Селянські податки на Україні в ХІХ – поч. ХХ століття

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



лях України та надають опис установ, що регулювали питання податкової політики.

Вивчення історії оподаткування, еволюції впливу податків на соціально-економічну сферу життя є однім з найбільш важливих питань російської історії. Таке вивчення знаходить своє відображення в працях И.Янжула, С. Вітте, В.Озерова И, та інших.

Також при написанні курсової роботи були використані праці з історії Росії загального характеру. Це такі дослідження, як История России (ІХХХ) під редакцією А.Дворниченко, В.Измозика; История России (ІХ ХХ в.) Я.Перехова та інші.

Практичне значення курсової роботи визначається тим, що теоретичні розробки, викладені в дослідженні можуть бути використані учнями й студентами для підготовки до практичних занять. Також зміст роботи може стати основою для написання доповідей, рефератів, різноманітних виступів.

Робота складається з вступу, трьох основних розділів та загальних висновків.

 

 

1. Фінансова реформа царського уряду другої половини ХІХ ст.

 

До закінчення Кримської війни в дворянській публіцистиці зявилися численні проекти ліквідації кріпосного права і буржуазної перебудови країни. Автори цих публікацій домагалися деякого відновлення державного і суспільного ладу Росії при збереженні непорушності монархічної влади і максимальному огородженні дворянських інтересів. Частина цих проектів була присвячена також реформі фінансової системи країни.

Так, наприкінці 1854р. із запискою по питанню про державні фінанси виступив ліберально-дворянський діяч передреформної епохи словянофіл А.Й.Кошелєв. Найближчим приводом до складання цієї записки було бажання Кошелєва вказати нові джерела державних засобів, необхідних для ведення Кримської війни. У записці Кошелєва відзначена крайня напруженість російського бюджету, ріст державного боргу і розлад грошової системи. На думку автора, ні шляхом підвищення податків, ні за рахунок звичайних позик підвищити державні доходи не удасться, а розраховувати на одну тільки емісію паперових грошей украй небезпечно: така міра може привести до повної фінансової і грошової катастрофи. Вихід з положення, що створилося, Кошелєв бачив у випуску позики особливого типу, забезпеченого всім надбанням держави. При цьому засобу на сплату відсотків повинні були вишукувати виборні дворянські представники, скликані царем. Кошелєв зовсім не стосувався загальних основ миколаївської фінансової системи і бачив панацею від усіх зол у пожертвуваннях дворянства.

Крім цього проекту, Кошелєв у спеціальній записці, складеної в 1850р., доводив необхідність скасування відкупної системи і введення замість її податку на вино і пиво.

Ще більш помірний проект, що нітрохи не торкався принципових основ дореформених фінансів, був опублікований Ю.А.Микшевичем у журналі Російський Вісник у 1859р. Автор цього проекту ставив перед собою лише завдання знайти шляхи для ліквідації бюджетного дефіциту і зміцнення російських державних фінансів. Підкреслюючи напруженість бюджету платників податків, Микшевич відзначав, що домогтися збільшення державних доходів за рахунок підвищення податків не удасться. Величезна заборгованість Росії, на думку автора, робила неприпустимими і висновок нових позик. Єдиний вихід з положення, що створилося, Микшевич бачив у продажі державного майна, у першу чергу казенних земель і лісів. Цінність цього майна дорівнювала величезній сумі в 4 млрд. руб. Продаж казенних земель і лісів, за словами Микшевича, могла б значно поправити справи державного казначейства.

Більш розгорнутим був проект дворянського економіста Л.В.Тенгоборського. Автор висунув ряд заходів, спрямованих на збільшення продуктивних сил країни, вважаючи, що разом з тим виростуть і податки. Він наполягав на заміні винних відкупів акцизами, установленні пятипроцентного збору з доходів від капіталів, внесених у банківські установи 1,36]. Тенгоборський указував, що необхідно різко скоротити державні витрати, що йдуть на непродуктивні цілі, особливо кошторису військового і морського міністерств.

З часу Кримської війни необхідність перетворення застарілої фінансової системи країни стала настільки очевидної, що це змушено були визнати й урядові кола. Найбільше детально розроблений проект перебудови бюджетної справи і усієї фінансової системи, що збігався з загальними основами майбутньої реформи, був представлений самим міністерством фінансів на розгляд Олександра II незабаром після закінчення війни. У проекті підкреслювалася недосконалість російських фінансів і кредиту, неймовірна податкова обтяженість населення, громіздкість і дорожнеча державного апарата, шкода відкупної системи, що загрожує зростання державної заборгованості. У ньому висувалася пропозиція реорганізувати податкову систему країни, скасувати винні відкупи, збільшити митний прибуток, ввести акцизні збори. Щоб скоротити державну заборгованість, пропонувалося стати на шлях продажу державного майна, а також залучення приватнопідприємницької ініціативи до будівництва залізниць. Разом з тим у представленому документі намічені були заходи, спрямовані на зменшення державних витрат за допомогою боротьби з розкраданнями, деякого скорочення відомчих штатів і т.п. 2,67].

Пропозиції на поліпшення бюджетної справи, висунуті в проекті міністерства фінансів, цілком збігалися із широко розповсюдженими в той період судженнями про необхідність увести бюджетна і касова єдність і упорядкувати коштори

s