Другое по предмету геодезия и геология

Другое по предмету геодезия и геология

Основні історико-геологічні поняття

Информация пополнение в коллекции 20.01.2011

Геосинкліналь (від грецьк. "земний прогин") одне з найважливіших історико-геологічних понять, що відповідає колишнім гіпотетичним зонам витягнутих активних прогинань і накопичення потужних відкладень, на місці яких згодом утворюються гірсько-складчасті спорудження. Уявлення про Г. з'явилися в XIX ст. (Холл, Дана, Бертран, Ог) і найбільш інтенсивно розвивалися в першій половині XX от. Було виокремлено різні типи Г., вивчено склад відкладень, що заповнювали їх, розшифровано стадії розвитку, детально вивчено складчасті спорудження, які сформувалися на їхньому місці. Протягом останньої третини XX ст. інтерес до Г. різко знизився, що було пов'язано з розробкою уявлень і вчення про літосферні плити; деякі дослідники закликали навіть відмовитися від цього терміна як від такого, що не має достатньо чіткого геологічного змісту. Аналогом Г. із сучасних уявлень слід вважати зони зчленування океанічної та материкових літосферних плит, окремі океани на зразок Атлантичного, Індійського, Північного Льодовитого або морські басейни на зразок Японського та іншого морів. Тектоніка літосферних плит добре пояснює етапність і циклічність розвитку Г., існування їх одночасно з гороутворенням в інших тектонічних системах, наприклад спостережувані наразі глибоководні жолоби біля острівних дуг у Тихому океані й альпійські гірсько-складчасті спорудження, що формуються в Середземноморському поясі.

Подробнее

Етапи розвитку земної кори

Информация пополнение в коллекции 19.01.2011

Палеонтологія (від грецьк. "наука про давніх істот") напрям, що вивчає органічний світ минулого й геолого-історичні закономірності його розвитку. Як наука біологічного профілю П. розробляється головним чином геологією, оскільки вивчення викопних решток організмів і слідів життєдіяльності використовується насамперед для визначення віку відкладень, що містять їх, обґрунтування певних стратиграфічних одиниць і з'ясування фізико-географічних обстановок минулого. Палеонтологічний метод є основним у стратиграфії фанерозою. У складі П. виокремлюється палеозоологія, палеоботаніка, мікропалеонтологія, палі-нологія. Основи палеонтологічних знань з'явилися в XVI ст., коли "фігурні камені" та інші прояви "гри природи" почали трактуватися як палеонтологічні рештки (Леонардо да Вінчі, К. Гезнер, Б. Паліссі, Д. Рей та їй;); Ж. Кюв'є (1796), який розробив метод реконструкції викопних організмів за їхніми рештками й зібрав величезний фактичний матеріал, вважається одним із засновників П. як самостійної науки. Його учень Дюкроте де Блен-віль (1822) увів термін "палеонтологія"; незабаром цей курс з'явився в навчальних закладах. XIX ст. було часом формулювання основних принципів і законів П. (природний добір Ч. Дарвіна, біогенетичний закон Е. Геккеля, еволюційна П. В. О. Ковалевського, закон про необоротність еволюції Л. Долло), з'явилися мікроскопічні методи дослідження в П. (X. І. Пандер, 1856). У XX ст. були сформульовані різноманітні й численні гіпотези щодо походження життя, сформувалися нові уявлення про еволюцію й катастрофи в розвитку органічного світу.

