Аналіз та планування основних фондів торгівельного підприємства (на прикладі ТОВ "БАРС")

Зміст операціїВплив на фінансовий стан і результати діяльностіНадходження основних фондівОтримано безкоштовно від юридичних та фізичних осібЗбільшується розмір власного капіталу, зростає

Аналіз та планування основних фондів торгівельного підприємства (на прикладі ТОВ "БАРС")

Курсовой проект

Экономика

Другие курсовые по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией
уваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функ-ції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими группами [14]:

1. Основні засоби

1.1. Земельні ділянки.

1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель.

1.3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

1.4. Машини та обладнання.

1.5. Транспортні засоби.

1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

1.7. Робоча і продуктивна худоба.

1.8. Багаторічні насадження.

1.9. Інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи

2.1. Бібліотечні фонди.

2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди.

2.4. Природні ресурси.

2.5. Інвентарна тара.

2.6. Предмети прокату.

2.7. Інші необоротні матеріальні активи.

3. Незавершені капітальні інвестиції

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 8 Положення (стандарту) 7 [12]. Первісна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" [10] та 16 "Витрати" [11].

Рух основних коштів підприємства включає наступні процеси:

А) Придбання основних засобів та введення їх в експлуатацію

Б) Поліпшення основних засобів в ході експлуатації:

  1. модернізація;
  2. модифікація;
  3. добудова;
  4. дообладнання;
  5. реконструкція;

В) Знос та амортизація основних засобів часткове використання фізичних та моральних ресурсів основних засобів при їх участі в процесі експлуатації, що приводить до:

  1. фізичного зношення основних фондів;
  2. морального зношення(застаріння) основних фондів;
  3. накоплення амортизаційного фонду (відрахувань з доходу підприємства) для відновлення ресурсів основних фондів при іх поліпшенні чи оновленному придбанні;

Г) Тимчасова передача основних засобів в оренду

Д) Продаж основних фондів

Е) Ліквідація основних засобів

Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт [12].

Основні фонди, як економічна категорія, характеризуються такими ознаками: вони, неодноразово вступаючи у виробничий процес зберігають свою натуральну форму і лише частково споживаються в кожному циклі виробництва. Як сукупність засобів праці основні фонди є вирішальним фактором виробництва, а їхній натурально-речовинний склад визначає характер матеріально-технічної бази підприємства. Поступове перенесення вартості основних фондів торговельного підприємства на товари, які реалізуються ним, пов'язане із зносом основних фондів в процесі тривалого функціонування. Знос буває фізичним і моральним.

Під фізичним зношенням основних фондів розуміють втрату ними першопочаткових техніко-економічних якостей (споживчої вартості) під впливом процесів праці, природних сил та інших факторів. В залежності від причин виникнення розрізняють дві форми фізичного зносу:

І. Внаслідок використання основних фондів у торговельному процесі;

ІІ. В результаті їх бездіяльності та впливу сил природи.

Фізичний знос першого ряду умовно можна розділити на дві частини:

  1. знос, який періодично усувається шляхом проведення відповідних ремонтів усувний;
  2. неусувний знос (знос, що не підлягає усуненню) поступово накопичується та обумовлює за витоком часу повне фізичне зношення основних фондів, внаслідок чого вони повинні бути повністю замінені.

Окрім фізичного основні фонди зазнають ще й морального зносу.

Моральний знос (техніко-економічне старіння основних фондів) це зменшення їх вартості під впливом науково-технічного прогресу по мірі здешевлення відтворення окремих засобів праці та впровадження у виробництві нової, більш досконалої та більш продуктивної техніки. Моральний знос також може бути повним та частковим [19]. Частковий моральний знос може бути усунений шляхом проведення модернізації основних фондів, під якою розуміють внесення певних конструктивних змін в об'єкти основних фондів з метою покращання їх технікоекономічних характеристик. Настання повного морального зносу обумовлює потребу в заміні об'єктів основних фондів підприємства.

Основні фонди торговельного підприємства класифікуються [19]:

І. За характером участі в торговельно-виробничому процесі:

  1. Виробничі основні фонди фонди, що безпосередньо беруть участь у торговельно-виробничому процесі.
  2. Невиробничі основні фонди не пов'язані із здійсненням виробничого процесу (житлові будинки, спортивні споруди, об'єкти охорони здоров'я).

ІІ. За належністю до власника майна:

  1. Власні основні фонди належать підприємству на правах власності і містяться в його балансі.
  2. Орендовані та безкоштовно передані основні фонди фонди, що у строковому або безстроковому порядку передані торговельному підприємству в оренду або абсолютно безкоштовно.

ІІІ. За ланками торговельного виробничого процесу:

  1. Основні фонди роздрібної торгівлі.
  2. Основні фонди оптової торгівлі.

ІV. За роллю в здійсненні торговельно-виробничого процесу:

  1. Активна частина основних фондів.
  2. Пасивна частина основних фондів.

До активної частини відносять ті елементи основних фондів, які безпосередньо впливають на предмети праці і в значній мірі визначають рівень продуктивності праці (машини, устаткування, транспортні засоби і виробничий інвентар).

До пасивної частини відносяться будівлі, споруди, господарський інвентар, ті елементи, які створюють умови для здійснення торговельно-виробничих процесів.

Співвідношення між активною і пасивною частинами основних фондів відображає рівень прогресивності основних фондів. Але в торгівлі рівень прогресивності визначається специфічно, так як в торгівлі активну частину основних фондів можна віднести до пасивної, тому що вона не збільшує рівень механізації праці і не підвищує її продуктивність і навпаки, пасивну частину (торговельні площі) можна розглядати як умовно-активну частину основних фондів, тому що вона забезпечує інтенсифікацію продажу товарів, сприяє зростанню продуктивності праці робітників торгівлі. Отже, оптимальний рівень прогресивності праці для підприємств торгівлі в економічній теорії ще не визначений.

Основні фонди класифікуються також за видами:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. Видова структура основних фондів [19].

 

Співвідношення окремих видів основних фондів називають видовою структурою основних фондів. Структура основних фондів торговельного підприємства визначається тим, що в ній переважає частка виробничих фондів над невиробничими. У виробничих основних фондах найбільшу питому вагу має їх пасивна частина.

Проміжок часу, протягом якого відбувається процес формування, використання та відновлення споживчої вартості основних фондів,

Похожие работы

< 1 2 3 4 5 6 > >>