Семантико-інтонаційні особливості вираження концепту "страх" у сучасній англійській мові на матеріалі відеофільмів

Дипломная работа - Иностранные языки

Другие дипломы по предмету Иностранные языки

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



висловлювання, оскільки тут вона має на увазі, що звязок може втратитись будь-якої хвилини, тому для порятунку важлива кожна секунда [1; 12; 15].

I need | your help. ||

 

 

 

 

Розглядаючи подані інтонаційні групи, можна дійти висновку, що нисхідно-висхідний ядерний тон, або ж тон падіння+підняття використаний героїнею для виділення важливої інформації. При цьому падіння тону відбувається на слові, яке Джессіка хоче особливо виділити need, на якому вона прагне наголосити, а підвищення проявляється у формі певного доповнення або ж уточнення основної думки висловлювання, на слові help. У даному випадку вона хоче підкреслити, що їй дуже потрібна чиясь допомога, оскільки загрозливі обставини, що склалися, жахають її, і самостійно вона не в змозі вийти із ситуації, що склалася [12].

 

This is for real! ||

 

 

 

 

У поданій інтонаційній єдності адресант вживає висхідний ядерний тон, що показує її збентеженість, хвилювання, невпевненість у тому, що співрозмовник вірить її словам. Головна героїня, Джессіка, гостро це переживає і вигукує дану фразу достатньо гучно, окрім того, у швидкому темпі, що є характерним для стану сильного потрясіння, а також для емфатичного мовлення [1; 26].

Ive been kidnapped. ||

 

 

 

 

Тут мовець вживає висхідно-нисхідний тон, за допомогою якого вона підкреслює істинність поданого факту, а також значну міру категоричності висловлювання. Особливістю наведеної інтонаційної групи виступає слово, яке, власне, і наголошує ядерний тон kidnapped. Хоча словник подає його із одним наголосом, ми бачимо, що у даній синтагмі не лише має місце подвійний наголос. Адресант ніби чеканить це слово, виділяючи обидва склади його основи ядерним тоном [12; 38; 39].

 

Please, | just stop hanging up. ||

 

 

 

 

Представлена інтонаційна єдність розділена на дві синтагми короткою незаповненою паузою, що є характерним для звязного експресивного мовлення. У першій інтонаційній групі використано висхідний ядерний тон, який несе в собі відтінки значення прохання, благання і, навіть, моління. Друга інтонаційна група наголошує на попередніх значеннях та додає нове адресант докоряє співрозмовникові за те, що той не має співчуття до людини, котра опинилась у загрозливій для життя свого і своєї дитини ситуації [1; 12; 26].

 

Can you hear me? || Youre my only hope. ||

 

 

 

 

Звертаючись до першої синтагми у поданій інтонаційній єдності, ми можемо сказати, що висхідний ядерний тон використаний у ній з метою підкреслення невпевненості головної героїні в тому, що звязок з Райаном (її співрозмовником) ще не втрачено. В той же час ця синтагма несе в собі відтінок значення звертання до адресата. У другій інтонаційній групі Джессіка також використала висхідний ядерний тон, який відображає сильне прохання, благання про допомогу. При цьому нею застосовано фразовий наголос до прислівника only, що робить його одним з центральних слів у реченні, і підкреслює важливість даної лексичної одиниці для мовця [1; 12; 15; 26].

 

What are you doing? ||

 

 

 

 

У наведеній інтонаційній групі висхідний ядерний тон вживається акторкою для того, щоб показати ступінь її шокованості тим, що відбувається навколо ми не можемо бачити цього, але чуємо через слухавку Райана, що до Джессіки прийшли ті, хто викрав її, і що вона знаходиться у дуже скрутному становищі. Головна героїня дуже голосно і майже не своїм голосом вигукує цю групу, що допомагає скласти уявлення про міру її переляку. Окрім цього, головною особливістю даної синтагми є те, що для спеціальних запитань не властиво вживання висхідного тону, а, отже, використання його в даному випадку дає зрозуміти, що це емфатичне мовлення [1; 12].

 

3.2 Фреймова репрезентація концепту страх на матеріалі відеофільмів

 

На концептуальному рівні свідомості емоція представляється як ланка розгорнутого причинно-наслідкового ланцюга, що включає три події: 1) подія, яка викликала емоцію; 2) власне емоція; 3) реакція. Для опису трьох фундаментальних моментів ситуації виникнення та переживання індивідом емоції страх, найбільш вдалим виявляється залучення фреймової структури, оскільки саме фрейм створює логічно завершену схематизовану картину у процесі пізнання стереотипної ситуації, фіксуючи у своїй структурі характерні особливості ряду схожих ситуацій, вказуючи на вербалізовані ділянки виділеної області знань [5:62].

У сучасній лінгвістиці фрейм визначається таким чином:

  • Одиниця знань, яка організована навколо концепту і містить у собі дані про суттєве, типове і можливе для цього концепту в рамках певної культури;
  • Когнітивна структура, яка існує в феноменологічному полі людини, базується на ймовірних знаннях про типові ситуації, очікуваннях з приводу якостей і відносин реальних і гіпотетичних обєктів;
  • Тип когнітивної моделі, що репрезентує знання і думки, повязані з конкретними, часто повторюваними ситуаціями, структура знання, що обєднує численні сфери, які асоціюються з певною лінгвістичною формою [24:227230].

Метод фреймової семантики концептуально-семантичного дослідження лексики передбачає встановлення та структуризацію тієї концептуальної ділянки досвіду, на фоні якої висвітлюється значення слова. Вони представляються як схемні структури, що засновані на вірогідних даних про стереотипну ситуацію, знання яких забезпечується вербал

s