Аналіз стратегічного менеджменту на підприємстві

Тип мережіОсобливості організаційСфери застосуванняНедоліки, повязані з розширенням мережіНедоліки, повязані з модифікацією структуриСтабільні, інтегровані "вперед" та "назад"Велика фірма, що створює ринковоорієнтовані

Аналіз стратегічного менеджменту на підприємстві

Контрольная работа

Менеджмент

Другие контрольные работы по предмету

Менеджмент

Сдать работу со 100% гаранией

Міністерство освіти та науки України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра менеджменту

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

з курсу: "Стратегічний менеджмент"

Варіант № 5 (5; 5,20; 5)

 

 

 

Виконала: студентка V курсу

групи ЗМО-10 м

Карпінська Н. В.

зал. книжка № 20107126

Перевірив:

Фіщук Олександр Леонідович

 

 

 

 

Житомир

2010

 

Зміст

 

Завдання 1. Наведіть визначення 5 термінів з поданого переліку3

Завдання 2. Розкрийте зміст питань (по 2 кожному студентові)4

Завдання 3. Ситуаційне завдання 5 Виробництво продукції легкої промисловості11

Список використаної літератури17

 

 

Завдання 1. Наведіть визначення 5 термінів з поданого переліку

 

Корпоративна стратегія стратегія багатогалузевої організації. Її ще називають загальною або портфельною, тому що вона визначає рівень і характер інвестицій організації, обсяги вкладення капіталу, тобто формує певний склад і структуру інвестиційного портфеля організації. Виділяють такі види корпоративної стратегії: стратегія стабільності (різновид стратегія виживання), стратегія росту (концентрованого росту, інтегрованого росту, диверсифікованого росту), стратегія скорочення, комбінована стратегія. Відповідальними за розроблення цієї стратегії є керівники вищого рівня, а кінцеві рішення ухвалює рада директорів (правління).

Бізнесова стратегія ще називають конкурентною; являє собою стратегію поведінки підприємства в конкурентному середовищі, тобто план його активних дій для досягнення ринкового успіху й одержання конкурентної переваги над іншими фірмами. Запропоновані М. Портером загальні конкурентні стратегії мають універсальний характер. Відповідно до його теорії виділяється три основних конкурентних стратегії: лідерство в зниженні витрат, стратегія диференціації продукту або послуги, стратегія зосередження (фокусування). Коли організація спеціалізується на одному виді діяльності, бізнес стратегія формується як частина корпоративної. Якщо організація має кілька підрозділів для кожного з них формується конкретна бізнес стратегія. Розробляють стратегію генеральні директори чи керівники підрозділів.

Маркетингові стратегії (різновид функціональних стратегій) стратегія, спрямована на визначення і врахування вимог зовнішнього середовища (передусім споживачів) до діяльності організації, у якій знаходить вираз певне поєднання окремих складових маркетингового комплексу (marketing mix). ЇЇ вважають ключовою у стратегічному плануванні, вона дає змогу врахувати вимоги ринку до продукції, що випускає чи може випускати фірма. При її визначенні керівництво вирішує який бізнес продовжувати, який бізнес припинити, до якого бізнесу перейти.

Регіональна структура різновид дивізійної структури; одна із структур, що використовується в стратегічному управлінні. За Г. Мінцбергом, є обєднанням квазіавтономних підрозділів, створених за ознакою "географічний регіон", підпорядкованих централізованому органу управління. Відповідальність за діяльність компанії розподіляється між самостійними регіональними підрозділами. Ці підрозділи координують діяльність дочірніх збутових і виробничих компаній у своєму регіоні за всіма видами продукції, дотримуючись вказівок вищого керівництва та центральних служб.

Матрична структура (поєднує лінійну і програмно-цільову) одна зі структур, що застосовується у стратегічному управлінні (у ході розробки стратегій, нових продуктів, диверсифікації виробництва, нових програм). Головною характеристикою та структуроутворюючим елементом є мета, спосіб досягнення якої має визначити та здійснити цільова група. Найчастіше така група складається з фахівців різних спеціальностей, що дає змогу комплексно підходити до вирішення питань. Вона відображає два напрямки керівництва вертикальний (управління структурними підрозділами) і горизонтальний (управління окремими проектами). Існує розподіл прав менеджерів, що здійснюють управління підрозділами (виробництво, конструювання, НДР..) та менеджерів, які керують виконанням проекту (проект 1, проект 2…).

 

Завдання 2. Розкрийте зміст питань (по 2 кожному студентові)

 

Структурування бізнес-середовища організації.

Бізнес-середовище підприємства являє собою сукупність активно діючих суб'єктів і сил, що знаходяться поза сферою безпосереднього контролю з боку керівництва підприємства і можуть впливати на його стратегію.

