Анемії (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна)

Загальні відомості про систему крові, переливання крові та її компонентів. Середній обєм циркулюючої крові 4,5 літрів (4-4,5 л у жінок,

Анемії (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна)

Методическое пособие

Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие методички по предмету

Медицина, физкультура, здравоохранение

Сдать работу со 100% гаранией

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ №3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

«Анемії (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна)»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2008

Змістовий модуль 4: «Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб крові та кровотворних органів»

 

Практичне заняття № 26

 

«Анемії (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна)»

 

Актуальність

Анемія є поширеним патологічним станом, а частота, з якою вона зустрічається в популяції значно варіює в залежності від віку, статі, належності до певної етнічної групи та супутніх захворювань. Поширеність анемії серед дітей складає 6-9%, але поступово зростає відповідно до збільшення віку і складає у дорослих осіб до 65 років - 11 % та у осіб у віці 85 років і більше - близько 20%.

У жінок анемія зустрічається частіше, ніж у чоловіків. Близько 12% жінок у репродуктивному віці (17-49 років) хворіють на анемію, в той час як серед чоловіків відповідного віку анемія складає лише 2%.

За даними американських дослідників відомо, що серед чорношкірого населення анемія зустрічається у майже у 3 рази частіше (27%), ніж у представників білої раси (9%).

Супутні захворювання значно підвищують ризик виникнення анемії. В першу чергу, це стосується осіб з онкологічними захворюваннями, що отримують хіміотерапію. При цьому, частота виникнення анемії залежить від типу пухлини та мієлосупресивних властивостей режиму хіміотерапії. Зокрема, у пацієнтів, які отримують хіміотерапію з приводу лімфоми, виразна анемія зустрічається у 75% випадків, а у пацієнтів, що отримують хіміотерапію з приводу раку молочних заліз - лише у 10% випадків. Слід додати, що у 60% осіб з хронічними захворюваннями нирок розвивається анемія.

У звязку зі значною поширеністю, тривалістю перебігу, а також з суттєвими витратами на лікування анемія вважається актуальною медико-соціальною проблемою.

Навчальні цілі:

  1. Дати визначення синдрому анемії та окремим формам анемій (залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна)
  2. ознайомитись з етіологією та патогенезом різних клінічних форм анемій;
  3. ознайомитись з сучасними класифікаціями анемій;
  4. навчитись розпізнавати основні симптоми та синдроми анемій;
  5. ознайомитись з методами дослідження, які застосовуються для діагностики анемій; показаннями та протипоказаннями щодо їх проведення; методиками їх виконання; діагностичною цінністю кожного з них;
  6. навчитись самостійно трактувати результати проведених досліджень;
  7. навчитись розпізнавати окремі типи анемій;
  8. навчитись призначати лікування при анеміях.

Що повинен знати студент?

  1. основні етіологічні фактори та патогенетичні механізми розвитку анемій
  2. основні клінічні синдроми при анеміях;
  3. скарги та дані фізикального обстеження при анеміях;
  4. методи фізикального обстеження хворих на анемію;
  5. діагностичне значення визначення гематокриту, клінічного аналізу крові та мієлограми
  6. діагностичне значення результатів визначення феррітину, заліза, вітаміну В12, фолієвої кислоти;
  7. визначення залізозвязуючих властивостей крові;
  8. десфераловий тест, методика проведення та клінічна оцінка результатів;
  9. тест Кумбса, методика проведення та клінічна оцінка результатів;
  10. тест Хема, методика проведення та клінічна оцінка результатів;
  11. діагностичне значення стернальної пункції при анеміях, показання, протипоказання;
  12. перелік додаткових інструментальних досліджень, які застосовуються для визначення джерела крововтрати та здійснення диференційної діагностики;
  13. ускладнення при анеміях;
  14. особливості ведення хворих на анемію;
  15. особливості лікування анемій (корекція способу життя, лікувальне харчування, медикаментозна терапія, гемотрансфузіонна терапія);
  16. профілактичні заходи для запобігання виникнення анемій.

Що студент повинен вміти?

  1. виділяти основні клінічні синдроми при анеміях;
  2. визначати програму обстеження хворих на анемію;
  3. інтерпретувати результати лабораторних досліджень;
  4. проводити диференціальну діагностику захворювань, що супроводжуються синдромом анемії;
  5. призначати лікування хворим на анемію;
  6. оцінювати прогноз у хворих на анемію.

Перелік практичних навичок, які студент повинен засвоїти:

  1. огляд шкіри, дериватів шкіри, видимих слизових оболонок;
  2. пальпація пульсу;
  3. визначення артеріального тиску;
  4. пальпація прекордіальної ділянки;
  5. визначення меж відносної та абсолютної тупості серця;
  6. аускультація серця;
  7. огляд живота;
  8. поверхнева пальпація живота;
  9. глибока методична ковзна пальпація органів черевної порожнини за Образцовим-Стражеском;
  10. перкусія і пальпація печінки та селезінки.

