Афористика Бернарда Шоу на прикладі п'єси "Пігмаліон"

  Алехина А.И. Фразеологическая единица и слово. Минск, 1991. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л., 1989. Аничков И.Е. Труды по языкознанию.

Афористика Бернарда Шоу на прикладі пєси "Пігмаліон"

Дипломная работа

Литература

Другие дипломы по предмету

Литература

Сдать работу со 100% гаранией

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дипломна робота

з англійської мови

 

Афористика Бернарда Шоу на прикладі пєси „Пігмаліон”

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Основні положення теорії афористики

  1. Афоризм як своєрідний мікро жанр фразеології
  2. Історія розвитку афоризму

Розділ 2. Бернард Шоу майстер влучного слова

2.1 Афоризми Б.Шоу визначна риса творчості письменника

2.2 Аналіз афоризмів пєси „Пігмаліон”

2.3 Психологічні основи вживання афоризмів у мовленні письменника

Висновки

Список літератури

Вступ

 

В умовах сучасного розвитку літературознавства та лінгвістики усе більше зростає інтерес до афористичного жанру як джерела мудрості. Зявляються окремі збірники афоризмів, розвивається наука про афоризми афористика, яка займається вивченням теорії та історії афоризму як літературного жанру. Афоризм був першою, а тому чи не основною стадією розвитку філософської думки з прадавніх часів, у якій закладені основи мудрості. Тому багато письменників різних літературних родів, починаючи від прадавніх часів і до сьогодення, розвивали у своїй творчості цей своєрідний жанр літератури. Дослідження афоризмів окремих письменників широке поле діяльності щодо дослідження світогляду письменника, його ставлення до реалій дійсності, до людей. У багатьох афоризмах містяться дидактичні настанови, які не втрачають своєї актуальності з роками, а лише набувають нового змісту в умовах сучасного контексту.

Творчість Б.Шоу цікаве явище з погляду афористики. Його пєси своєрідна енциклопедія мудрих виразів. Афоризми Б.Шоу, сповнені яскравими переконливими образами, живим емоційним сприйняттям дійсності, не втрачають своєї актуальності й нині і мають чітко виражений повчальний характер. Дослідження афористики Б.Шоу становить значний інтерес через те, що авторський афоризм, в силу своєї структурної особливості, лаконічності, виступаючи своєрідним каталізатором думки, приводить читача до особистого роздуму, вчить мислити і разом із тим говорити. Сила афоризмів у досконалості мовного втілення. Водночас із тим, афоризми Б.Шоу не лише змушують читача розмірковувати, а й допомагають уявити авторську картину світу драматурга, а також окреслити відношення письменника до сучасної йому дійсності. Тому дослідження афоризмів Б.Шоу залишається актуальною проблемою на сьогоднішній день, тим більше, що саме афоризми Б.Шоу досліджені не повною мірою. У деяких збірках афоризмів подаються окремі афоризми драматурга, але вони подаються відірвано від контексту, не аналізуються, що зменшує емоційний вплив афоризму на читача. Б.Шоу вкладає влучні вирази в уста своїх героїв не випадково, а з метою зображення певної ідеї, проблеми суспільства, тому, сприйняття афоризмів у контексті цілої пєси несе більшу емоційну настанову, сприяє кращому запамятовуванню влучних фраз.

Метою даного дослідження є аналіз афоризмів Б.Шоу, визначення їхньої ролі в канві драматичного тексту письменника та значення у плані впливу на читача або глядача. Розвязання поставленої мети передбачає вирішення цілого ряду завдань:

  1. визначити теоретичні основи афористики;
  2. визначити ознаки, характерні для афоризму як жанру літератури;
  3. проаналізувати афоризми в пєсі „Пігмаліон” Б.Шоу;
  4. виділити типи афоризмів Б.Шоу за тематикою, способом вираження та змістовим наповненням;
  5. обґрунтування психологічної обумовленості вживання афоризмів.

У процесі написання роботи ми користувалися такими методами дослідження:

- описовий метод (вичленовування афоризмів для аналізу, їх класифікація, функціонування в системі драматичної творчості письменника);

- метод дистрибутивного аналізу (аналіз афоризмів у залежності від контекстного оточення).

Матеріалом для дослідження обраної теми послужила пєса Б.Шоу „Пігмаліон”.

Обєктом дослідження стала сукупність афоризмів на сучасному етапі розвитку літературознавства. Предметом дослідження стала безпосередньо афористика Б.Шоу, зокрема, афоризми, що зустрічаються у пєсі „Пігмаліон”, як приклад майстерного дидактичного послання Б.Шоу своїм сучасникам та нащадкам. Предмет дослідження складна проблема, адже задача дослідження полягає не просто у виокремленні окремих афоризмів із пєси „Пігмаліон”, а аналіз виділених афоризмів в контекстному оточенні та характеристика виділених афоризмів щодо впливу на розум і почуття читача або глядача.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури з обраної теми та додатків.