Відносини підприємства з бізнес-середовищем дуже динамічні, та в практиці його роботи не буває моментів, коли це середовище статичне. Тому ситуація на підприємстві постійно змінюється. Звідси, кожне підприємство потребує оцінки того, які зміни у зовнішньому середовищі чекають його в майбутньому.

Аналіз бізнес-середовища являє собою процес, за допомогою якого керівництво встановлює, оцінює та контролює зовнішні у відношенні до організації фактори, щоб визначати можливості та загрози для її діяльності.

За своїм змістом аналіз зовнішнього середовища передбачає дослідження за такими рівнями:

мезо безпосереднє оточення

макросередовище опосередковане оточення;

Структурування мезосередовища підприємства дозволяє виділити такі об'єкти аналізу:

продукція підприємства;

ринок, на якому функціонує підприємство;

споживачі;

конкуренти.

В свою чергу, макросередовище складається з набагато більшої кількості факторів (табл. 1).

В ідеальному варіанті було б бажаним аналізувати та оцінювати всі фактори макросередовища на стадії стратегічного планування. Але це зробити досить важко. Тому необхідно їх склад обмежити.

 

Таблиця 1

Склад факторів макросередовища

№ групиГрупа факторівСклад факторівІЕкономічне середовищеСтабільність національної валютиСальдо платіжного балансуРівень зайнятостіГрошові доходи домогосподарств та їх розподілНаявність та доступність кредитних засобівСпіввідношення попиту та пропозиції на галузевому ринкуРівень процентних ставок на капіталІІПолітичне середовищеПолітична стабільністьМитне, податкове та інше законодавствоСистема податкових пільг та заохоченьВалютне регулюванняЗахист оточуючого середовищаIIIРинкові факториДемографічні зміни в регіонах і державіЖиттєвий цикл продукціїРівень конкуренції в галузіIVТехнологічні факториРівень асигнувань на НДДКРЗношення основних виробничих фондівОцінка рівня розвитку технологіїКонкурентоспроможність технології на зовнішньому ринкуVГеографічне середовищеГеографічні відмінності в структурі розподілу доходуКліматичні умови в регіонахДоступність сировинних ресурсівПодорожчання енергоносіївТранспортні умовиВідкритість міжнародних ринківVIСоціально-культурне середовищеЗміна соціальних настанов до культурних цінностейВідношення соціальних груп до підприємництваНові можливості у виробництві продукціїVIIМіжнародні факториМіжнародна конкуренціяМіжнародні інвестиціїСистема державного регулювання ЗЕДЗаходи інших держав із захисту внутрішнього ринку

Як показує практика, загрози та можливості, з якими стикається організація, як правило, можуть бути представлені такими групами факторів: економічне, політичне, технологічне, конкурентне, ринкове, географічне, соціально-культурне та міжнародне середовища. Вказані фактори справляють різний вплив на діяльність фірми. Вони можуть діяти як у взаємодії одне з одним, так і окремо.

Бізнес-мережа

Процеси реструктуризації підприємств та необхідність забезпечення взаємодії з окремими агентами зовнішнього середовища призвели до появи сітьових (мережевих) організацій і, відповідно, мережевих структур. Мережева організаційна структура ще називається бізнес-мережею, адже являє собою структуру, де встановлені стійкі відносини координації та взаємодії між самокерованими фірмами.

Мережева структура означає, що організація дезагригує свої основні функції (виробництво, продаж, фінанси, науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи) між окремими компаніями, що працюють за контрактом, посередником яких виступає невелика головна організація. Мережеві організації відрізняються від організацій інших типів низкою ознак:

мережеві організації більше покладаються на ринкові механізми, ніж на адміністративні форми управління потоками ресурсів;

багато розроблених мереж передбачають дієвішу і зацікавленішу роль учасників;

у переважній більшості галузей мережі є об'єднанням організацій, заснованим на кооперації та взаємному володінні акціями учасників групи, виробниками, постачальниками, торговими і фінансовими компаніями;

мережева структура відрізняється надзвичайною гнучкістю (зміна продукції і власне учасників мережі без втрати керованості системи).

Прикладами бізнес-мереж є спільні підприємства, домовленості про участь в спільних дослідницьких проектах та виробничих програмах, консорціуми, франчайзингові угоди.

Серед основних причин вступу фірми до бізнес-мережі виділяють наступні:

доступ до ноу-хау і розвиток високотехнологічної промислової бази;

зниження ринкової невизначеності та доступ до ринків збуту;

зниження витрат та розподіл ризиків за участі в дослідницьких та промислових програмах;

зростання потреби в організаційній гнучкості та необхідність управління великою кількістю культур.

Мануель Кастелье виділяє пять типів мереж:

Мережі постачальників засновані на субпідрядах, домовленостях по первинному виробництву обладнання (OEM Original Equipment Manufacturing) та первинному проектуванню (ODM O

Похожие работы

1 2 3 > >>