Другое по предмету геодезия и геология

Другое по предмету геодезия и геология

Створення водосховища

Информация пополнение в коллекции 23.12.2010

1. Схема комплексного використання і охорони водних ресурсів. Тут основна задача в частині водосховища зводиться до виявлення найбільш _оцільних створів і відміток НПР водосховища з точки зору оптимального вирішення основних водогосподарських задач і зменшення негативних наслідків їх створення для природи і господарства басейну річки. При складанні схем комплексного використання великих річок, як правило, розглядаються десятки створів можливого розташування гідровузла і декілька відміток НПР кожного водосховища. Найважливішою вимогою при розгляді різних варіантів використання річки є їх повна відповідність один одному. Найважливіші питання схеми комплексного використання водотоку вирішуються з притягненням спеціалізованих організацій. Терміни проведення проектних робіт з водосховищ повинні повністю підпорядковуватись загальним термінам складання схеми.

Подробнее

Гідрологічні основи комплексного використання водних ресурсів

Информация пополнение в коллекции 22.12.2010

Тижневе регулювання полягає в забезпеченості нерівномірного споживання води гідростанцією на протязі тижня у відповідності з тижневим коливанням навантаження енергетичної системи. В неробочі дні тижня, коли споживання енергії зменшується, навантаження на ГЕС доцільно понижувати. В цьому випадку, за неробочий день, відбувається накопичення води у водосховищі і отриманий запас може витрачатись на протязі робочих днів тижня із додатковим збільшенням навантаження до природного стоку річки. Тривалість повного циклу коливання рівня складає один тиждень. Обєм водосховища складає 30...50 % обєму добового стоку маловодного року розрахункової забезпеченості, тобто = 0,3...0,5.

Подробнее

Особенности геологического картирования в районах развития вулканогенно-осадочных толщ

Информация пополнение в коллекции 21.12.2010

Для выявления складчатых структур, развитых в вулканогенных толщах, как и для осадочных пород, большое значение при геологической съемке имеет изучение границ между разновозрастными свитами, для чего нужно обязательно прослеживать и изучать их контакты. Особенно необходимо внутри толщ прослеживать по простиранию отдельные покровы эффузивов, туфолав и пласты туфов, имеющих характерные отличительные признаки и большую протяженность. Это позволит установить не только характер складок и их структурные элементы, но и большинство разрывных нарушений. Пи картировании складчатых структур надлежит изучать форму и размеры складок в различных структурных этажах и в различных частях района, поведение пород с различными физическими свойствами по отношению к складчатости, связь со складчатостью разрывных нарушений, кливажа и сланцеватости, роль ранее образованных структур при формировании более молодых и т.д. Для этих целей выделяются и прослеживаются все маркирующие горизонты и особенно осадочные породы, прослеживание которых по простиранию нередко представляет единственную возможность разобраться в характере складчатой структуры однообразных по составу вулканогенных толщ и в их строении.

Подробнее

Проектирование и предварительный расчет точности полигонометрического хода при создании геодезического обоснования

Информация пополнение в коллекции 19.12.2010

Если известны координаты пунктов Тн и Тк, из которых видны пункты государственной геодезической сети Т'н, Т"н, Тк', Т"к, то на пункте Тн необходимо измерить примычные углы β1 и β1' , а на пункте Тк углы βn+1 и β'n+1. Вычислив по координатам пунктов Тн, Т'н, Т"н, Тк, Т'к, Т''к ; дирекционные углы αн, α'н, αк, α'к сторон Т'нТн, Т''нТн, Т'кТк, Т''кТк, можно передать дирекционные углы на стороны полигонометрического хода s1, и sn. Этот способ привязки дает надежный контроль, так как разность примычных углов β1 и β'1, βn+1 и β'n+1 должна равняться разности дирекционных углов ан и а'н, ак и а'к.

