Аудит основних засобів

№ п/пПерелік питаньПроцедури Чи назначені матеріально-відповідальні особи за збереження основних засобів?перевірка документівЧи укладені договори про матеріальну відповідальність з особами, які відповідають

Аудит основних засобів

Информация

Бухгалтерский учет и аудит

Другие материалы по предмету

Бухгалтерский учет и аудит

Сдать работу со 100% гаранией
іденційним і не підлягає розголосу. Аудитор повинен зберігати комерційну таємницю підприємства-клієнта і без згоди останнього не передавати будь-кому робочі документи про проведену перевірку, за винятком окремих випадків (наприклад, за вимогою правоохоронних органів; у випадку контролю роботи аудитора та її якості з боку інших аудиторів або адміністрації аудиторської фірми).

Глава 8. Аудиторський висновок по результатам перевірки

Відповідно до Національного нормативу аудиту № 26 „Аудиторський висновок”, результати аудиту оформлюються у вигляді аудиторського висновку, який повинен містити в собі чітке і ясне уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність.

Метою складання аудиторського висновку є надання висновку аудитором (аудиторською фірмою) про повноту, достовірність і неупередженість інформації щодо статутного капіталу, що розкривається у звітності господарюючого субєкта.

Аудиторський висновок складається на українській мові, вартісні показники виражаються у валюті України. Виправлення в аудиторському висновку не допускаються.

До аудиторського висновку додається бухгалтерська звітність господарюючого субєкта, відносно якого проводився аудит. З метою ідентифікації на формі звітності повинен бути підпис аудитора або спеціальний штамп аудиторської фірми.

Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, а також можлива відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства.

Позитивний висновок надається клієнту у випадках, коли, на думку аудитора, виконано наступні умови:

  1. аудитор одержав всю інформацію і пояснення, необхідні для досягнення мети аудиту;
  2. надана інформація достатньою мірою відображає реальний стан справ на підприємстві;
  3. наявні адекватні та достовірні дані з усіх суттєвих питань;
  4. фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві обліковою політикою, яка відповідає вимогам П(С)БО;
  5. фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних й не містить суттєвих протиріч;
  6. фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Якщо аудитор не знайшов порушень або виявив порушення, що не впливають на законність функціонування, не спричиняють збитків державі, засновникам або акціонерам, то він фіксує це в аналітичній частині аудиторського висновку. При цьому аудитор має право надати позитивний висновок.

Будь-яка реальна невпевненість або незгода є підставою для відмови від надання позитивного висновку. Подальший вибір виду висновку залежить від рівня непевності або незгоди.

У випадку непевності і незгоди аудитор видає умовно-позитивний висновок.

У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати описання усіх суттєвих причин його невпевненості і незгоди. Такі причини коротко наводяться в окремому розділі висновку з посиланням на розділ, де висловлюється негативний висновок або дається відмова від висновку.

Якщо аудитор виявив порушення, які впливають на законність функціонування або спричиняють збитки державі, засновникам або акціонерам, то він фіксує це в аналітичній частині аудиторського висновку. В цьому випадку аудитор надає час для усунення викритих порушень. Якщо порушення не виправлені, аудитор не має права надати позитивного висновку.

Якщо аудитор не має можливості на підставі наведених аргументів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства, він дає відмову від надання аудиторського висновку.

Окрім основних видів аудиторських висновків про перевірену фінансову звітність існують висновки спеціального призначення. Такі висновки складаються за результатами виконання спеціальних аудиторських завдань за ініціативою самого господарюючого субєкта або за дорученням правоохоронних органів.

Згідно з Національним нормативом №26, аудиторський висновок складається у вільній формі, але обовязково в ньому мають бути наступні розділи:

