Аналіз фінансового стану УМГ Прикарпаттрансгаз

Можна назвати шість основних прийомів аналізу: горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом; вертикальний (структурний) аналіз - визначення

Аналіз фінансового стану УМГ Прикарпаттрансгаз

Информация

Экономика

Другие материалы по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией
я коефіцієнтом покриття. Значення цього показника залежить і від галузі і від виду діяльності. В західній обліково-аналітичній практиці наводиться критичне нижнє значення цього показника. Визнано, що поточні активи повинні вдвічі перевищувати короткострокові зобов'язання.

Якщо ж на підприємстві відношення поточних активів і короткострокових зобов'язань нижче, ніж 1 : 1, це говорить про високий фінансовий ризик, оскільки підприємство не в змозі оплатити свої рахунки. Співвідношення 1 : 1 припускає рівність поточних активів і короткострокових зобов'язань. Але, зважаючи на різний ступінь ліквідності активів, можна припустити, що не всі активи будуть негайно реалізовані, а тому виникає загроза для фінансової стабільності підприємства. Якщо ж значення коефіцієнта покриття значно перевищує співвідношення 1 : 1, то можна зробити висновок про те, що підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які сформувалися завдяки власним джерелам. З позиції кредиторів підприємства такий варіант формування оборотних коштів є найбільш прийнятним. Водночас, з точки зору менеджера, значне накопичення запасів на підприємстві, відтягування грошей у дебіторську заборгованість може бути пов'язане з невмілим управлінням активами. Скорочення величини коефіцієнта покриття може статися під впливом двох факторів:

  1. Збільшення поточних активів.
  2. Значного зростання короткострокових зобов'язань.Для з'ясування причин модифікації цього показника необхідно проаналізувати зміни в складі джерел коштів і їх розміщенні в порівнянні з початком року.

Коефіцієнт швидкої ліквідності визначається так:

(1.6.2)

де ГК грошові кошти, розрахунки та інші активи (підсумок III розділу активу).

Цей коефіцієнт за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється по вужчому колу поточних активів, коли з розрахунку виключена найменш ліквідна їх частина виробничі запаси.

Виключаються матеріальні запаси не тільки через те, що вони менш ліквідні, а в основному через те, що грошові кошти, які можна одержати у випадку вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижчими за затрати на їх закупку. В умовах ринкової економіки типовою є ситуація, коли при ліквідації підприємства одержують 40% і менше від облікової вартості запасів. "Розумним" коефіцієнтом швидкої ліквідності є співвідношення 1:1.

На практиці багато підприємств мають більш низький коефіцієнт швидкої ліквідності (наприклад, 0,5 : 1), тому для оцінки їх ліквідності необхідно проаналізувати тенденції зміни цього показника за певний період часу. Так, якщо зростання коефіцієнта швидкої ліквідності було пов'язане в основному зі зростанням невиправданої дебіторської заборгованості, то це свідчитиме про серйозні фінансові проблеми підприємства. В західній економічній літературі цей коефіцієнт називають коефіцієнтом миттєвої оцінки.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається так:

(1.6.3)

де ГК грошові кошти (каса + роз. рах. + вал. рах. + інші кошти) Цей коефіцієнт показує, що частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2 :1. В практиці фактичні середні значення коефіцієнтів ліквідності бувають значно нижчими, і за цими показниками не можна робити відразу негативні висновки щодо можливості підприємства негайно погасити свої борги, бо малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства водночас пред'являли йому свої боргові вимоги.

Для оцінки ліквідності окрім коефіцієнтів застосовуються й інші показники.

Величина власних оборотних коштів, яка розраховується: власний капітал + довгострокові кредити банків + довгострокові позики -підсумок розділу І активу балансу.

Говорячи про поточні активи, слід мати на увазі, що в складі III розділу активу є окремі статті: "Резерв по сумнівних боргах", "Резерви наступних платежів", які не мають відношення до позикових коштів підприємства. Так, джерелом утворення резерву по сумнівних боргах є балансовий прибуток підприємства.

Резерви наступних витрат платежів формуються за рахунок собівартості продукції. Отже, для одержання обґрунтованої інформації про величину поточних зобов'язань підприємства при оцінці ліквідності ці статті балансу слід виключити із загального підсумку III розділу пасиву. Величина власних оборотних коштів характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства (тобто активів, які мають оборотність менш одного року). Це розрахунковий показник, що залежить від структури активів і від структури джерел засобів. Аналіз цього показника здійснюється в динаміці, його зростання розглядається як позитивна тенденція.

