Анализ хозяйственной деятельности

Нарощування виробництва продукції в Україні пов'язують із меліорацією земель, для підвищення ефективності яких, досягнення у встановлені строки проектної врожайності сільськогосподарських

Анализ хозяйственной деятельности

Реферат

Экономика

Другие рефераты по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией

Контрольні питання:

  1. Аналіз кількісних та якісних параметрів матеріальних обігових ресурсів ті їх формування.
  2. Аналіз виробництва продукції рослинництва за обсягом, асортиментом та якістю.
  3. Аналіз використання орних земель.
  4. Задача №13.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. АНАЛІЗ КІЛЬКІСНИХ І ЯКІСНИХ ПАРАМЕТРІВ МАТЕРІАЛЬНИХ ОБОРОТНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ФОРМУВАННЯ.

Склад, структура і зміна матеріальних ресурсів характеризується натуральними (кількісними), якісними і вартісними показниками. В умовах нестабільності вартісної оцінки матеріальних ресурсів перевага при аналізі надається натуральним (кількісним) і якісним показникам. За допомогою кількісних параметрів оцінюють наявність матеріальних оборотних засобів, їх склад, потребу і рівень забезпеченості ними підприємства (у розрізі конкретних видів), функціональну і фізичну придатність ресурсів до використання.

Кожному виду матеріальних ресурсів властиві специфічні якісні параметри. Для окремих з них є державні стандарти ГОСТи, ОСТи тощо. Такими ресурсами є паливо, мінеральні добрива, пестициди та ін. Якісні параметри деяких ресурсів регулюються на рівні підприємства, тобто тих, що виробляються на підприємстві і використовуються для внутрішньогосподарської потреби (наприклад, насіння, корми, органічні добрива тощо).

Потребу в матеріальних ресурсах визначають виходячи з фактичних їх витрат, що склались на підприємстві, або нормативів науково обгрунтованих норм витрат, скоригованих на умови підприємства, на одиницю продукції, роботи, галузі (посівна площа, земля в обробітку, поголів'я тварин тощо). При розрахунку потреби в оборотних ресурсах враховують, що є ресурси визначальні, без яких виробництво неможливе, доповнюючі, взаємозамінні тощо. Це вимагає враховувати співвідношення як між окремими видами матеріальних оборотних ресурсів, так і між ними і основними виробничими фондами, які деякою мірою є базою для визначення потреби в матеріальних ресурсах. Якщо відома площа посіву, то, знаючи норму висіву, неважко визначити загальну потребу в насінні. Маючи поголів'я певного виду тварин, враховуючи їх продуктивність, є можливість розрахувати потребу в кормах та ін.

Порівнюючи фактичну (можливу, потенційну) наявність матеріальних оборотних ресурсів з потребою в них, визначають рівень забезпеченості ними підприємства, який розраховують як у цілому по підприємству, використовуючи для цього вартісну чи енергетичну оцінку.

При аналізі величини відхилення ресурсів треба враховувати, що це відхилення є наслідком впливу кількісного і ціннісного факторів, кількісну величину якого виявляють, застосувавши ланцюгову підстановку або прийом різниць. Для виявлення першопричин відхилень розрахунок здійснюють у розрізі окремих видів ресурсів (наприклад, корми: концентровані, грубі, соковиті, добрива: азотні, фосфорні, калійні тощо), причому враховують і джерела надходження ресурсів чи це залишки з минулого періоду, чи надійшли в цьому році; вони власного виробництва, чи куплені. Таку оцінку найкраще робити з використанням матеріального балансу з урахуванням наявності ресурсів на початок періоду, їх надходження, витрачання і залишку на кінець аналізованого періоду.

Проте завдання аналізу полягає не тільки в оцінці забезпеченості виробництва окремими видами ресурсів, а і в оптимізації їх співвідношення.

Виробничі запаси це частина предметів праці (оборотних засобів), які ще не вступили в процес виробничого споживання, але без них неможливе здійснення виробництва. Виробничий запас оборотних ресурсів повинен забезпечувати безперебійну роботу підприємства.

Загальний обсяг виробничих запасів залежить від характеру виробництва, обсягу виробленої продукції (робіт, послуг), умов одержання матеріальних ресурсів, вартості (собівартості) матеріальних цінностей, економічного стану підприємства та ін.

Для аналізу формування виробничих запасів необхідно уяснити особливості виробничого процесу, який має свої відмінності в кожній галузі підприємства. Залежно від характеру одержання виробничих запасів їх поділяють на дві групи власного виробництва і покупні. У сільськогосподарських підприємствах основна частка (5070%) виробничих запасів припадає на ресурси власного виробництва корми, насіння, садивний матеріал, тварини на вирощуванні та відгодівлі, органічні добрива тощо.