Подробнее

Техніко-економічне обґрунтування типу і параметрів гідротехнічних і водогосподарських об’єктів

Информация пополнение в коллекции 19.12.2010

Головною задачею меліорації землі (зрошення і осушення) є забезпечення стійкості і збільшення врожайності сільськогосподарських культур, підвищення продуктивності праці і зростання доходу виробництва. Меліорація дозволяє залучити в сільськогосподарський оборот малопродуктивні і раніше не використані землі. При визначенні економічної ефективності капіталовкладень в меліоративні підприємства необхідно враховувати такі їх особливості:

  1. тривалі строки реалізації;
  2. залежність від природних умов;
  3. вплив на інтенсифікацію сільського господарства (розвиток механізації, широке застосування хімічних добрив, нових урожайних сортів рослин та ін.).
Подробнее

Техніко-економічне порівняння параметрів гідротехнічних споруд

Информация пополнение в коллекции 17.12.2010

Так як значення НПР повязано з багатьма техніко-економічними факторами (потужність і виробка електроенергії ГЕС, збитки від затоплення земель, втрати цінних порід лісу), то функціональну залежність між НПР і розрахунковими витратами З отримати важко. Задача визначення оптимального НПР вирішується поетапно з визначенням всіх витрат для різних значень НПР. При цьому призначається найбільш можливий інтервал зміни НПР з урахуванням природних умов і можливих затоплень землі та населених пунктів. Розрахунок виконують починаючи з найменших можливих значень НПР з поступовим підвищенням рівня. Для кожного значення визначаються: гарантована і установлена потужність ГЕС, середньобагаторічна виробка електроенергії, капіталовкладення в гідровузол, щорічні витрати і вплив НПР на каскад в цілому.

Подробнее

Основні учасники водогосподарських комплексів

Информация пополнение в коллекции 17.12.2010

Найкращу якість мають між пластові артезіанські підземні води, які мають невелике забруднення хімічними елементами і патогенними мікробами. На них мало впливають соціально-побутові (щільність населення, розвиток промисловості, транспорту і т. п.) і природні (кліматичні, сезонні) фактори. На відміну від артезіанських, грунтові води, які розташовані неглибоко під землею, підпадають під вплив цих факторів, що викликає погіршення органолептичних властивостей (запах, колір, смак) води. Проте їх якість значно краща ніж якість поверхневих вод, які найменш придатні для питного постачання, оскільки можливість забруднення таких вод велика. Для приведення якості води у відповідність до санітарно-гігієнічних вимог вона підлягає спеціальній обробці (водопідготовці). Воду фільтрують, коагулюють (для переводу в осад твердих залишків), хлорують або фторують, з метою дезинфекції, збагачують аміаком для покращення смакових якостей.

Подробнее

Теодолітне і тахеометричне знімання місцевості

Информация пополнение в коллекции 17.12.2010

На аркуші креслярського паперу будують координатну сітку та наносять точки планової геодезичної мережі за їх координатами. Зліва підписують номер, або назву точки, а справа висоту точки. Рейкові точки наносять на план за допомогою геодезичного транспортира, яким відкладають горизонтальні кути від напрямку орієнтування. За напрямком ''станція мітка кута'' відкладають віддаль, користуючись вимірником і лінійкою поперечного масштабу. На плані фіксують точку і підписують її висоту. Номер точки не підписують.

Подробнее

Водний транспорт, лісосплав, рибне господарство як учасники водогосподарського комплексу

Информация пополнение в коллекции 16.12.2010

На розвиток рибного господарства негативно впливають:

