Северин Наливайко

Информация - История

Другие материалы по предмету История

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ні звязки. В ті часи було дуже важко визначити етнографічні кордони між Україною і Білорусією. Серед запорожських козаків було дуже багато білорусів, які брали активну участь у селянсько-казацьких повстаннях. По-друге, у листопаді 1595 р. Наливайко ще не мав достатніх військових сил, якими можна було б починати активну війну проти королівської армії. Наливайко розумів, що така війна неминуче закінчилася б поразкою повстанців і своїм походом у Білорусію мав намір відвернути увагу королівського уряду від тих подій, які відбувалися на Україні. По-третє, розгортання боротьби білоруського народу примусило б королівський уряд послати частину своєї армії в Білорусію. Все це розєднало б королівську армію і дало змогу повстанцям більш успішно проводити боротьбу проти гнобителів.

Проте відступ Наливайка на Полісся значно послабив сили повстанців, сотні козаків і селян відмовились від цього походу і повернулися до дому. З Наливайком залишилось 1,5-2 тисячі чоловік, які вже мали великий досвід багаторічної боротьби проти магнатів і турецько-татарських загарбників.

З цим відважним загоном Наливайко в середині листопада зявився на Білорусії. Незабаром повстанський загін підійшов до Слуцька. Місцевий гарнізон був нечисленний і неспроможний обороняти місто. Після короткої сутички повстанці штурмом оволоділи містом і замком.

Незабаром про захоплення повстанцями Слуцька дізнався хозяїн міста, який був відсутній під час ціх подій, литовський гетьман К. Ходкевич. Своїм листом він повідомив про це польського короля і просив у нього війська для придушення повстання. Польський король наказав воєводові Радзвіллу вирушити проти повстанців. Було зібрано шляхетського війська в кількості понад 2000чоловік.

Про наміри ворога Наливайко дізнався завчасно. Оскільки сили повстанців були значно слабший від шляхетського війська, козаки не наважились вийти з міста, організували оборону на околиці Луцька і зустріли ворога гарматним вогнем. План цей виявився дуже вдалим і польська кіннота раптово повернула назад.

Зробивши успішну перемогу над польським військом під Слуцьком Наливайко, щоб поповнити свій загін новими силами, вирішив продовжити похід вглиб Білорусії. Прибувши у Бобруйське Наливайко одержав повідомлення, що в Мінську зібралася велике шляхетське військо, яке мало негайно вирушити проти повстанців. Уникаючи зустрічі з небезпечним ворогом козаки рушили на Могильов і 30 листопада 1595р. прибули туди. За допомогою місцевого населення козаки штурмом здобули замок, у бою знищили багато шляхти , розгромили вязницю. Майже два тижня повстанці стояли в Могильові. В цей час Наливайко підтримував звязки з прикордонними російськими гарнізонами і висловлював таку думку: на випадок поразки, перейти з усіма повстанцями Чернігівщину і стати на службу до російського царя.

Для боротьби з козаками королівський уряд зібрав велике військо.

3 грудня 1595р. до Могильова прибула шляхетська кіннота і підпалила місто, щоб вигнати повстанців. Козаки вийшли на зустріч ворогові з наміром відбити наступ, відступити на Припятське Полісся, перезимувати там, а навесні повернутися на Україну. Проте відступати було вже пізно. Опинившись в такому становище , козаки зробили з возів і саней оборонний табір і захищалися. Після кількагодинного бою ворожа кіннота ослабила свій наступ і скориставшись цим козаки , утворивши рухомий табір, пішли на м. Бихов , а далі до м. Рєчицю.

Тим часом почалися сильни морози і шляхетська кіннота припинила переслідування повстанців.

З міста Рєчиця Наливайко 15 грудня 1595р. написав листа до польського короля, в якому забовязувався в майбутньому “захищати” Річ Посполити від турків і татар. Про похід на Білорусію Наливайко писав, що їм потрібний був відпочинок і поповнення військових припасів, щоб на весну можна було вирушити проти турецьких завойовників. Він просив призначити його гетьманом південних степів , які лежали між Південним Бугом і Дністром. Ця територія тоді належала Кримському ханству. Наливайко зобовязувався визволити її від турецько- татарського панування, захопити міста Тягин і Очаків, набрати сильне козацьке військо і охороняти кордони Речі Посполитої. З цього листа видно, що Наливайко по суті мав намір взяти південноукраїнські землі і Запорожську Січ під свою владу.

Польський уряд добре розумів намири Наливайка і вважав його найбільшим ворогом Речі Посполитої. Плани Наливайка король відхилив і спрямував свою увагу на те, щоб швидше придушити повстання і захопити в полон його керівника.

У кінці грудня 1595 року Наливайко, довідавшись, що на Волинь ще не прибуло польсько-шляхетське військо з Молдавії, вирушив на Україну і у середині січня прибув до міста Острога, зупинившись у дворі свого брата Демяна, повстанці були розквартировані в селах навколо міста. В цей час антифеодальна боротьба набрала великого розмаху: нею була охоплена вся Волинь і Київщина. Боротьба повстанців на Волині мала також релігійний характер: королівський уряд і Собор мав вирішити питання про приєднання православної церкви до католицької.

 

7. РАЗГОРТАННЯ АНТИФЕОДАЛЬНОЇ БОРОТЬБИ НА ВОЛИНІ І КИЇВЩИНІ ВЕСНОЮ 1596р.

 

На початку 1596р. козаки, які стояли на Північній Київщині провели багатолюдну раду, де усунули з гетьманства Г. Лободу, а на його місто обрали Матвія Шаулу, який потім пішов на Білорусію, щоб підняти там масове антишляхетське повстання.

На початку січня 1596р. , після того як наступили морози, польські полки під кері

s