При формуванні виробничих запасів за рахунок купівлі особливу увагу приділяють обгрунтуванню їх потреби і перш за все в найважливіших електроенергії, паливі і мастильних матеріалах, запасних частинах, мінеральних добривах, будівельних матеріалах тощо. (В основу розрахунків кладуть прогресивні нормативи, які передбачають використання передових матеріало- і енергозберігаючих технологій, виробництво високоякісної, економічно чистої, конкурентоспроможної продукції.

Для створення необхідних виробничих запасів матеріальних ресурсів велике значення має система їх придбання.

Постачання сільськогосподарських підприємств в основному здійснюватиметься у двох напрямахчерез укладення з державою угод на продаж їй окремих видів сільськогосподарської продукції, в яких передбачатиметься централізована поставка товарно-матеріальних цінностей, та ширший розвиток ринкових структур, зокрема, товарно-сировинних бірж, різних посередницьких торгово-комерційних структур та ін. Якщо в першому випадку ціни на матеріальні ресурси, як правило, будуть фіксовані, то в Другому їх визначатиме баланс попиту і пропозиції. Завдання аналізу допомогти визначитись з прийняттям певних варіантів рішень, пов'язаних з придбанням товарно-матеріальних цінностей за різними напрямами.

Формуванню і підтримці оптимальних запасів товарно-матеріальних цінностей на різних рівнях їх проходження, оперативному забезпеченню потреби підприємств у необхідних ресурсах сприятиме створення автоматизованої системи управління (АСУ) матеріально-технічним постачанням.

Специфічною особливістю, яку слід враховувати при аналізі формування оборотних ресурсів, є те, що потреба в них різко коливається протягом року. Це пов'язано із сезонністю сільськогосподарського виробництва, а отже, створює додаткові труднощі у нагромадженні їх запасів, зокрема, це пошук коштів на їх придбання і ведення виробничого процесу за відсутності надходження сільськогосподарської продукції.

 

 

 

 

 

2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ЗА ОБСЯГОМ, АСОРТИМЕНТОМ І ЯКІСТЮ.

Одержання передбачуваного обсягу продукції рослинництва залежить від виконання плану посівних площ та урожайності сільськогосподарських культур.

Оцінку дотримання планової площі роблять на основі порівняння фактичної посівної площі з плановою. Оскільки зміна розміру посівної площі зумовлює зміну її частки в загальній площі, то в процесі аналізу вивчають і структурні зміни, які в умовах обмеження площ є одним із факторів збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення її ефективності.

За результатами аналізу необхідно оцінити зміни посівних площ і якщо ці зміни небажані, намітити конкретні заходи щодо запобігання чи ліквідації їх.

Більш динамічним фактором, який зумовлює валовий збір продукції рослинництва, є урожайність, її рівень формується під впливом багатьох факторів, які можна об'єднати в дві групи: метеорологічні й агротехнічні.

Найточнішу оцінку впливу складових агротехнічного фактора на формування врожаю дає експериментальний метод, суть якого полягає в порівнянні вирощування певної культури в двох варіантах, які різняться між собою лише тим фактором, вплив якого вивчають. При наявності масових виробничих даних для оцінки впливу на рівень урожайності окремих агротехнічних факторів застосовують дисперсійний 5 кореляційно-регресійний аналіз.

Рівень виконання плану валового збору оцінюють на основі порівняння фактичного валового збору з плановим, використовуючи натуральні й вартісні показники.

Розвиток тваринництва вимагає докорінного поліпшення кормовиробництва. З цією метою необхідна подальша інтенсифікація польового і лукопасовищного кормовиробництва. Особливу увагу підприємства повинні звернути на забезпечення збалансованості кормів по білку, виробництво якого з розрахунку на 1 к. од. повинно бути не менше 100 г. Необхідно розробити і реалізувати заходи по збалансуванню кормів і за іншими компонентами, поліпшенню якості кормів та зменшенню їх витрат.

Виходячи з цього, найголовнішим завданням аналізу виробництва кормів є виявлення можливостей зміцнення кормової бази б кожному окремому підприємстві. Аналізують виконання плану надходження кормів за всіма каналами, оцінюють їх якість, вміст протеїну, вивчають передовий досвід у кормовиробництві, розробляють конкретні заходи щодо збільшення виробництва кормів, підвищення якості, зниження їх собівартості.

Для оцінки виконання плану надходження кормів фактичне їх виробництво порівнюють з планом у натуральному виразі, в кормових одиницях і за вмістом перетравного протеїну.

Для поліпшення задоволення потреб у плодоовочевій продукції передбачено збільшення виробництва продукції і поліпшення її якості, різке скорочення втрат при збиранні, зберіганні й транспортуванні. Планується нарощення потужностей з переробки і зберігання продукції.

Особливості аналізу виробництва плодоовочевої продукції полягають не стільки в методиці, скільки в розрахунку аналізованих показників. Зокрема, при оцінці виробництва продукції теплиць і парників за одиницю посівної площі береться не 1 га, а 1 м2.

Ефективність овочівництва захищеного грунту значною мірою залежить від дотримання строків посіву (зумовлює строки одержання продукції й ціни ї

Похожие работы

1 2 3 > >>