  1. забруднення водойм недостатньо очищеними і неочищеними стічними водами, отрутохімікатами і добривами;
  2. надмірне заростання водойм болотною рослинністю;
  3. несприятливий гідрологічний і газовий режим водойми в результаті порушення подачі води до неї;
  4. обміління ділянок річок, які служать нерестилищем для деяких видів риби;
  5. замулення водойм;
  6. забір води іншими учасниками водогосподарського комплексу;
  7. наявність на водному обєкті лісосплаву та водного транспорту;
  8. несприятливі умови, які виникають на шляхах міграції риби до нерестилищ і на шляхах зворотного скату молодняку, що зумовлене наявністю гребель;
  9. недостатні глибини водойм і наявність на дні пеньків, деревини, каміння, які ускладнюють нормальний вилов риби;
  10. порушення встановлених правил вилову риби, в тому числі браконьєрство;
  11. відсутність спеціальних рибозахисних пристроїв на насосних станціях і водозаборах;
  12. дефіцит водних ресурсів в окремих водних басейнах, особливо в гирлах річок, що повязане з великим забором води для народного господарства;
  13. недоліки в рибному господарстві (невикористання кормової бази природних водойм, незадовільний технічний стан ставкового фонду, незабезпеченість водою і кормами).
Подробнее

Происхождение океанов

Информация пополнение в коллекции 12.12.2010

Вся совокупность этих разнообразных данных настолько убедительно свидетельствует в пользу гипотезы спрединга, что она стала практически общепринятой. Более того, пройдя экспериментальную проверку бурением и наблюдениями с подводных лодок и успешно предсказав возраст базальтового ложа океанов по магнитным аномалиям и по глубине, она может быть отнесена уже к разряду теорий, а не гипотез. На основе теории спрединга в настоящее время идет работа над реконструкциями ширины и глубины древних (начиная с юры) океанов. Реконструкции заключаются в графическом совмещении линейных аномалий соответствующего возраста по разные стороны срединного хребта, исходя из допущения, что эти аномалии некогда были едиными и отвечали оси хребта, а затем в определении глубины океана с помощью формулы СлейтераСорохтина. Характер осадков может быть определен по глубине с проверкой по данным бурения. Таким образом, родилась новая наука палеоокеанология. С тех же позиций раздвиговой теории образования океанов хорошо объясняются особенности строения пассивных окраин континентов. Нижний осадочный комплекс этих окраин, заполняющий грабены и полуграбены фундамента, отвечает стадии раздвига, протекавшего еще в континентальных условиях, с последующим проникновением морских вод. Этому раздвигу и обязаны «клавишная» структура поверхности фундамента, утонение континентальной коры, а в последующем и начало ее разрыва с проникновением морских вод и нередко соленакоплением и излияниями базальтов. Это так называемая стадия рифтинга (рис. 4, А). Затем наступает полный разрыв континентальной коры и подъем базальта, с образованием океанской коры вначале в узкой полосе, как в современных Красном море и Калифорнийском заливе. Это уже начало стадии спрединга (рис. 4, Г), в которую на континентальных окраинах, приобретших однообразный наклон в сторону океана, накапливается плащ морских осадков. При этом окраина, судя по изменению состава осадков, испытывает погружение, опережающее их накопление. Это погружение связано, как и в океане, с остыванием литосферы, ибо в стадию рифтинга тепловой поток должен был быть высоким, а также со все возрастающей нагрузкой осадков.

Подробнее

Рельеф Беларуси

Информация пополнение в коллекции 11.12.2010

Рельеф Беларуси в общих чертах отражает особенности тектонической структуры Восточно-Европейской платформы. Возвышенности центральной части Беларуси приурочены к Белорусской антиклизе и ее склонам; Брестское Полесье соответствует Подлясско-Брестской впадине, возвышенность Загородье Полесской седловине; Припятское Полесье Припятскому и Днепровско-Донецкому прогибам. Городокская, Витебская и Оршанская возвышенности, а также Оршанско-Могилевская равнина соответствуют различным поднятиям девонского возраста.

