Селянська реформа 1861 року і її юридичне оформлення

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



. так і не відбулось. Термін перебування мирових посередників на посаді подовжувався щорічно. Окрім правобережних губерній, інститут мирових посередників був ліквідований в Україні законом 27 червня 1874 р. Ним же скасовувались посади мирових посередників у інших губерніях імперії, окрім деяких окраїн. Відмова від цього інституту (на Правобережжі посередники набули характеру коронних чиновників) означала, зокрема, те, що його основні завдання були виконані. Розвиток земств та мирового суду на цей час відтіснили мирові установи в затінок діяльності місцевих органів управління.

 

Висновки

 

Реформа 19 лютого 1861 року, знищивши кріпосне право, що міцним ланцюгом сковувало розвиток продуктивних сил Російської імперії і України зокрема, відкрила дорогу капіталізму. Це був перший крок на шляху перетворення самодержавної монархії з держави феодально-дворянського типу в державу буржуазну.

Однак це була буржуазна реформа, проведена кріпосниками. Вона зберегла в силі кріпосницькі пережитки, що продовжували тримати селянство в економічному й політичному занепаді. Населення села потрапило під подвійний гніт. Воно продовжувало страждати від експлуатації з боку поміщицького землеволодіння. І одночасно із цим, його починав давити розвиток капіталізму, якому реформа 19 лютого відкрила доступ у село.

“... Вся сутність капіталістичної еволюції дрібного землеробства ,- писав В. И. Ленін ,- складається в створенні й посиленні майнової нерівності у середині патріархальних союзів, далі в перетворенні простої нерівності в капіталістичні відносини”.

Руйнування феодальної соціально-правової системи в аграрному секторі здійснювалося за допомогою державного механізму, призначеного якраз для її охорони. Внаслідок цього місцевий державний апарат одночасно і проводив селянську реформу, і реформувався сам. Проте умовах формування правової держави основний тягар забезпечення законності всіх дій, повязаних з проведенням реформи в українському селі на рубежі ХХ ХХІ століть, мав лежати не на адміністративно-поліцейській, як це було під час здійснення перетворень 1861 і наступних років, а на судовій владі. Тому слід зазначи деякі негативні фактори, що впливали на ефективність наслідків скасування кріпосного права:

  • Однією з причин незавершеності і половинчастості реформи був феодальний державний апарат, обєктивно не здатний провести більш кардинальні перетворення.
  • Досягненню завдань реформи 1861 р. суттєво шкодило надмірне адміністративне регулювання цивільного обігу, можливість держави, у тому числі уособленої місцевими органами управління, активно втручатись в приватну сферу суспільного життя.
  • В звязку зі специфікою проведення селянської реформи на Правобережній Україні, організація і правові основи діяльності місцевих органів державної влади мали суттєві розбіжності; після польського повстання 1863 р. тут був спрощений порядок формування інституту мирових посередників, створений регіональний орган управління селянською справою Тимчасова комісія; на відміну від решти губерній Російської імперії легалізовані міжповітові зїзди мирових посередників.
  • Впровадження реформи ускладнювалось відмінністю в правосвідомості її учасників, причому якщо поміщики і селяни виявляли побутову правосвідомість (останні пристосовану до звичаєвого права), то державні службовці мирові посередники - суттєві елементи професійної. Особливості правосвідомості селян не враховувались ні при підготовці реформи, ні при її реалізації.

Незважаючи на грабіжницький для селян характер реформи 1861 р., значення її для подальшого економічного й соціального розвитку країни було велике. Вона виявилася переломним моментом, відмежовуючи феодальну епоху від капіталістичної. Такий важливий соціальний акт, як скасування кріпосного права, не міг пройти безвісти для всього державного організму, який за сторіччя звик до кріпосного права. Торкнувшись наріжного каменю феодальної імперії, необхідно було змінити й інші базові конструкції соціально політичного ладу: органи місцевого самоврядування, суду, поліції.

Таким чином, селянська реформа неминуче вела до інших перетворень.

Список використаної літератури

 

  1. А. Б. Дубровіна / Суспільний лад, механізм управління та право України, К.- 1966
  2. Історія держави і права України, том 1 за ред. В. Я. Тація, частина 2
  3. Іванов В. М. Історія держави і права України. Навчальний посібник.-К.: Атіка, 2003
  4. Селянське (волосне і сільське) самоврядування під час проведення реформи 1861 р. в Україні //Вісник Національного університету внутрішніх справ. 2001. - №16. С.230-236.
  5. Головченко В. Сільське самоврядування на Україні (1860- 1861рр.) Право України- 1992.- № 3
  6. Швидко Г. К. Історія держави і права України (10- 19 ст.), Дніпр.-1998
  7. Стеблій Ф. І. Боротьба селян Східної Галичини в пер. пол. 19 ст., К.- 1961
  8. Буганов В.И., Зырянов П.Н. Історія Росії кінець XVII - XIX в. - М.,1997
  9. Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2001.- №16
  10. Захарченко П. П. - Історія держави і права України: Підручник.- К.: Атіка, 2005.
  11. Історія держави і права України, том 1- за ред.. А. Й. Рогожина, К., 1996
  12. Зуев М. Н. История России ( с древности и до наших дней).- М.: ОНИС, 2003

s