У вступі визначається обєкт, предмет дослідження, мета та завдання, указана актуальність роботи.

У першому розділі „Основні положення теорії афористики” розглядаються теоретичні питання афоризму як окремої одиниці фразеології з погляду лінгвістики, а також як своєрідного жанру літератури з погляду літературознавчої науки. Визначаються характерні риси афоризму, їх значення. Розглядається історія розвитку афоризму як філософської думки.

У другому розділі „Бернард Шоу майстер влучного слова” дається коротка характеристика творчості Б.Шоу, загальний огляд його видатних пєс. Більш детально характеризується пєса „Пігмаліон”, робиться аналіз та класифікація афоризмів, що зустрічаються на сторінках пєси. Афоризми класифікуються за способом вираження, за змістовим наповненням та за тематикою. Також розглядаються психологічні основи вживання афоризмів у мовленні письменника.

У додатках подані найбільш відомі афоризми Б.Шоу.

Дана робота має практичне значення. Оскільки предметом дослідження стала сукупність афоризмів Б.Шоу у пєсі „Пігмаліон”, результати дослідження можуть бути використані на уроках зарубіжної літератури під час вивчення творчості відомого англійського драматурга, теоретична частина дослідження може бути використана під час розгляду літературознавчих понять та понять лінгвістики (афоризм як тип фразеологічної одиниці, афоризм як жанр літератури тощо). Обрана тема заслуговує на подальшу розробку. Так, можна розширити межі теми й досліджувати афористичне надбання Б.Шоу на основі не окремої пєси, а усього літературного надбання драматурга.

Розділ 1. Основні положення теорії афористики

 

  1. Афоризм як своєрідний мікрожанр фразеології

 

Афоризм (греч. αφορισμός, «визначення») оригінальна завершена думка, висловлена або записана в лаконічній текстовій формі, легкій для запамятовування, яка часто цитується іншими людьми в процесі спілкування. В афоризмі досягається значна концентрація безпосереднього спілкування й того контексту, у якому думка сприймається оточуючими слухачами або читачами.

Теорію афоризму з погляду приналежності його до лінгвістики слід вивчати в нероздільній єдності з теорією фразеології, оскільки афоризм окремий тип фразеологічних сполучень.

Фразеологія (гр. phrasis вислів + logos учення) наука, що вивчає складні за своїм складом мовні одиниці стійкого характеру. Фразеологією також називають усю сукупність мовних одиниць, які мають стійкий характер фразеологізми у мовній системі в цілому або в мовленні того чи іншого письменника, у мові конкретного твору.

Фразеологізми, на відміну від лексичних одиниць, мають ряд особливостей, які також притаманні й афоризму:

1. Характерною є складна структура. Фразеологізми утворюються поєднанням декількох компонентів, що мають, як правило, окремий наголос, але не зберігають при цьому значення самостійних слів: to be dog-tired (втомитися, як собака), to love smth as the horse loves the whip (любити що-небудь як собака палку).

2. Фразеологізми характеризуються семантичною єдністю, мають єдине, нероздільне значення, яке можна виразити одним словом: to put a spoke in a smbs wheel заважати, fifth wheel зайвий. Однак, ця особливість стосується не всіх фразеологізмів. Є такі, що дорівнюються цілому описовому висловлюванню. Такі фразеологізми виникають у результаті образного переосмислення вільних сполук.

3. Фразеологізми на відміну від вільних словосполучень характеризуються постійним складом. Той чи інший компонент фразеологізму не можна замінити близьким за значенням словом, у той час як вільні словосполучення допускають таку заміну.

Однак, деякі стійкі звороти можуть мати варіанти: whole-heartedly = from the bottom of ones heart. Але існування варіантів не означає, що у подібних стійких зворотах можна довільно змінювати слова.

4. Фразеологізми відрізняються відтворюваністю. На відміну від вільних словосполучень, що безпосередньо створюються в процесі мовлення, фразеологізми використовуються у готовому вигляді, такими, якими вони закріпилися в мовленні, якими їх зберігає наша память.

5. Більшість фразеологізмів характеризуються стійкою структурою: до їх складу не можна довільно включати будь-які елементи.

Структурною особливістю окремих фразеологізмів є наявність у них усіченої форми поряд з повною: to drink the cup of woe (to drink to the dregs). Усічення складу фразеологізмів у подібних випадках свідчить про прагнення економії мовних засобів.

6. Фразеологізмам притаманна стійкість граматичних форм їх компонентів: кожен член фразеологічного сполучення відтворюється в певній граматичній формі, яку не можна змінити: The blind leading the blind; а drop in the bucket.

7. Для більшості фразеологізмів характерною є чітка закріпленість порядку слів. Не можна поміняти місцями компоненти фразеологізмів: The camel and the needles eye.

Неоднорідність структури ряду фразеологізмів пояснюється тим, що фразеологія обєднує доволі різноманітний мовний матеріал, причому межі деяких фра

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>