Подробнее

Восстановление рек и водоемов

Информация пополнение в коллекции 09.12.2010

Озера Значительные запасы воды сосредоточены в озерах. Внутренние воды России Внутренние воды составляют многочисленные реки, озера, болота, подземные воды, ледники, искусственные водоемы, водохранилища, пруды, каналы. По известному выражению Воейкова, река - продукт климата своего бассейна. Внутренние воды также тесно связаны с другими компонентами природы. Территория нашей страны очень обширна, а поэтому реки России (рек длиной свыше 10 км насчитывается 420 тысяч) очень различаются по объему стока, источникам питания и режиму. Реки России относятся к бассейнам Атлантического, Тихого и Северного Ледовитого океанов и к внутренней бессточной Арало-Каспийской области. Большинство рек России замерзают зимой, имеют смешанное, преимущественно снеговое и дождевое питание, отличаются спокойным равнинным характером течения. Именно такой рекой является Волга, самая длинная река Европы, ставшая своеобразным символом России. Близкими ей по значению являются Рейн для Германии или Сена для Франции. Но коренным отличием Волги от аналогичных рек в других странах является то, что она впадает в бессточное Каспийское море. Возможно этим также обусловлены изолированность Русского государства, обращенность в себя русской культуры, склонность к традиционному укладу жизни. Количество воды в реке меняется в зависимости от источников питания. Колебания ее уровня создают определенный режим реки. Реки преимущественно снегового питания отличаются резким увеличением стока и поднятием уровня воды в реке в период снеготаяния. На большей части страны реки имеют весеннее В северных районах снег интенсивно тает лишь в начале лета, поэтому здесь реки имеют летнее половодье. Зимой почти все реки покрываются льдом, наступает зимняя межень. Наиболее крупные озера РоссииРеки со значительной долей ледникового питания отличаются увеличением стока летом, когда происходит таяние льдов. Реки преимущественно дождевого питания имеют паводковый режим. В отличие от половодий паводок может случиться в любое время года. Наиболее длинные и многоводные реки впадают в Северный Ледовитый океан: Северная Двина, Печора, Обь с Иртышом, Енисей - самая полноводная река, Лена - самая длинная река, Индигирка, Колыма и др. К бассейну Тихого океана относятся Амур, Анадырь, Пенжина и др. В моря Атлантического океана несут свои воды такие крупные реки, как Дон, Кубань, Нева. Благодаря созданию искусственных водохранилищ на многих реках стало возможно движение крупных речных судов, создание мощных ГЭС. Озера Значительные запасы воды сосредоточены в озерах. Наиболее крупные озера России - Каспийское, Ладожское, Онежское, Байкал. Каспийское озеро является самым крупным по площади озером мира, а Байкал - самым глубоким. Озера размещены по территории страны неравномерно. Особенно много их в Вилюйской котловине, на Западно-Сибирской равнине и на северо-западе Восточно-Европейской равнины - в Карелии. Эти районы находятся в условиях избыточного увлажнения. В зонах степей и полупустынь засушливый климат, поэтому количество здесь озер резко уменьшается. Озера различаются по происхождению котловин. Выделяют тектонические, ледниково-тектонические, термокарстовые, завальные, лиманные, искусственные озера.

Подробнее

Бурение скважин на море

Информация пополнение в коллекции 02.12.2010

После того как в Северном море были обнаружены большие залежи нефти и газа более полувека назад, родился смелый проект его осушения. Дело в том, что средняя глубина большей части Северного моря едва превышает 70 м, а отдельные участки дна покрыты всего лишь сорокаметровым слоем воды. Поэтому авторы проекта считали целесообразным с помощью двух дамб - через пролив Ла-Манш в районе Дувра, а также между Данией и Шотландией (длина более 700 км) - отсечь огромный участок Северного моря и откачать оттуда воду. К счастью, этот проект остался только на бумаге.

