Аналіз джерел утворення оборотних активів (на матеріалах СТОВ "Довжик" Золочівського району)

Карбовник А.М. пропонує такі підходи до фінансування різних груп оборотних активів підприємства: консервативний підхід до фінансування оборотних активів передбачає, що

Аналіз джерел утворення оборотних активів (на матеріалах СТОВ "Довжик" Золочівського району)

Курсовой проект

Экономика

Другие курсовые по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией

Міністерство аграрної політики України

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Кафедра статистики та економічного аналізу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота з фінансового аналізу

на тему: «Аналіз джерел утворення оборотних активів»

(на матеріалах СТОВ «Довжик» Золочівського району)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2010

Зміст:

 

Вступ

  1. Огляд літератури
  2. Організаційно-економічна характеристика господарства СТОВ «Довжик»
  3. Попередня експрес-оцінка фінансового стану СТОВ «Довжик»
  4. Аналіз складу та структури капіталу
  5. Аналіз складу та структури джерел формування оборотних активів
  6. Аналіз фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності підприємства

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Світовий досвід свідчить, що найбільш ефективною формою організації являється ринкова. В країнах із ринковою економікою пріоритет в бізнесі належить фінансовому менеджменту, складовою частиною якого і є фінансовий аналіз як економічна галузь економічної науки, що досліджує і прогнозує вплив господарських рішень на зміну фінансового стану підприємства і виробляє пропозиції по його покращенню.

Перехід до ринкової економіки обумовив реформування бухгалтерського обліку в Україні з виділенням фінансового та управлінського, ведення нового плану рахунків та формування фінансової звітності відповідно до вимог національних та міжнародних стандартів. Це, у свою чергу, викликало необхідність здійснення фінансового аналізу за методичними підходами, властивими ринковій економіці.

Проте, при переході до ринкової економіки вітчизняні підприємства зіткнулись із рядом проблем, а саме з:

  • нестабільністю у законодавчій базі;
  • не ефективною політикою держави;
  • невпевненістю у ділових партнерах;
  • невизначеністю майбутніх доходів.

Саме тому в таких непростих умовах «допомога» фінансового аналізу вкрай необхідна, адже його проведення на підприємстві надасть змогу керівникам, партнерам по бізнесу, банкам визначити надійність даного підприємства, оцінити ефективність використання фінансових ресурсів, спрогнозувати фінансові результати його діяльності, і тим самим дозволяє визначити «недоліки» у діяльності підприємства і шляхи їх подолання.

В нинішніх непростих умовах робота кожного підприємства являється предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій і осіб), які зацікавлені в результатах його діяльності.

В теперішній час кожний господарський субєкт незалежно від виду основної діяльності підприємства повинен реально оцінювати як власний фінансовий стан, так і фінансовий стан потенційних партнерів чи контрагентів.

На основі доступної звітно-облікової інформації вказані особи намагаються оцінити фінансове становище підприємства.

Фінансовий аналіз спирається на такі основні концепції, як часова цінність грошових ресурсів, грошові потоки, підприємницький і фінансовий ризик, ціна капіталу, ефективне підприємництво й ефективний ринок та інші.

Актуальність і необхідність фінансового аналізу оборотних активів обумовили вибір теми курсової роботи: «Аналіз джерел утворення оборотних активів».

Метою написання курсової роботи є вивчення теоретичних аспектів аналізу джерел утворення оборотних активів. Для її досягнення необхідно вирішити наступні завдання: провести попередній (експрес ) аналіз фінансового стану підприємства, оцінити його фінансовий стан через розрахунок відповідних коефіцієнтів структури капіталу, оцінити фінансову стійкість підприємства, його платоспроможність та ліквідність, які я буду реалізовувати на прикладі СТОВ «Довжик» Золочівського району.

 

1. Огляд літератури

 

Асаніна А.В. в своїй статті зазначає, що оборотні активи підприємства характеризуються позитивними особливостями: вони мають високу ліквідність, а частину становить безпосередньо грошові кошти. Це є найбільш істотною характеристикою оборотних активів; вони відносно легко можуть бути трансформовані з одного виду в іншій; вони порівняно легко адаптуються в порівнянні з необоротними активами до змін кон'юнктури товарного і фінансового ринків. Також визначає негативні особливості оборотних активів: оборотні активи в грошовій формі і формі дебіторської заборгованості піддаються утраті вартості в процесі інфляції; зайво накопичені запаси оборотних активів не генерують прибуток (за винятком поточних фінансових інвестицій), тому тримати ліквідні активи звичайно менш вигідно.;Запаси матеріальних оборотних активів вимагають додаткових витрат на їхнє збереження і можуть бути піддані втратам у зв'язку з їх природним збитком;частина оборотних активів, особливо дебіторська заборгованість, піддана фінансовому ризикові втрат у зв'язку з несумлінністю партнерів, покупців і іноді персоналу підприємства [ 7 ].

