Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва та шляхи її підвищення в ПСП "Немирівське"

На рівень економічної діяльності підприємства впливають як зовнішні, так і внутрішні чинники. В Україні нестабільний жоден з них. Дуже часто

Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва та шляхи її підвищення в ПСП "Немирівське"

Курсовой проект

Сельское хозяйство

Другие курсовые по предмету

Сельское хозяйство

Сдать работу со 100% гаранией

Міністерство аграрної політики України

Уманський національний університет садівництва

Кафедра економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 

тема: Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва та шляхи її підвищення в ПСП “Немирівське“ Балтійського р-н, Одеської обл.

 

 

Вступ

 

Зернова галузь завжди посідала провідне місце у структурі агропромислового виробництва України завдяки сприятливим природно-кліматичним умовам, родючості грунтів і набутому історичному досвіду хліборобів, що в кінцевому рахунку забезпечували ефективне виробництво зерна. Однак процеси реформування АПК зумовили протягом досліджуваного періоду появу ознак кризового стану в галузі.

Так, протягом 1993-2003 рр. виявилася чітка тенденція до спаду обсягів виробництва зернових культур ( з 51 млн. т. до 24,5 млн. т. ) під впливом різних чинників як обєктивного, так і субєктивного характеру, зокрема, через високий рівень зносу матеріально-технічної бази ( 70-95% ), нестачу фінансових ресурсів у зерно виробників, відсутність досвіду роботи керівників у нових економічних умовах, порушення господарських звязків, переважання бартерних умов, недостатній рівень інфраструктури ринку тощо. Однак , з 2003 р. в Україні намітилися позитивні зрушення у зерновиробництві та нарощення експортного потенціалу. Винятком став несприятливий з точки зору погодних умов 2008р., який підкреслив необхідність перегляду та гармонізації дій уряду щодо регулювання зернової галузі як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку.

Зернові культури це сировина для виробництва численних важливих продовольчих товарів: борошна, крупи, концентратів, хліба, макаронних виробів, крохмалю, спирту тощо. Собівартість виробництва зерна набагато нижча, ніж інших сільськогосподарських продуктів, і це робить зерно-продукти доступними за ціною для всіх прошарків населення.

Зерно це харчова база для птахівництва і тваринництва. Отже, від того скільки зерна витрачає держава на фураж, залежить виробництво продовольчих товарів тваринного походження. Розвинені країни на такі цілі використовують до 70% врожаю. Наша держава може собі дозволити не більше як 49%.

Обєктом дослідження є ПСП “ Немирівське “, що розташоване в с.Немирівське, Балтійського району, Одеської області.

При опрацюванні фактичних даних застосовують різні аналітичні прийоми,зокрема порівняння паралельних рядів. Вирівнювання, ланцюгових підстановок , графічний прийом, монографічний та інші методи дослідження.

Для написання роботи використовувались дані бухгалтерської та статистичної звітності підприємства за 2007-2009 рр., наукова і періодична література, нормативно-правові акти.

 

1. Науково-теоретичні основи теми дослідження. Економічна сутність процесу виробництва продукції рослинництва

 

Сільське господарство одна з пріоритетних галузей народного господарства, в якій процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання мають свої особливості, де діють нові економічні закони, а дія притаманних всьому суспільству способу виробництва законів набуває специфічних форм, ці особливості значною мірою залежать від природних факторів. Для забезпечення життя більшості населення планети сільське господарство залишається найважливішою галуззю народного господарства. Так, наприкінці ХХ ст. з 6 млд. населення земної кулі у слаборозвинутих країнах світу голодує близько 1 млд. чол. Проблема нормального забезпечення продуктами харчування гостро стоїть для сотень мільйонів населення в різних куточках нашої планети, в т.ч. в Україні. Сільське господарство є також важливою сировинною базою для харчової та легкої промисловості. Крім того, у цій галузі відбувається безпосередня взаємодія людини з природою, від якої значною мірою залежить здоровя людини, її психологічний, нервовий, емоційний стан тощо.

Зернові культури мають найвищу питому вагу в структурі посівних площ і валових зборів сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням. Зерно та продукти його переробки є основою харчування людей; воно є незамінним кормом при виробництві продукції тваринництва, а також основною сировиною для переробної промисловості. Зерно є важливим експертним продуктом і має забезпечувати значні надходження валютних коштів державі. Адже в процесі зберігання зерно майже не втрачає своєї якості а, отже, придатне для створення державних резервів продуктів харчування та кормів. Продовольче споживання зерна складається з його використання на виробництво борошна, круп, консервів і деяких інших продуктів,які вживаються людиною в їжу. Всі основні зернові і зернобобові культури тією чи іншою мірою йдуть на продовольче споживання.

