Селянські податки на Україні в ХІХ – поч. ХХ століття

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

Для того чтобы скачать эту работу.
1. Подтвердите что Вы не робот:
2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

Селянські податки на Україні в ХІХ поч. ХХ століття

 

 

Вступ

 

Актуальність теми. Розвязання потреб державотворення в Україні на сучасному етапі немислимі без вивчення й узагальнення набутого досвіду, обєктивного і неупередженого аналізу позитивних і негативних моментів, повязаних зі становищем українського селянства. Ця проблема має важливе наукове і практичне значення. Актуальність її випливає з тих обставин, що відродження українського села вимагає обєднаних зусиль не лише аграрників-практиків, учених-економістів, політиків, а й професійних істориків. Адже творче використання досвіду минулого допомагає уникати зайвих помилок, а врахування історичних уроків гарантує здійснення державного курсу без запровадження ризикованих економічних експериментів, соціальних катаклізмів і виснаження ресурсів.

Необхідність поглибленого вивчення різних аспектів діяльності селянства ХІХ-XX ст., коли воно було основним виробником сільськогосподарської продукції в Україні та Росії, а в країні діяли ринкові механізми, має для сьогодення практичне значення.

До того ж рівень розвитку історичної науки вимагає уточнення і доповнення офіційної концепції висвітлення подій ХІХ початку XX ст., особливо в такому специфічному і багатонаціональному регіоні, як Південь України. Використання сучасних методів дослідження, введення до наукового обігу нових архівних матеріалів дозволяють значно ширше і обєктивніше висвітлити економічне, політичне та соціальне становище селянства України доби в ХІХ початку ХХ ст.

Наукова новизна курсової роботи полягає в тому, що на базі досягнень вітчизняної історіографії та аналізу доступних джерельних матеріалів зміни податкової політики царського уряду щодо селянства України розглядаються як предмет спеціального й комплексного історичного дослідження.

Мета роботи полягає в спробі вичленити головні види селянських податків на українських землях на основі комплексно-історичного аналізу різноманітної літератури та джерел.

Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі передбачається розвязати такі завдання:

  1. вивчити, проаналізувати й систематизувати існуючу наукову літературу за темою курсової роботи та виявити наявність історичних джерел;
  2. висвітлити основні види селянських податків на Україні в ХІХ на початку ХХ ст.;
  3. вичленити вплив податкової політики царського уряду на економічне становище українських селян;

Предметом курсової роботи є основні види селянських податків на Україні в ХІХ на початку ХХ ст.

Обєкт роботи вплив податкової політики царського уряду на економічне та соціальне становище українських селян.

Хронологічні межі зазначеної роботи (ХІХ початок ХХ століття) дають змогу розглянути основні види селянських податків на Україні в ХІХ на початку ХХ ст. Вибір хронологічних меж обумовлений тим, що реформи 60-х років ХІХ ст. внесли істотні зміни в економічне та соціальне становище селян України. Як наслідок, змінилась податкова політика уряду щодо цього прошарку населення.

Теоретико-методологічною основою дослідження є загальні принципи обєктивності, історизму, пріоритету фактів та загальнолюдських цінностей, які передбачають обєктивний опис і аналіз подій.

Історіографія питання. У ході написання даної роботи була використана різноманітна література.

Це були книги з історії України, нариси з розвитку різних верств населення, зокрема селянства, енциклопедична література, періодичні видання та збірники документів. Але не зважаючи на різноманіття праць, присвячених означеній темі, у історіографії немає загальної теорії цього питання.

Над проблемою селянських податків на Україні працювати такі дослідники, як ГубаревВ.К. История Украины, ДорошенкоД. Нарис історії України, КормичЛ.І., БагацькийВ.В. Історія України від найдавніших часів до ХХІ ст., Єфименко А.Я. Історія українського народу, БорисенкоВ.Й. Курс української історії з найдавніших часів до ХХ ст., МельникЛ.Г., Гуржій О.І. Історія України: курс лекцій. Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст., РубльовО.С., Реєнт О.П. Україна крізь віки, РумянцевВ.А. История Украины. Всемирная история та багато інших вчених.

Так ДорошенкоД. В своїй праці Нарис історії України особливу увагу приділив політичній боротьбі українського селянства проти національного та економічного гноблення.

Наступні діячі української історичної науки КормичЛ.І., БагацькийВ.В. в дослідженні Історія України від найдавніших часів до ХХІ ст. описують економічне та політичне становище селян в цілому та зокрема, питання оподаткування українського селянства.