Подробнее

Методологические основы экологической геологии

Информация пополнение в коллекции 27.11.2010

Мониторинг является общенаучным методом исследования. Его эколого-геологическая специфика заключается в целевом предназначении и соответствующем выборе объектов наблюдения и учета динамики их развития. Объектом эколого-геологического мониторинга является эколого-геологическая обстановка-система, которая рассматривается как часть экологической системы, отвечающая за «геологическое» жизнеобеспечение и человека, и биоты в целом вследствие выполнения ею определенных эколого-геологических функций (ресурсной, геодинамической, геофизической и геохимической). Эколого-геологическая обстановка-система рассматривает взаимоотношения и взаимосвязи типа «литосферабиота» или «литосфераинженерные сооружениябиота». Важно подчеркнуть, что эколого-геологическая обстановка-система может содержать, а может и не содержать технические объекты. В последнем случае обстановка является целиком природной эколого-геологической системой, а организуемый в её пределах эколого-геологический мониторинг будет являться фоновым. Главным же отличием эколого-геологического мониторинга от мониторинга геологической среды является объект наблюдений. В первом случае объектом наблюдений является эколого-геологическая обстановка-система, во втором геологическая среда, являющаяся частью эколого-геологической системы, ее литогенной основой. Кроме того, есть отличия и в их конечном целевом назначении: целью эколого-геологического мониторинга является оптимизация функционирования эколого-геологической системы-обстановки, а целью второго оптимизация функционирования природно-технической системы «геологическая средаинженерное сооружение».

Подробнее

Битумы, их классификация и применение

Информация пополнение в коллекции 25.11.2010

Из этих данных видно, что в США и западноевропейских странах более 70% битума используется для строительства и ремонта дорожных покрытий. Такое распределение в потреблении битумов объясняется разветвленностью сети дорог США и большой нагрузкой автотранспорта. В СССР доля потребления битумов в промышленном в гражданском строительстве и в других областях народного хозяйства наибольшая . Доля дорожных покрытии с применением битума в СССР составляет 9395% от всех усовершенствованных покрытий и лишь 3 - 5% падает на покрытия с применением цементо-бетона. Производство нефтяных битумов в СССР достигло значительного развития: по сравнению с 1938 г. оно увеличилось в 1958 г. в 10, в 1965 г. почти в 20, а в 1970 г. в 30 раз. В соответствии с Директивами XXIV съезда КПСС на 1971- 1975 гг. объем переработки нефти возрастет в 1,5 раза по сравнению с 1970 г. и соответственно увеличится объем производства нефтяных битумов. Производство нефтяных битумов во всем мире в 1970 г. составило более 50 млн. т, в том числе в США 32.6 млн. т. Обращает на себя внимание тенденция к увеличению мощности и выхода битумов па перерабатываемую нефть.

Подробнее

Основные свойства и состав почвы

Информация пополнение в коллекции 23.11.2010

Почва представляет собой сложную природную систему, где под влиянием живых организмов и других факторов происходят образование и разрушение сложных органических соединений. Минеральные вещества извлекаются растениями из почвы, входят в состав их собственных органических соединений, затем включаются в органические вещества тела сначала растительноядных, затем насекомоядных, хищных животных. После гибели растений и животных их органические соединения поступают в почву. Под воздействием микроорганизмов в результате сложных многоступенчатых процессов разложения эти соединения переходят в формы, доступные для усвоения растениями. Они частично входят в состав органических веществ, задерживаются в почве или удаляются с фильтрующимися и сточными водами. В результате происходит закономерных круговорот химических элементов в системе "почва - растения - (животные - микроорганизмы) - почва". Этот круговорот В.Р. Вильямс назвал малым, или биологическим. Благодаря малому круговороту веществ в почве постоянно поддерживается плодородие. В искусственных агроценозах такой круговорот нарушен, так как человек изымает значительную часть сельскохозяйственной продукции, используя ее для своих нужд. Из - за неучастия этой части продукции в круговороте почва становится малоплодородной. Чтобы избежать этого и повысить плодородие почвы в искусственных агроценозах, человек вносит органические и минеральные удобрения. Применяя необходимые севообороты, тщательно обрабатывая и удобряя почву, человек повышает ее плодородие столь значительно, что большинство современных обрабатываемых почв следует считать искусственными, созданными при участии человека. Таким образом, в одних случаях воздействие человека на почвы приводит к повышению их плодородия, в других - к ухудшению, деградации и гибели.