Зміст теми.

Анемія це клініко-гематологічний синдром, який характеризується зниженням вмісту гемоглобіну та еритроцитів в одиниці обєму крові, що призводить до розвитку кисневого голодування тканин.

Анемія діагностується при зниженні в крові рівня гемоглобіну менш ніж 130 г/л та кількості еритроцитів менш ніж 4×1012/л у чоловіків та відповідно менш ніж 120 г/л та 3,5×1012/л у жінок. Маючи загальні риси, анемії водночас представляють собою гетерогенну групу захворювань, для яких характерні власні етіологія, патогенез, особливості клінічної картини, діагностичні критерії та методи лікування. У межах даної теми розглядаються основні клінічні форми анемій: залізодефіцитна, В12-дефіцитна, фолієводефіцитна, гемолітична, гіпопластична, постгеморагічна.

Важливе значення для формування клінічного мислення має патогенетична класифікація анемій:

I. Анемії внаслідок крововтрати (постгеморагічні).

  1. Гостра постгеморагічна анемія.
  2. Хронічна постгеморагічна анемія.

II. Анемії внаслідок порушення утворення еритроцитів та гемоглобіну.

  1. Залізодефіцитна анемія.
  2. Залізоперерозподільна анемія.
  3. Залізонасичена анемія.
  4. Мегалобластні анемії, що повязані з порушенням синтезу ДНК.

6.1. В12- и фолієводефіцитні анемії.

6.2. Мегалобластні анемії, що зумовлені спадковим дефіцитом ферментів, які приймають участь у синтезі ДНК.

6.3. В12-ахрестична анемія

7. Гіпопроліферативні анемії.

8. Анемії, що повязані з кістковомозковою недостатністю.

8.1. Гіпопластична (апластична) анемія.

8.2. Рефрактерна анемія при мієлодиспластичному синдромі.

9. Метапластичні анемії.

9.1. Анемія при гемобластозах.

9.2. Анемія при метастазах раку в кістковий мозок.

10. Дизеритропоетичні анамії.

III. Анемії внаслідок посиленого кроворуйнування.

11. Спадкові анемії.

11.1. Повязані з порушенням структури мембрани еритроцитів (мікросфероцитарна анемія Міньковського-Шаффара, овалоцитоз, акантоцитоз).

11.2. Повязані з дефіцитом ферментів в еритроцитах.

11.3. Повязані з порушенням синтезу гемоглобіну (серповидно-клітинна анемія, гемоглобінози, таласемія).

12. Набуті анемії.

12.1. Аутоімунна анемія.

12.2. Пароксизмальна нічна гемоглобінурія (хвороба Маркіафави-Мікелі).

12.3. Лікарська анемія.

12.4. Травматична і мікроангіопатична анемії.

12.5. Анемії внаслідок отруєння гемолітичною отрутою та бактеріальними токсинами.

V. Анемії змішані.

Під час діагностичного пошуку доцільне визначення характеру анемії відповідно до морфології еритроцитів, колірного показнику, а також здатності кісткового мозку до компенсації анемії.

Морфологічна класифікація анемій:

I. Макроцитарна анемія (MCV*>100 мкм3 (фл**), діаметр еритроцитів > 8 мкм).

До цього типу анемій відносяться анемії при дефіциті вітаміну В12, дефіциті фолієвої кислоти та пароксизмальна нічна гемоглобінурія.

II. Мікроцитарна анемія (MCV<80 мкм3 (фл), діаметр еритроцитів < 6,5 мкм).

До цього типу анемій відносяться залізодефіцитна анемія, таласемія, мікросфероцитарна анемія Міньковського-Шафара.

III. Нормоцитарна анемія (MCV 81-99 мкм3 (фл), діаметр еритроцитів 7,2-7,5 мкм).

До цього типу анемій відносяться гіпопластична анемія, більшість гемолітичних анемій, гостра постгеморагічна анемія.

Примітка:

фл фемтолитр (1 фл = 10-15л = 1 мкм3)

MCV (mean corpuscular volume) середній обєм еритроциту, розраховується за формулою:

 

 

Приклад розрахунку: гематокрит 0,3 (30%), еритроцити 3,5×1012/л

Варіанти морфологічних змін еритроцитів:

  1. Анізоцитоз зміна величини еритроцитів.
  2. Пойкілоцитоз зміна форми еритроцитів.
  3. Мікроцитоз стан, при якому в периферичній крові переважають мікроцити (еритроцити діаметром < 6,5 мкм).
  4. Мікросфероцитоз наявність круглих мікроцитів.
  5. Шизоцито

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>