Подробнее

Стратиграфія Києва

Информация пополнение в коллекции 18.01.2011

Верхньонеоплейстоценова ланкаv PIII-HЕолові відклади вододілів лесовидні суглинки та супіски.dv PIII-HДелювіально-еолові покривні відклади надзаплавних терас піски, супіски з лінзами суглинків.edv PIII-HЕлювіально-делювіально-еолові відклади надзаплавних терас піски, супіски з лінза ми суглинків.a1 PIIIАлювіальні відклади першої надзаплавної тераси кварцові піски з лінзами та проверстками суглинків.a2 PIIIАлювіальні відклади другої надзаплавної тераси кварцові піски з лінзами та проверстками суглинків.e, dv PIIIЕлювіальні та еолово-делювіальні відклади викопні грунти, лесовидні суглинки.Середньонеоплейстоценова ланкаedv PII-HЕлювіально-делювіально-еолові відклади «Київського Полісся» кварцові піски, су-піски, викопні грунти.a3 PIIАлювіальні відклади третьої надзаплавної тераси кварцові піски з поодинокими лінзами суглинків.e, dv PII kd-tsЕлювіальні та еолово-делювіальні відклади кайдацького тясминського кліматолітів викопні грунти, лесовидні суглинки.f, l PII dnКомплекс відкладів дніпровського льодовика озерно-льодовикові та водно-льодови кові суглинки, супіски, піски.g PII dnМоренні відклади дніпровського льодовика супіски, суглинки з включеннями валу нів та гальки кристалічних порід.e PII zvЕлювіальні утворення завадівського кліматоліту викопні грунти з проверстками лесів.Нижньонеоплейстоценова ланкаla PI-IIОзерно-алювіальні відклади похованих палеодолин піски, супіски, суглинки.e, dv PIЕлювіальні та еолово-делювіальні відклади викопні грунти, лесовидні суглинки.Еоплейстоценe, dv EЕлювіальні та еолово-делювіальні відклади викопні грунти, глини з проверстками пісків.la EОзерно-алювіальні відклади похованих палеодолин піски з проверстками суглинків.Неогенова система

Подробнее

Геологія України

Информация пополнение в коллекции 18.01.2011

Катастрофізм (від грецьк. "переворот", "поворот", "руйнування", "кінець", "загибель") концепція, або теорія, що пояснює перебіг геологічної історії або розвитку органічного світу як результат епізодичного прояву різких і короткочасних змін, катастроф, що змінювали періоди відносного спокою; упродовж останніх процеси розвивалися в межах звичайних норм. К. у такому трактуванні протиставлявся еволюціонізму, що передбачав лише поступові накопичення і зміни без стрибків. XIX перша половина XX ст. були часом різкого протистояння цих наукових течій. Перші уявлення про К. формулювалися ще в XVIIXVIII ст. і ґрунтувалися або на космогонічних теоріях, або на трактуванні окремих геологічних подій. Засновником К., або теорії К., вважається французький палеонтолог Ж. Кюв'є, який у своїй роботі "Міркування про перевороти на земній поверхні" (1812) сформулював положення про знищення в результаті катаклізмів організмів, що існували на Землі, яких згодом .замінили нові. Причини таких явищ не обговорювалися, але побічно допускалося втручання божественних сил. А. Д'Орбіньї нараховував до 27 таких катастроф і припускав цілковите знищення всього живого в результаті їх прояву. У другій половині XIX першій половині XX ст. ідеї К. активно розвивалися в теоріях про перебіг геологічних процесів (Е. де Бо-мон, М. Бертран, Г. Штілле, Д. М. Соболєв), коли детально вивчалися кутові розбіжності й передбачалися інтервали часу порівняно спокійного розвитку, що розділяли їх. У другій половині XX ст., коли було кількісно доведено вимирання в органічному світі й показано можливі геологічні або космічні їх причини (регресії, короткочасна активізація вулканізму, метеоритне бомбардування), а також обґрунтовано короткочасність багатьох подій (структурно-геологічні перебудови, тектонічні фази), К. перестав трактуватися як щось антинаукове і реакційне, став узгоджуватися з уявленнями про поступовий еволюційний розвиток. Навіть більше, з'явилися положення про те, що саме катастрофи прискорюють або зумовлюють еволюцію.