Подробнее

Геологічна будова Сумської області

Информация пополнение в коллекции 22.11.2010

Причина такого явища криється у структурних особливостях території області. Наприклад, серед структур осадового чохла платформи переважають брахіоформні складки та структурні тераси. Значно розвинений діапірізм. Типовими прикладами діапірових структур Сумщини є Роменський та Синівський соляні куполи. Перший з них знаходиться на території Роменського району, другий - на території Липоводолинського та Лебединського районів. Осадова товща чохла в межах Дніпровського грабена зімята у складки та ускладнена численними розривами. Серед позитивних структур, крім двох зазначених соляних куполів, виділяють Велико-Бубнівську, Талалаївську, Рогінцівську, Артюхівську, Перекопську, Анастасівську, Андріяшівську, Липоводолинську, Берестівську, Новотроїцьку, Качанівську, Рибальську та Бєльську.

Подробнее

Тектоніка та корисні копалини Сумської області

Информация пополнение в коллекции 20.11.2010

Тектонічна будова південно-західного схилу Воронезького кристалічного масиву не відзначається особливою складністю, хоча слід зазначити, що вивчена вона недостатньо. Проте отримані дані дозволяють висловити думку про загальний нахил поверхні кристалічного фундаменту даної території в південно-західному напрямку. Глибина залягання цієї поверхні на північ від м. Суми 600-700м, у районі Глухова вона становить майже 300м, а на півдні області поблизу глибинних розломів 3000-3500м і більше. Кути нахилу поверхні фундаменту переважно невеликі: на півночі, ймовірно, вони не перевищують 1°, на південь збільшуються до 2-3°, а в районі розломів становлять 5-6°, а іноді досягають 8-10°.Кристалічний фундамент у межах області тектонічними розломами розбито на серію блоків. Зєднання схилу Воронезького кристалічного масиву із Дніпровським грабеном відбувається по глибинному розлому, який є системою скидів із сумарною амплітудою до 3-4км. Простягається цей глибинний розлом з північного заходу на південний схід від с. Медвеже (Роменського району) до м. Охтирки. Південніше м. Лебедина біля с. Берестівка він утворює виступи, обернені у бік Дніпровського грабена. Найхарактернішими рисами Дніпровського грабена є значна подрібненість кристалічного фундаменту: одні блоки його опущені, інші займають відносно високе положення. У напрямку із заходу на схід у складі кристалічного фундаменту виділяють Талалаївське підняття, Липоводолинський виступ, Роменську та Срібненьку западини, Берестівський та Новотроїцький виступи, Синівську й Качанівську западини, Гунське підняття, Охтирську западину Абсолютні відмітки кристалічного фундаменту на півдні області коливаються у межах 5-8км, у піднятих блоках вони становлять 5-6км, а у западинах 6-8км. Згідно з геоморфологічним районуванням України територія Сумської області розташована в межах Полісько-Дніпровської низовини і південно-західної окраїни Середньо руської височини. За іншою схемою районування, територія області знаходиться в трьох геоморфологічних провінціях у складі геоморфологічної країни полігенної рівнини України і Молдавії: Поліської низовини, Середньоруської височини(південно-західні відроги) і Придніпровської низовини. У Придніпровській низовині виділяють області Середньодніпровської алювіальної низовини і Полтавської акумулятивної лесової рівнини. Ще за однією схемою геоморфологічного районування Сумська область розташована в межах двох областей Східноєвропейської полігенної рівнини. Більша частина належить до Придніпровської області пластово-акумулятивних низинних рівнин, а менша (східна) частина до Середньо руської області пластово-денудаційних підвищених рівнин. Відповідно до районування, опублікованого в 2004 р., Сумська область розташована в межах геоморфологічної країни Східноєвропейська полігенна рівнина, у складі якої виділяють Придніпровську область пластово-акумулятивних низинних рівнин і Середньоруську область пластово-денудаційних височин на неогенових, палеогенових і крейдових відкладах. Перша область включає дві під області: Чернігівсько-Новгород-Сіверська пластово-акумулятивна низинна рівнина на палеогенових і крейдових відкладах та Придніпровська пластово-акумулятивна низинна рівнина на палеогенових і неогенових відкладах. У межах областей і підобластей виокремлюють 8 геоморфологічних районів. Їх перелік наведено в додатку №4.