Єфименко А.Я. в компелятивному зводі історії України під загальною назвою Історія українського народу, звертає увагу на еволюцію селянської верстви населення на українських землях.

РубльовО.С., Реєнт О.П. в багатотомній праці Україна крізь віки звертають увагу на соціально-правовий статус селянства в ХІХ ХХ ст. Автори надають аналіз нормативних документів, що регулювали життя і діяльність українського селянства.

БорисенкоВ.Й. в праці Курс української історії з найдавніших часів до ХХ ст. теж повертається до питання правового регулювання селян на землях України та надають опис установ, що регулювали питання податкової політики.

Вивчення історії оподаткування, еволюції впливу податків на соціально-економічну сферу життя є однім з найбільш важливих питань російської історії. Таке вивчення знаходить своє відображення в працях И.Янжула, С. Вітте, В.Озерова И, та інших.

Також при написанні курсової роботи були використані праці з історії Росії загального характеру. Це такі дослідження, як История России (ІХХХ) під редакцією А.Дворниченко, В.Измозика; История России (ІХ ХХ в.) Я.Перехова та інші.

Практичне значення курсової роботи визначається тим, що теоретичні розробки, викладені в дослідженні можуть бути використані учнями й студентами для підготовки до практичних занять. Також зміст роботи може стати основою для написання доповідей, рефератів, різноманітних виступів.

Робота складається з вступу, трьох основних розділів та загальних висновків.

 

 

1. Фінансова реформа царського уряду другої половини ХІХ ст.

 

До закінчення Кримської війни в дворянській публіцистиці зявилися численні проекти ліквідації кріпосного права і буржуазної перебудови країни. Автори цих публікацій домагалися деякого відновлення державного і суспільного ладу Росії при збереженні непорушності монархічної влади і максимальному огородженні дворянських інтересів. Частина цих проектів була присвячена також реформі фінансової системи країни.

Так, наприкінці 1854р. із запискою по питанню про державні фінанси виступив ліберально-дворянський діяч передреформної епохи словянофіл А.Й.Кошелєв. Найближчим приводом до складання цієї записки було бажання Кошелєва вказати нові джерела державних засобів, необхідних для ведення Кримської війни. У записці Кошелєва відзначена крайня напруженість російського бюджету, ріст державного боргу і розлад грошової системи. На думку автора, ні шляхом підвищення податків, ні за рахунок звичайних позик підвищити державні доходи не удасться, а розраховувати на одну тільки емісію паперових грошей украй небезпечно: така міра може привести до повної фінансової і грошової катастрофи. Вихід з положення, що створилося, Кошелєв бачив у випуску позики особливого типу, забезпеченого всім надбанням держави. При цьому засобу на сплату відсотків повинні були вишукувати виборні дворянські представники, скликані царем. Кошелєв зовсім не стосувався загальних основ миколаївської фінансової системи і бачив панацею від усіх зол у пожертвуваннях дворянства.

Крім цього проекту, Кошелєв у спеціальній записці, складеної в 1850р., доводив необхідність скасування відкупної системи і введення замість її податку на вино і пиво.

Ще більш помірний проект, що нітрохи не торкався принципових основ дореформених фінансів, був опублікований Ю.А.Микшевичем у журналі Російський Вісник у 1859р. Автор цього проекту ставив перед собою лише завдання знайти шляхи для ліквідації бюджетного дефіциту і зміцнення російських державних фінансів. Підкреслюючи напруженість бюджету платників податків, Микшевич відзначав, що домогтися збільшення державних доходів за рахунок підвищення податків не удасться. Величезна заборгованість Росії, на думку автора, робила неприпустимими і висновок нових позик. Єдиний вихід з положення, що створилося, Микшевич бачив у продажі державного майна, у першу чергу казенних земель і лісів. Цінність цього майна дорівнювала величезній сумі в 4 млрд. руб. Продаж казенних земель і лісів, за словами Микшевича, могла б значно поправити справи державного казначейства.

Більш розгорнутим був проект дворянського економіста Л.В.Тенгоборського. Автор висунув ряд заходів, спрямованих на збільшення продуктивних сил країни, вважаючи, що разом з тим виростуть і податки. Він наполягав на заміні винних відкупів акцизами, установленні пятипроцентного збору з доходів від капіталів, внесених у банківські установи 1,36]. Тенгоборський указував, що необхідно різко скоротити державні витрати, що йдуть на непродуктивні цілі, особливо кошторису військового і морського міністерств.

З часу Кримської війни необхідність перетворення застарілої фінансової системи країни стала настільки очевидної, що це змушено