  1. заголовок аудиторського висновку говориться про те, що аудиторська перевірка проводилась незалежним аудитором. Дається назва аудитора або аудиторської фірми. Також наводиться повна назва підприємства, яке перевірялося, та час перевірки;
  2. вступ міститься інформація про склад фінансової звітності та дату її підготовки. Говориться також про те, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівництво підприємства, про відповідальність аудитора за аудиторський висновок;
  3. масштаб перевірки цей розділ дає впевненість користувача у тому, що аудиторська перевірка здійснена у відповідності з вимогами діючого законодавства та нормами, що регулюють аудиторську практику. Говориться, що перевірка була спланована і підготовлена з достатнім рівнем впевненості про те, що фінансова звітність не має суттєвих помилок. Під час перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх суттєвого впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор повинен керуватися положеннями Національного нормативу №11 „Суттєвість та її взаємозвязок з ризиком аудиторської перевірки”. Також говориться про те, що аудитор під час перевірки брав до уваги лише суттєві помилки, керуючись принципом вибіркової перевірки. Також дається інформація про принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємствах у період перевірки;
  4. висновок аудитора про перевірену фінансову звітність у цьому розділі дається висновок аудитора про фінансову звітність, про її правильність в усіх суттєвих аспектах;
  5. дата аудиторського висновку аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновку проставляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку;
  6. підпис аудиторського висновку аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифікату аудитора України на вид проведеного аудиту;
  7. адреса аудиторської фірми в аудиторському висновку вказується адреса місцезнаходження аудиторської фірми та номер ліцензії на аудиторську діяльність. Ця інформація може розміщуватися як при кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланку аудиторської фірми.

Висновок

В умовах нових форм організації праці, діяльності субєктів господарювання з різною формою власності значно зросла роль контролю використання основних засобів та збереження власності.

З огляду на те, що основні засоби займають значну частину в загальному фонді майна на більшості підприємств, на сучасному етапі розвитку важливого значення набувають питання їх ефективного використання та збереження. Цьому значною мірою сприяє здійснення дієвого контролю за станом та використанням цих обєктів.

Дослідження теоретичних положень та діючої практики організації обліку основних засобів в умовах трансформації бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів дозволяють визначити коло проблем, що гальмують процес управління виробництвом та знижують ефективність використання основних засобів. До таких проблем належать різні підходи до визначення сутності основних засобів та методики їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, відсутності сталої визначеності складу основних засобів та інші. Поряд з розкриттям сутності та методики обліку основних засобів особливої актуальності набувають дослідження проблеми нарахування амортизації, розвитку та вдосконалення в цілому системи амортизації, уточнення її ролі в процесі відтворення, а також фінансового контролю ефективності використання основних засобів у виробничому процесі.

Необхідність аудиторської перевірки зумовлюється тим, що найбільш достовірним джерелом інформації про господарську діяльність підприємства є дані бухгалтерського обліку і звітності. Аудит основних засобів є частиною загального аудиту підприємства.

Таким чином, перед аудитом стоять наступні задачі:

  1. зміцнення законності та правопорядку, державної та фінансової дисципліни;
  2. забезпечення збереження власності, яка належить підприємству;
  3. досягнення цільового, економного та раціонального використання всіх засобів, які знаходяться у розпорядженні підприємства;
  4. виявлення та використання резервів росту та підвищення ефективності виробництва;
  5. виявлення шляхів удосконалення роботи субєктів господарювання,

та інші.

Аудит фінансово-господарської діяльності активно впливає на виявлення негативних явищ у діяльності підприємств, встановлення їх причинних взаємозвязків, сприяють профілактиці збитків, нестач, втрат у господарській діяльності. Аудит основних засобів дозволяє встановити стан основних засобів на підприємстві, їх правильний облік, нарахування амортизації.

Можна зробити висновок, що аудит основних засобів дуже складний процес, а з огляду на постійні зміни в нормативних актах стосовно їх амортизації, класифікації тощо це ще й дуже важлива частина в загальному аудиті підприємства, так як може значно впливати на його кінцеві результати.

Література

  1. Аудит: учеб. для вузов / В.И. Подольский, Г.Б. Поляк, и др. 2-е изд., перер. и доп . М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. 655с.
  2. Баришников Н.П. Организания и методика проведения общего аудита: Изд.5-е ,перер. и доп. М.:Изд. дом “Филинь”, Рилант, 2000. 656с.
  3. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підр.для студ. 2-е вид. Перер. і доп. Жит.: ПП., “РУТА” , 2002, 672с.
  4. Давидов Г.М. Аудит:Навч. посіб. 3-те вид., стер. К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002, 363с.
  5. Дорош Н.І. Аудит: методичне і орг-ція, К.: Т-во ”Знання”, КОО, 2001.402 с.
  6. Зубілевіч С.Я, Голов С.Ф. Основи аудиту. К.: Либідь,

Похожие работы

<< < 2 3 4 5 6 7 >