Селище Бабаї

Информация - Туризм

Другие материалы по предмету Туризм

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



а лівому - соснові бори.

Річка Уди приймає багато притоків, серед яких найбільшим є Лопань.

Залежно від висоти місцевості змінюється і глибина водоносних пластів ( підземних вод).

Гайдучка

В селищі Бабаї є ставок, який назвали Гайдучка. Він розташований біля лісу, створений-1940г. Ліс дуже красивий, тому що там багато дерев, кольорів, грибів. На цей ставок прилітають качки, вони живуть до глибокої осені. Коли ставок замерзає, качки відлітають в теплі краї. Влітку і взимку рибаки ходять ловити рибу. Риба велика і маленька. Жителі селища Бабаї влітку ходять купатися і загоряти. Навіть з міста приїжджають, щоб купувати або просто відпочити на нашому Бабаєвськом ставку. На Гайдучке є дитячий пляж. В 2007 році ставок викупили, тепер він належить не жителям, а якомусь олігарху. Взимку, коли ставок замерзає діти, підлітки і навіть дорослі ходять кататися на ковзанах, санках, лижах і грають в різні ігри. В нашому селищі протікає річка Уди. Влітку, коли сонце нагріває воду, вона стає дуже теплою. Уди дуже брудні тому що все сміття і відходи скидають в річку. Біля ставка знаходиться ліс. Весною, люди ходять збирати дари природи. Ліс дуже великий. Взимку, там лежать замети сріблястого снігу. А так само восени в бору можна побачити і знайти багато різних грибів. В густій гущавині живе багато різних тварин, такі як: білочки, лисички, зайчики. На пишних кронах дуба поселяються багато пташок. В лісі розташовуються великі поляни. Там є грушник, туди наша школа ходить на Веселі старти. А ще в бору є криниця им. Г.С. Сковороди. Наше селище дуже красиве і затишний.

Школа

До 1819 року в Бабаях була церковно-приходська школа друга у Харківській губернії. У 1820 році на кошти попечителя О.А. Щербініна була відкрита школа в його домі. Вчилось в неї 29 хлопчиків і 2 дівчинки.

Учителями були селянин Семен Панов і священик Мухін. В 1850 році у школі навчалось 25 учнів. В 1870 році учитель Панов за багатолітню добросовісну працю був нагороджений срібною медаллю на Олександрівській стрічці. В 1878 році в Бабаях була збудована школа, в якій у 1892 році працював один учитель, один законовчитель, навчалось 93 учні. Курс навчання 3 роки. 24 грудня 1893 року була відкрита церковно-приходська школа. В ній навчалось 18 хлопчиків і 8 дівчаток. Більшість учнів приймали участь у читанні і співі на кліросі. Завідував школою священик Микола Лобковський, він же був законовчителем. Його дружина була вчителькою. Попечителем був селянин Гаврило Андрійович Фоменко, він же був церковним старостою. В 1910 році збудовано земством шкільне приміщення Сірої школи. В 1910 році земством збудоване приміщення Центральної школи.

Школа відкрита у 1878 році називалась народним училищем. Воно існувало на гроші селянського товариства і земства. Це було деревяне приміщення з двох кімнат, з кухні і коридору. В одній кімнаті навчались діти, у другій жив учитель Федір Юхимович Юрловський. Наочні посібники одержували із земства. В школі була бібліотека із 87 книжок. В 1886-1987 році навчалось 79 хлопчиків і 5 дівчаток віком від 7 до 13 років. Заняття починалось з 10 вересня і закінчувалось 15 травня. Уроки починались з 8 і тривали до 12 години, перерва до 13 години, потім з 13 до 15-16 години. Хор дітей під керівництвом учителя співав у центрі.

В 1925-1926 році в Бабаях було дві школи, у минулому земські. В них навчалось 225 учнів 140 хлопчиків і 85 дівчаток. На обидві школи було розподілено 90 парт, 10 столів, 6 шаф, 6 класних дошок. Працювало під керівництвом двох завідуючих 6 учителів. Навчання проводилось українською мовою. З 1928 року школа була семирічкою. В цьому ж році першій Бабаївській школі було присвоєно імя Леніна. В 1937 році приміщення №1 було добудовано 5 класними кімнатами з половини церковної цегли. В цьому ж році школа стала середньою.

Під час німецько-фашистської окупації школа працювала з січня 1942 року. Директором був Троян Віктор Кирилович. Дітей навчали десять учителів, було три техробітники, завгосп, діловод, сторож. В 4-річній школі навчалось: перший клас 41 учень, 2-А кл. 38 учнів, 2-Б кл. 48 учнів, 3-А кл. 63 учні, 3-Б кл. 82 учні. В семирічці 5кл. 102 учні, 6 кл. 77 учні, 7 кл. 42 учні. Під час бомбардування приміщення школи було дуже пошкоджено. В сільській управі було прийнято рішення про ремонт школи на суму 65962 крб. Необхідно було відремонтувати підлогу, добавивши 50% нових дощок, покрити дах черепицею, замінити стелю, зробити нові двері і стінні шафи.

В 1948 році будинок Сірої школи переобладнали під сільський клуб, в 1955 році повернули приміщення школі, коли приміщення було повністю зруйновано.

В 1959 році до приміщення №1 було добудовано столярну і слюсарну майстерні, в 1965 році тут же було добудовано дві класні кімнати і спорт зал. В 1967-1968 році було замінено пічне опалення на центрально-водяне, споруджено кочегарку. В 1975 році збудовано водяне опалення в приміщенні №2. В 1966-1967 роках обладнано столярну і слюсарну майстерні в будинку по вулиці Шевченко (на той час церква залишилась без священика, а знаходилась вона в будинку церковно-приходської школи, який належав школі у довоєнні роки). У березні 1964 року школі було присвоєно імя П.О. Потапенка.

Зараз у школі навчається 710 учнів, працює 40 учителів і 20 техробітників.

s