:578; 40].

У семантиці аналізованої лексеми знаходиться родова архісема емоція, яка висвітлює одну зі складових частин свідомості людини її емоційної системи. Диференціальні семи слугують для конкретизації значення архісеми, звужуючи семантичний обсяг лексеми fear. Серед диференціальних компонентів виділяються сема інтенсивність (емоції) (strong), причина емоції (impending danger, pain, someone), оцінні якості каузатора емоції (distress, apprehension, alarm), результат (наслідок) (something bad is going to happen; what they can do).

На базі виділення семантичних ознак, представлених на поверхневому рівні семантики головної домінанти страху fear, можливо побудувати абстрактну модель її глибинного значення, представити її у формі фреймової структурної репрезентації знання.

Антропоцентризм сучасної когнітивної парадигми мовознавства передбачає той факт, що побудова концептуально-семантичних моделей значення мовних одиниць починається з поняття ЛЮДИНА. Тому в центрі предметно-акціонального фрейму значення лексеми fear, який побудували, знаходиться сутність ДЕХТО 1, яка відбиває вищезазначений концепт ЛЮДИНА [8; 9; 10].

Сутність поняття страх полягає в тому, що коли головний учасник фрейму ГНІВ ДЕХТО 1: пацієнс (one) відчуває ДЕЩО 1: результат (feeling/emotion), що характеризується кількісною ознакою сильний ТАКИЙ: кількість (strong) як реакція на ДЕХТО 2: агенс (someone), який продукує ДЕЩО 2: обєкт (what they can do), у кількості множина (слот СТІЛЬКИ) або ж як реакція на ДЕЩО 3: агенс загроза (impending danger, pain), що продукує ДЕЩО 4: обєкт (something bad), у кількості МНОЖИНА (слот СТІЛЬКИ), який наділений якісними ознаками негативного забарвлення ТАКИЙ: якість (distress, apprehension, alarm). Місце перебування, в якому ДЕХТО 1: пацієнс (one) знаходиться від початку до завершення контакту характеризується просторовим слотом ТУТ: місце. Головний учасник виявляється у реальному світі у контексті темпоральних координат ЧАС: зараз, у період СТІЛЬКИ: тривалість.

 

 

Висновки

 

Слід відмітити, що останнім часом зростає загальний інтерес дослідників до вивчення тих номінативних ділянок сучасної англійської мови, що зберігають знання про негативні емоції людини та способів їх передачі. Емоції це загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності. Вони сигналізують індивіду про стан його потреб і в цьому плані є субєктивною формою існування потреби. Емоції це реакція на певні стимули зовнішнього та внутрішнього середовищ людини. Провідною властивістю емоцій є ситуативність це вираження значущого смислу для людини тут і тепер. Суттєвою ознакою емоцій також є конкретна предметність, яка повязана з виділенням актуального предметного змісту.

Поміж основних емоцій суспільної англомовної свідомості емоція страх, безсумнівно, є однією з домінантних. Страх це негативна емоція, стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, небажаного; його можуть спричинити як дії інших індивідуумів, так і природні стихії тощо. Усі значущі емоції мають певне мовне вираження, тож дослід

s