Подробнее

Наклонно-направленное бурение

Информация пополнение в коллекции 19.11.2010

Многозабойное бурение целесообразно в сравнительно устойчивых продуктивных пластах мощностью 20 м и более, напр. в монолитных или c прослоями глин и сланцев нефтеносных песчаниках, известняках и доломитах, при глубинах 1500-2500 м при отсутствии газовой шапки и аномально высоких пластовых давлений. M. б. сокращает число обычных скважин благодаря увеличению дренированной поверхности продуктивного пласта. Для проводки многозабойной скважины используется комплекс технических средств и контрольно-измерительной аппаратуры, обеспечивающих проводку стволов в заданном направлении. Для искривления стволов применяются спец. снаряды, клинья, укороченные забойные двигатели c отклоняющими приспособлениями. Контроль пространственного положения ствола осуществляется c помощью инклинометра, дающего информацию об азимутальном и зенитном углах оси скважин. Дополнительные стволы имеют на участке набора кривизны резко искривлённые профили. Положение оси ствола в призабойной части может быть почти горизонтальным. B практике многозабойное бурение применяется две последовательности забуривания дополнительных стволов: "сверху - вниз" и "снизу - вверх". При забуривании "сверху - вниз" буровые работы идут в направлении от изученного объекта к неизвестному. Такой порядок работ позволяет своевременно прекратить бурение, например, в случае выклинивания рудного тела, и наоборот, продолжить бурение ниже проектной глубины, например, в случае неожиданного обнаружения полезных ископаемых. Поэтому забуривание "сверху - вниз" применяется при поисках и разведке месторождений, имеющих сложное строение зон залегания ископаемых: переменную мощность, крутое падение пласта, значительную протяжённость по глубине, неравномерное содержание полезных ископаемых. Последовательность проходки дополнительных стволов "снизу - вверх" наиболее целесообразно использовать при проведении буровых работ по сгущению разведочной сети, например, при работах по уточнению категорийности запасов полезных ископаемых.

Подробнее

Орографічна характеристика Сумщини

Информация пополнение в коллекции 19.11.2010

Водно-льодовикові морфоскульптури. Прохідні долини. Поширені в периферійних частинах льодовикового району і на прилеглих до нього територіях у межах пліоценових терас і пластово - денудаційної височини. Прохідні долини утворилися під час танення в основному дніпровського льодовика і зараз поєднують між собою долини сучасних річок, що іноді належать до різних басейнів. Наприклад, такі долини є між річками Сумкою (басейн Псла) і Виром (басейн Сейму), Сумкою і Сулою. У рельєфі вони добре виражені і мають вигляд широких балок з високими, плавними обрисами. схилами, що поступово зливаються з дном. Прохідні долини найчастіше не мають постійного водотоку, однак в окремих випадках деякі їхні ділянки можуть бути успадковані сучасною річковою мережею. Ширина прохідних долин змінюється в межах 100 500м, рідко до 800м. Максимальна ширина таких долин 1,7 3,5км зафіксована на південному сході льодовикового району в межиріччях Сумка Вир і Крига (басейн Сейму) Олешня (басейн Псла). Їхні днища зазвичай сухі, рівні, з блюдце подібними зниженнями, що не мають сучасного водотоку, перекриті пізньоплейстоценовими лесоподібними суглинками, часто розорані. Поблизу гирла деяких прохідних долин у їх донній частині спостерігається сучасна слабко виражена заплава.

Подробнее
<< < 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>