Северин Наливайко

Информация - История

Другие материалы по предмету История

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



 

12 квітня повстанцям нарешті вдалося переправитися на лівий беріг Дніпра.

У середніх числах квітня в Переяслові зібралась велика кількість повстанців, селян-утікачів і трудящих міщан. Загострилися суперечки між реєстровими і нереєстровими козаками. Після тривалих козацьких рад керівником усіх повстанців було обрано Григорія Лободу. Щоб уникнути розколу між повстанцями, С. Наливайко і М. Шаула теж погодились коритись наказам нового гетьмана. В цей час до Переяслова прибувають загони повстанців з Полісся та інших міст. Кількість людей щодня зростала.

Через різні суперечки повстанці затримались у Переяслові на два тижні. Значна частина повстанців розуміла свою непідготовленість до початку відкритого бою з ворогами і висувала думку про дальший відступ у південні степи Переясловщини. Цілком можливо, що цю групу повстанців підтримував Наливайко, який був більш здібним полковником, глибше розумів інтереси повстанців.

Суперечки, які загострилися в Переяслові між різними групами повстанців, ослаблювали їх єдність і сили. В кінці квітня 1596р. польсько-шляхетські полки прибули до Києва і почали підготовку до форсування Дніпра.

Готуючись до переправи , Жолкевський , щоб обманути повстанців розпочав з Г.Лободою переговори про припинення війни. Він чекав, коли в Дніпрі спаде вода і легше буде його полкам переправитись на лівий берег. Погоджуючись на мир, Жолкевський вимагав від повстанців видати Наливайка, Шаулу та інших керівників повстання, видати зброю а самим повстанцям повернутися до своїх панів виконувати феодальні повинності. Звичайно такі вимоги не могли буті приняті Лободою. За переговорами пильно стежив Наливайко, без згоди якого Лобода не мав права вирішите це важливе питання.

Затримавши мирними переговорами керівників повстання біля Києва, королівське військо в районні Трипілля почало переправлятися на лівий берег Дніпра зразу в кількох місцях і через це повстанці не змогли йому перешкодити. Коли королівські вершники зявились на лівому березі, Лобода і Наливайко вирушили у Переяслов, де зустрілися з новими труднощами. До повстанців дішли чутки, що велике польско-шляхетське військо переправилось через Дніпро і готується вдарити на Переяслав. У своєму листі до короля Жолкевський писав, що повстанців у Переяслову зібралось 10-12 тисяч, з яких близько 7 тисяч становили жінки, діти, літні люди.

При такому становище повстанців відступати було дуже небезпечно, але залишатися у Переяслові і вести війну проте переважаючих сил противника було зовсім неможливо.

3 травня 1596р. повстанці вийшли з міста і і вирушили в степ. Відступали вони дуже повільно. На просування від Переяслова до Лубен, відстань між якими становила близько 200 км, повстанці витратили 13-14 днів, це призвело до того, що вони не зуміли відірватися від ворога і відступити далі в глиб степів. В цьому, напевне, була провина Лободи, Наливайка та іншіх керівників повстання, які не розуміли серйозної небезпеки і не прискорили відступу, а сили противника все росли.

Опинившись в оточенні великих сил ворога, повстанці вирішили просуватись ближче до правого берега ріки Солониці, яка недалеко впадала в Сулу, щоб хоч один бік свого табору можна було не захищати від нападу королівських військ.

Місто, де зупинилися повстанці і зробили табір, був на тому місті , де тепер розташовано село Солониця. Зупинившись, вони вирішили зробити свій табір не приступним для ворога і обнесли його возами, в результаті утворив високій і майже неприступний вал, що шляхетське військо не могло стежити за тим, що діялось у таборі. Всього повстанців здатних вести оборону, за повідомленням польських джерел, у Солоницькому таборі було близько 5000 чоловік.

16 травня 1596р. почалася героїчна битва повсталих селян і козаків проти переважаючих сил польсько-шляхетського війська.

Оточивши табір повстанців і притиснувши його до р. Солониці і болота, польська армія розпочала наступ. Повстанці вели героїчну боротьбу з ворогом, не допускали його до своїх укріплень, робили вночі вилазки і нападали на противника, завдавали йому багато втрат.

Нестерпне становище в таборі повстанців після тижневої блокади загострилося до краю. Воно ще більше посилило суперечки між двома групами козаків, які всіляко намагався використати Жолкевський, знову почавши переговори з Лободою. Більша частина повстанців зная віроломство польської шляхти, ніяк не хотіла складати зброю. Цю групу очолював Наливайко, Шаула і К.Кремпський. Вона складалась з нереєстрових козаків і селян, трудящих з міст.

У таборі щодня відбувались бурхливі ради, на яких обмірковувалось питання про загальну діяльність. Розмови не припинялись ні вдень ні вночі.

Під час однієї бурхливої ради між реєстровими і нереєстровими козаками розгорілася бійка, в результаті якої Лобода був убитий. Після страти Лободи реєстрові козаки розгубилися і на певний час припинили свою активність. Найсильнішою групою серед повстанців тимчасово стали запорозькі нереєстрові козаки, на чолі с Крифтофом Кремпським. З того часу повстанці під керівництвом Наливайка майже щодня влаштовували вилазку на шляхетський табір, щоразу завдаваючи ворогові багато шкоди.

25 травня 1596 р. в польський табір було привезено з Києва багато зброї. Жолкевський наказав своїм полковникам спрямувати всі гармати на центральну частину повстанського табору і продовжувати обстріл вдень і вночі. Від ворожих снарядів в таборі спалахнула пожежа в кількох містах , загинули сотні людей і х

s