Аналіз стану і ефективності використання основних фондів

Нажаль, відємну тенденцію мають показники обертання активів, кредиторської та дебіторської заборгованості: оборотність активів зменшилась (позитивним є її збільшення) на 0,35 (в

Аналіз стану і ефективності використання основних фондів

Курсовой проект

Экономика

Другие курсовые по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией

Вступ

 

Основні засоби матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Група основних засобів сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Основні засоби можна згрупувати за наступними ознаками:

за галузевою ознакою;

за функціональним призначенням;

за використанням;

за ознакою належності.

Наявність тих або інших засобів на конкретному підприємстві пов'язана із напрямком його діяльності, а також і з роботою допоміжних і обслуговуючих виробництв.

За функціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничими є ті основні засоби, які приймають безпосередньо участь у процесі виробництва і пов'язані із створенням конкретного продукту, виконанням робіт та наданням послуг. Вони представлені будівлями, спорудами, машинами, станками, устаткуванням та ін.

У залежності від призначення основні фонди поділяються на основні виробничі й основні невиробничі фонди. До основних виробничих фондів відносяться ті основні фонди, що беруть участь у виробничому процесі безпосередньо (машини, устаткування, верстати і т.п.) або створюють умови для виробничого процесу. Основні невиробничі фонди це об'єкти підприємства культурно-побутового призначення, медичні установи, їдальні і т.п.

У системі бухгалтерського обліку до основних фондів відносяться засоби праці з терміном служби більш 12 місяців і з вартістю (на дату придбання), що перевищує 100-кратний розмір мінімальної величини місячної оплати праці.

Від кількості, вартості, технічного рівня, ефективності використання основних фондів багато в чому залежать кінцеві результати діяльності підприємства: випуск продукції, її собівартість, прибуток, рентабельність, стійкість фінансового стану. Вказаним зумовлюється актуальність в даній роботі теми аналізу стану та ефективності використання основних фондів. З метою визначення методики та набуття практичних навичок з аналізу стану та ефективності використання основних фондів на прикладі ВАТ «Одеський пивоварний завод» визначено та проаналізовано динаміку і структуру основних фондів, стан і рух основних фондів, рівень механізації виробничих процесів, економічну ефективність використання основних фондів, резерви поліпшення використання основних фондів, зроблено висновки про стан економічну ефективність функціонування підприємства в цілому та в розрізі теми.

 

 

1. Теоретичні основи аналізу стану і ефективності використання основних фондів

 

1.1 Сутність, цілі та задачі аналізу стану і ефективності використання основних фондів

 

Основні засоби матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Група основних засобів сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Основні засоби можна згрупувати за наступними ознаками:

за галузевою ознакою;

за функціональним призначенням;

за використанням;

за ознакою належності.

Наявність тих або інших засобів на конкретному підприємстві пов'язана із напрямком його діяльності, а також і з роботою допоміжних і обслуговуючих виробництв.

За функціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничими є ті основні засоби, які приймають безпосередньо участь у процесі виробництва і пов'язані із створенням конкретного продукту, виконанням робіт та наданням послуг. Вони представлені будівлями, спорудами, машинами, станками, устаткуванням та ін.

Основні засоби, які не приймають безпосередньо участі у процесі виробництва, робота яких спрямована на забезпечення соціальних і культурно-побутових потреб працівників підприємства, називаються невиробничими. Невиробничі основні засоби представлені будинками культури, спортивними комплексами, дитячими дошкільними закладами, пральнями, лазнями, перукарнями та ін., які є власністю підприємства і використовуються у невиробничій сфері.

За використанням основні засоби поділяються на діючі та недіючі

Діючими є основні засоби, які приймають участь у роботі підприємства на даний час.

Недіючими, в свою чергу, є основні засоби, які не використовуються в даний період в господарській діяльності у зв'язку із тимчасовою консервацією або очікуванням часу введення їх в експлуатацію.

За ознакою належності основні засоби поділяються на власні та орендовані.

Власні основні засоби являються безпосередньо власністю підприємства і мають джерело свого утворення (внесок засновника до Статутного капіталу, заборгованість перед постачальниками, цільове фінансування і цільові надходження та ін.).

Основні засоби, які використовуються на підприємстві, але не с його власністю, називаються орендованими. Треба зауважити, що з метою виключення можливості подвійного обліку одних і тих же засобів, у орендодавця орендовані основні засоби обліковуються на балансовому, а у орендаря на позабалансовому рахунку.

Залежно від цільового призначення та функцій, які вони виконують, основні засоби поділяють на такі види: будівлі, у тому числі зовнішні прибудови до будівлі, які мають господарське значення (склади, гаражі тощо); споруди (автодороги, мости тощо); передаточні пристрої (трубопроводи, мережі електропередачі тощо); машини та обладнання; вимірювальні й регулюючі пристрої та прилади (манометри, терези, мікроскопи тощо); обчислювальна техніка (комп'ютери, монітори, принтери); транспортні засоби (засоби руху, призначені для пересування людей, вантажів і речовин різного призначення); інструменти (предмети, які мають самостійне значення і не є складовою частиною якогось об'єкта); господарський інвентар (шафи, столи, сейфи тощо);» інші основні засоби (робочий скот тощо).

З точки зору участі основних засобів у виробничому процесі, їх поділяють на дві частини: активну (робочі і силові машини, транспортні засоби, інструмент та інвентар); пасивну (будівлі, споруди).

За приналежністю основні засоби поділяють на: власні (що знаходяться на балансі організації); залучені (ті, що взяті на тимчасове користування в іншої організації на умовах оренди).

Основні виробничі засоби в процесі експлуатації зазнають фізичного зносу і втрачають свої експлуатаційні якості. У зв'язку з цим ремонт основних виробничих засобів є необхідною умовою виробничого процесу. Від своєчасності та якості ремонту залежить ефективність використання основних виробничих засобів на підприємстві.

Своєчасний ремонт здійснюється для забезпечення роботи основних виробничих засобів і запобігає передчасному їх зносу і вибуттю, а також продовжує строк служби та підвищує виробничу потужність і скорочує потребу в нових капітальних вкладеннях.

Основні засоби можуть надходити на підприємство: після завершення будівництва нових об'єктів чи реконструкції та розширенні діючих; у разі придбання за плату у фізичних чи юридичних осіб; при безоплатній передачі їх фізичними чи юридичними особами; при отриманні від засновників підприємства як вклад у статутний капітал; при довгостроковій та поточній оренді.

Капітальні вкладення являють собою витрати на: створення нових основних засобів; реконструкцію діючих основних засобів;) розширення та технічне переозброєння діючих основних засобів.

За своїм обсягом засоби підприємств послідовно набувають грошової, виробничої і товарної форм, що веде до їх поділу на виробничі засоби і засоби обертання.

Облік у натуральних показниках (площа будівель та споруд, одинична потужність машин тощо) необхідний для визначення кількості та виробничої потужності основних засобів. Цей вид обліку ґрунтується на паспортних даних основних засобів, які фіксують час придбання чи збудування, містять технічні характеристики засобів, а також інформацію щодо зміни їх стану (ремонт, модернізація, реконструкція тощо). Натуральні показники дають уявлення про кількісний склад основних засобів, але при цьому від

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>