Волинець Л.М. в своїй статті пропонує таке визначення запасів: запаси включають: сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг обслуговування виробництва й адміністративних потреб. А також пропонує визнавати актив активом, якщо: підприємству перейшли ризики й вигоди, повязані з правом власності або з правом повного господарського оперативного управління на придбані запаси; підприємство здійснює управління та контроль запасами; існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, повязані з їх використанням. Основними завданнями обліку виробничих запасів вважати: контроль за виконанням плану матеріально-технічного забезпечення; відображення витрат на закупівлю й транспортування запасів (матеріалів), результатів постачання; виявлення відхилень від планової собівартості придбаних матеріалів; контроль за залишками і рухом матеріалів на складах наявністю і рухом матеріалів в процесів їх заготівлі; спостереження за станом складських запасів, за відповідністю їх нормативам, контроль за їх зберіганням; контроль за лімітом відпуску матеріалів на виробничі потреби, витрати і списуванням їх вартості у витрати виробництва; контроль за дотримуванням норм; правильний розподіл матеріалів за обєктами калькуляцій; виявлення непотрібних матеріалів, що підлягають реалізацій [ 4 ].

Кривцунова О. в своїй статті під управлінням оборотними активами розуміє: пошук компромісу між витратами, що збільшуються (змушені витрати), і витратами, що зменшуються (витрати економії на масштабах виробництва) у залежності від обсягу інвестування в оборотні активи. При гнучкій політиці підприємство несе збільшені змушені витрати, що, по суті справи, є витратами невикористаних можливостей. Жорстка політика може спровокувати недостачу наявних коштів. Крім того низькі інвестиції в запаси і рестриктивна дебіторська політика можуть призвести до невдоволення клієнтів. Як видно з графіків на рис.7 при гнучкій політиці змушені витрати є найнижчими щодо витрат економії на масштабах виробництва при досить значному оптимальному обсязі поточних активів. При рестриктивній політиці змушені витрати є найвищими щодо витрат економії на масштабах виробництва і призводять до меншого обсягу поточних активів. Якщо розглядати короткострокову фінансову політику з погляду джерел фінансування, то у випадку проведення гнучкої політики підприємство фінансується за рахунок внутрішніх засобів з використанням коштів і ліквідних цінних паперів. У випадку проведення жорсткої політики підприємство фінансується за рахунок зовнішніх позик необхідної величини на короткостроковій основі [6].

Римарева Л.М., Деревянко І.В. зазначають, що ефективність управління оборотним капіталом для підприємства має важливе значення. Адже оптимальне управління оборотними активами веде до збільшення доходів і зниження ризику дефіциту, покращення інвестиційного клімату в країні (приплив іноземного капіталу). Правильне управління дозволить максимізувати прибуток і мінімізувати комерційний ризик. Підвищення ефективності управління оборотним капіталом можна досягти за допомогою: 1. Збільшення власного оборотного капіталу за рахунок: збільшення довгострокового зобовязання; зменшення вкладання ресурсів в необоротні активи, але не за рахунок зниження нормального функціонування; збільшення статутного капітал за рахунок зниження дивідендів. 2. Зниження поточних фінансових витрат: зниження дебіторської заборгованість; збільшення кредиторської заборгованість за рахунок збільшення строку розрахунку з постачальниками. 3. Оптимізації запасів у підприємстві. [8].

Проскуріна Н.М., Романюк Н.С. відзначають, що управління оборотним капіталом являє собою систему принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних із встановленням оптимальних параметрів його обсягу і структури, задоволенням потреб підприємства в окремих його видах та залученням з різних джерел і в різноманітних формах для здійснення господарської діяльності підприємства, забезпеченням умов оптимізації процесу його обертання. Проте, система управління оборотними активами підприємства потребує подальших досліджень, спрямованих на удосконалення та конкретизацію її функцій з позиції адаптації до сучасного етапу розвитку торговельних підприємств і економіки України в цілому. Більш високу доходність, більшу ефективність оборотного капіталу можна одержати в результаті підвищення коефіцієнта прибутковості продажу пр

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>