У структурі використання зерна на продовольчі в основному переважає пшениця 70-78%, обсяг фонду споживання цієї культури коливається в межах 5,6-6 млн. т. Якщо розглянути більш глібшу динаміку наведеного показника, то бачимо, що його значення поступово скорочуються внаслідок зменшення чисельності населення країни. Другий по значимості продовольчої культури є жито. Її частка в продовольчому споживанні в середньому складає близько 7%. Практично все продовольче споживання жита-це використання на виробництво борошна.

Важливою продовольчою культурою в Україні є гречка: її частка в споживанні становить близько 5%. Необхідно відзначити, що практично все вирощене в країні зерно гречки використовується для виробництва крупи,при цьому на долю гречаної крупи приходиться 40-50% у загальному обсязі виробництва круп. Приблизно рівні частки по 3% у продовольчому споживанні мають кукурудза та рис. Використання кукурудзи в продовольчих цілях досить широко це крупа, борошно,консерви, і багато чого іншого. Рис використовується головним чином для виробництва крупи. Інші крупяні культури це ячмінь, овес, горох, просо, але їхня частка в продовольчому споживанні порівняно невелика.

Продовольче зерна відносно стабільна величина, хоча в останні роки все-таки проглядається тенденція до зниження. Причин такої тенденції багато це і скорочення населення країни, і виїзд великої кількості українців на роботу за кордон (за деякими оцінками це становить біля 5 млн. чол.)і більш ощадливе відношення до продуктів, і зміна раціону харчування. Усе це відбиває статистика, що показує зниження виробництва хліба, круп і деяких інших продуктів харчування,вироблюваних із зерна. У результаті оцінка продовольчого споживання зерна в країні складає біля 6 млн. т.

 

 

При дослідженні структури використання зерна на продовольчі цілі у країнах світу спостерігаємо традиційну перевагу зерна пшениці у країнах Європи та США, у країнах Далекого Сходу,наприклад у Китаї, її частка складає лише 40%, найбільшу частину в раціонах китайців, як відомо, займає рис. 1.1. Порівняно з Україною у США споживання зернової продукції урізноманітнено кукурудзою 11,3%, бобовим 3,2%, рисом 7,8%. Досить велика частка продуктів становить 10,6% та 11,3% відповідно. Для України характерна наявність порівняно значної кількості жита у структурі споживання зернових культур(9.3%),жито полюбляють також у Польщі та Білорусі, воно використовується переважно для виробництва хліба.

Кількісний аналіз споживання продуктів харчування у наведених країнах свідчить, що найбільше зернових у раціонах українців та китайців,проте останні,крім того,значно більше їдять овочів та мяса (256,2 та 52,9 кг.). У США на продовольчі цілі на одну особу використовується лише 112 кг зерна, що на 30% менше, ніж у нашій країні,проте значно більше споживається молока на 60%, мяса у 3,8 рази,фруктів 3,7 рази. У Франції та Канаді кількість споживання мяса також перевищує вітчизняні показники і становить 100 кг. Раціони жителів цих країн насичені овочами та фруктами. Причиною значної частки у структурі харчування населення України хліба та інших продуктів переробки зерна є низька купівельна спроможність українців. Недостатній рівень споживання продукції тваринного походження (молока,мяса) зумовлює скорочення витрат зерна, що використовується для годівлі худоби та птиці. Внаслідок цього попит на внутрішньому ринку зерна України є досить низьким, надлишок,який вивільняється, за умов сприятливої світової конюктури реалізується на експорт. За відсутність комплексного та дієвого впливу держави в цих умовах посилюється залежність вітчизняного ринку від конюктури світового ринку зерна.

 

  1. Економічна кон'юнктура та тенденції розвитку рослинництва

 

У загальному обсязі виробництва продукції рослинництва у нашій країні зернові займають понад 80%. Сезон 2008-2009 характеризується зниженням виробництва зернових в Україні. Поряд із скороченням посівних площ і падінням середнього рівня врожайності по країні на низьке виробництво зернових мали вплив і такі фактори: порушення сівозміни; неврегульованість питань землеволодіння; труднощі у доступі до кредитів; скорочення використання добриві ЗЗР; незадовільні агрономічні методи; неякісний насіннєвий матеріал; погодні умови. Згідно з попередньою офіційною статистикою, в минулому сезоні в Україні зібрано зерна на 28% менше, ніж у 2008-2009 році.

В Україні найбільш сприятливими для вирощування зерна є землі лісостепової зони, куди входять Черкаська, Кіровоградська, Запорізька, Вінницька, Луганська, Донецька, Дніпропетровська. У цьому сезоні спостерігається збільшення виробництва зерна в країні в звязку зі збільшенням збиральних площ, ростом врожайності і більш сприятливими погодними умовами.

У сезонні 2009-2010 року очікується більш низький рівень цін на зерно у порівнянні з попереднім сезоном. Так,на початку сезону закупівельні ціни трейдерів знизилися. Цьому сприяли такі фак

Похожие работы

1 2 3 4 > >>