Северин Наливайко

Информация - История

Другие материалы по предмету История

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



вся на Південному Поділлі з невеликою групою козаків, де й почав активну боротьбу проти феодально-кріпосницького гніту Польщі на Україні. І залишався там до весни1594 року.

 

3. Початок діяльності і Борьба загонів С.Наливайка і місцевих жителів проти нападів турків і татар на українські землі

У той час на Балканському півострові була війна між Туреччиною і Австрійською імперією за панування над народами балканських країн. Туреччина і Кримське Ханство зосередили там великі військові сили, що загрожували Молдавії, Польщі і Україні. Крім того, кримські татари нападали на міста і села Брацлавщини і Поділля, де чинили грабежі і розбої. За дозволом уряду місцеві магнати створювали озброєні загони з місцевих жителів.

Формування військових сил для боротьби проти польської шляхти Наливайко проводив, фактично здійснюючи військову хитрість: користуючись загрозою вторгнення

татарської орди , Наливайко запропонував князю Острозькому зібрати охоче козацьке військо і виступити на зустріч з турецьким військом. Так складалось враження, що основний намір Наливайка організація боротьби проти турецько-татарської навали. Проте, наступні події дозволяють дійти висновку, що вже тоді Наливайко виношував замір згуртувати сили, зокрема збройні, на боротьбу проти шляхетської влади.

Дійсно, десь на початку 1594 р. велика татарська орда вдерлась на Поділля і почала свої варварські грабунки. Наливайко негайно вирушив туди з своїм козацьким загоном. Біля м. Теребовлі козаки завдали татарам значної поразки і визволили багато полонених.

Така діяльність Наливайка в той час не суперечила інтересам Польської держави. Навпаки, коронний гетьман І. Замойський був зацікавлений в тому, щоб кордонне українське населення брало участь в боротьбі проти нападів турків і татар. У той час козацький загін С. Наливайко переважно складався з нереєстрових козаків і селян, які не хотіли виконувати феодальних повинностей, озброювались і були готові розгорнути активну боротьбу проти феодалів і татарських орд.

У квітні 1594 р. Наливайко повідомляє Острозького, що він ніколи не повернеться до нього на службу. В той час він мав вже приблизно 1,5 2 т. воїнів, які були готові боротися проти внутрішніх і зовнішніх ворогів за інтереси свого народу. Тоді загін Наливайка розташовувався в селах і містечках Брацлавщини. Козаки брали у шляхти фураж, хліб, мясо тощо. Шляхті це дуже не подобалось, але небезпека від нападів турків і татар примушувала її допомагати козакам.

Весною 1594 р. на Брацлавщині в селах і містечках появилися невеликі озброєні загони повсталих селян, які робили напади на шляхетські маєтки, збирали зброю різне майно. Виступи селян очолювали переважно досвідчені козаки. Одночасно повстанці спільно з запорозькими козаками провадили боротьбу проти татар, які зявлялись на Правобережжі. Загони татар були розгромлені, награбовано ними майно козаки повернули селянам.

Після перемоги над татарськими загонами Наливайко в кінці квітня 1594 написав листа до коронного гетьмана І. Замойського, в якому вказував, що зібрав чимале військо і мав намір виступити в похід на Молдавію для боротьби проти турків і татар. З листа видно, що Наливайко намагався ввести в оману гетьмана і відвернути його увагу від антішляхетської діяльності повстанців.

У червні 1594 р. Наливайко вирушив до гірла Дністра, щоб перегородити шлях татарській орді, яка йшла з Криму в Угорщину. Проте сили козаків були дуже малі, щоб розгромити ворога. В таких умовах козаки вдало влаштовували нічні напади на татарські обози і знищили багато татар.

Закінчивши свій похід загін козаків урочисто повернувся на Південне Поділля. Зміцнивши свої сили тепер козаки вже не приховували своєї ненависті до магнатів і шляхти. До них почали прибувати загони озброєних селян та інших повстанців з Західного Поділля, Братцлавщини і Волині. Кількість війська у Наливайко знову поповнилась. Козаки вимагали у шляхти продуктів харчування, зброї і не корилися місцевій владі. Коли шляхта відмовлялася виконувати распорядження повстанців, вони самі забирали з її маєтків усе потрібне для себе.

Поповнивши загін місцевими повстанцями, С. Наливайко в кінці червня 1594 р. вирядив у Запорозьку Січ своїх посланців з пропозицією розпочати спільну боротьбу проти агресивних дій турків і татар. Як розповідає у свому щоденнику Е. Лясота, який був посланцем австрійського імператора на Запоріжжі, він був присутнім коли, посланці Наливайка прибули на Січ з цією пропозицією і запорожці відверто висловили свою недовіру за дії Наливайка під час повстання під проводом Косинського. Через посланців С. Наливайко виправдовувався перед запорожцями тим, що він тоді був на службі у магната і інакше не міг діяти. В особистому листі Наливайко називав себе їх другом і братом. На відзнаку своєї вірної дружби зобовязався відправити на Запорожжя 1 600 коней, мав намір особисто прибути туди і виправдатися перед козаками за свої попередні дії, готовий був відповідати перед судом запорозького війська. Скоро суперечки були

усунуті і Наливайко почав діяти ще енергійніше, всіляко підтримуючи з Запорозькою Січчю дружні взаємовідносини.

На початку літа 1594 р. козаки під проводом Наливайка почали діяти на Братславщині, де захопили м. Брацдав, ще більш відкрито. Вони займали міста, містечка, тутешні замки, влаштували кілька нападів на маєтки Калиновського, брали усе потрібне в шляхетських маєтках, господарі яких відмовлялися плат

s