Основним і постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток.

Слід розрізняти поняття "оборотні кошти" і "власні оборотні кошти". Оборотні кошти - це кошти, які здійснюють оборот (гроші > кошти > гроші) протягом року чи одного виробничого циклу. Вони складаються в двох частин: а) постійного оборотного капіталу. Це та частина поточних активів, необхідність у якій відносно постійна протягом усього операційного циклу. b) змінного оборотного капіталу (синонім варіююча (змінна) частина поточних активів). Необхідність у цій частині виникає лише в пікові моменти виробничого циклу.

Оборотні кошти характеризують активи підприємства (II і ІІІ розділи активу балансу). Власні оборотні кошти - це джерела коштів, а саме - частина власного капіталу підприємства, що розглядається як джерело покриття поточних активів. Величина власних оборотних коштів дорівнює перевищенню поточних активів над поточними зобов'язаннями. Інколи складається і зворотна ситуація, коли поточні зобов'язання перевищують поточні активи. Тоді одним із джерел покриття основних коштів і позаобігових активів є короткострокова

кредиторська заборгованість. Фінансовий стан підприємства вважається в цьому випадку нестійким. Потрібно вживати негайних заходів щодо його поліпшення.

Ліквідність підприємств характеризує також показник маневреності власного капіталу (капіталу, що функціонує). Він визначається:

(1.6.4)

де ВК - власні кошти (підсумок II розділу активу + підсумок III розділу активу)

К- капітал, що функціонує (підсумок І розділу пасиву).

Цей показник показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто характеризує ту частину власних обігових коштів, які знаходяться в формі грошових коштів, що мають абсолютну ліквідність.

Для підприємства, що нормально функціонує, цей показник повинен знаходитись в межах 0,4-0,6. Прийнятне орієнтовне значення показника встановлюється підприємством самостійно і залежить, наприклад від того, наскільки висока щоденна потреба підприємства у вільних грошових ресурсах.

Таким чином, можна зробити висновок, що ліквідність це спроможність, будь-якого з активів трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю періоду, впродовж якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротший цей період, тим вища ліквідність.

З цією метою визначається індекс ліквідності, що показує кількість днів, необхідних для перетворення поточних активів у готівку.

Слід наголосити, що, говорячи про ліквідність підприємства, часто ототожнюють це поняття з платоспроможністю. Однак ці поняття не тотожні. Так, коефіцієнти ліквідності можуть характеризувати фінансовий стан як задовільний, однак по суті ця оцінка помилкова, якщо в поточних активах значна питома вага припадає на неліквідні і короткострокову дебіторську заборгованість.

Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення.

Ознаками платоспроможності є:

  1. наявність грошей у касі, на розрахунковому рахунку.
  2. відсутність простроченої кредиторської заборгованості.

Причому наявність незначних залишків грошей на розрахунковому рахунку ще не означає, що підприємство неплатоспроможне, бо кошти на розрахунковий рахунок можуть надійти впродовж кількох днів.

Для оцінки платоспроможності на підприємстві складається платіжний баланс (календар). Він складається на будь-яку дату. Макет платіжного балансу зображений в таблиці 1.6.1.

Таблиця 1.6.1 - Платіжний баланс (календар підприємства).

АКТИВ

ПАСИВ

Наявні кошти для покриття заборгованості

на поч. року

на кін. року

Негайні та інші платежі

на поч. року

на кін. року

1 . Грошові кошти на розрах. рахунку, в касі і інших рахунках

 

 

1 . Заборгованість по позичці

 

 

2. Розрахунки з дебіторами

 

 

2. Заборгованість кредиторів

 

 

Всього:

 

 

Всього:

 

 

Сальдо

 

 

Сальдо

 

 

БАЛАНС

 

 

БАЛАНС

 

 

 

Якщо сальдо в активі платіжного балансу, то це означає: підприємство неплатоспроможне. Відомо, що оцінка рівня платоспроможності дається за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних коштів, тобто з урахуванням часу, необхідного для перетворення їх у готівку. Отже, є три рівні платоспроможності підприємства, оцінку яких проводять за допомогою трьох коефіцієнтів:

  1. грошова платоспроможність;
  2. розрахункова платоспроможність;
  3. ліквідна платоспроможність.

Підв

Похожие работы

<< < 1 2 3 4 5 6 >