Подробнее

Пульсація Землі

Информация пополнение в коллекции 15.01.2011

Стратиграфія (від лат. "опис шарів") розділ історичної геології, або самостійна наука, що вивчає послідовності залягання та взаємозв'язки осадочних, метаморфічних і вулканогенних утворень у розрізі земної кори, а також географічне поширення різновікових відкладень. Термін був запропонований В. Смітом (1817). Завданням С. є розробка місцевих і регіональних стратиграфічних розрізів, а також загальної стратиграфічної шкали з метою створення одиниць для датування геологічних процесів і подій. Отже, С. установлює відносний вік усіх геологічних тіл, включаючи магматичні. Розвиток С. як науки базується на численних принципах і зазвичай регламентується стратиграфічними кодексами (звід основних положень класифікації, термінології, правил номенклатури), що розроблялися в багатьох країнах. У вузькому розумінні С. трактується як опис послідовності залягання геологічних утворень певної площі (країни, регіону, стандартного планшета карти); такою вона була вже на перших етапах проведення стратиграфічних досліджень. Послідовність залягання стратифікованих тіл (стратиграфічних підрозділів, або одиниць) установлюється або в результаті вивчення безпосередніх співвідношень їх у конкретних розрізах, або за палеонтологічними рештками; перший з цих напрямів отримав назву літостратиграфії, другий біостратиграфії. Залежно від використання визначальних методів досліджень у С. виокремлюються такі напрями, як кліматостратиграфія, ритмо-(цикло-)стратиграфія, сейсмоС, хе-моС, екоС, С. подій; крім того, серед методів стратиграфічної кореляції виокремлюються геофізичні, палеомагнітні, структурно-геологічні, або діастрофічні (простежування регіональних розбіжностей). Напрям С, що вивчає геологічні тіла за часом їх утворення, називається хроностратиграфією, а за абсолютним віком нуклеостратиграфією. Відповідно відносний вік магматичних тіл датується за спостережуваним прориванням інтрузивами одних відкладень і перекриттям їхніх виходів іншими, у результаті чого утворюється вікова "вилка" з тим чи іншим розкидом вікових значень. Запропоновані Д. В. Дробипіевим (193,9) термін "стратилогія" як наука про осадочні породи та Дж. Вейгельтом (1927) "стратиномія", або вчення про орієнтоване розміщення неорганічних тіл у гірській породі, не набули поширення.

Подробнее

Обвалы и оползни. Эоловые формы рельефа

Информация пополнение в коллекции 14.01.2011

Вот, как оценивается сила землетрясения по баллам:

  1. балл (незаметное землетрясение) сотрясения почвы улавливают только специальные приборы сейсмографы.
  2. балла (очень слабое землетрясение) может слегка ощущаться людьми, лежащими в постели.
  3. балла (слабое землетрясение) слегка качаются люстры.
  4. балла (умеренное землетрясение) открываются неплотно закрытые окна и двери; выплескивается вода из налитой до краев чашки.
  5. баллов (довольно сильное землетрясение) раскачиваются висячие предметы; скрипят полы; дребезжат стекла в окнах; осыпается побелка в домах.
  6. баллов (сильное землетрясение) трескаются стекла в окнах; наблюдаются легкие повреждения некоторых зданий; появляются тонкие трещины в штукатурке.
  7. баллов (очень сильное землетрясение) наблюдаются значительные повреждения некоторые зданий; появляются крупные трещины в стенах; повреждаются дымовые трубы; отламываются куски штукатурки.
  8. баллов (разрушительное землетрясение) наблюдаются разрушения в зданиях; падают карнизы и дымовые трубы; на склонах гор появляются оползни и трещины шириной до десятков сантиметров.
  9. баллов (опустошительное землетрясение) происходят обвалы многих зданий; обрушиваются стены, перегородки, кровля; возникают обвалы, осыпи, оползни в горах.
  10. баллов (уничтожающее землетрясение) разрушены многие здания; возникают трещины в грунте шириной до метра; за счет завалов в речных долинах могут возникать озера.
  11. баллов (катастрофа) характерны многочисленные трещины на поверхности земли и вертикальные перемещения по ним; большие обвалы в горах; общее разрушение зданий.
  12. баллов (сильная катастрофа) происходит сильное изменение рельефа; образуются глубокие и широкие трещины на поверхности; общее разрушение зданий, сооружений, коммуникаций; огромные обвалы и оползни; изменяются русла рек.
Подробнее

Моделирование взрыва

Информация пополнение в коллекции 14.01.2011

Еуд. волны энергия ударной волны. Расширение продуктов детонации, которым отводится основная роль в разрушении среды, вызывает образование зон текучести и пластических деформаций, сжимающих и растягивающих напряжений. В начале взрыва происходят пластические деформации без каких-либо нарушений сплошности среды. После выхода ударной волны напряжений и образования радиальных трещин вследствие бокового распора сжатой породы, возникают растягивающие напряжения и появляются новые зоны трещинообразования, вызванные действием отраженной волны. Образуется сеть трещин. После двукратного пробега к источнику отраженная волна гаснет и уже не вызывает деформации среды. Заключительная стадия процесса разрушения при взрыве заряда ВВ в горной породе остаточное действие продуктов детонации (доразрушение породы). Роль откольных явлений в процессе разрушения незначительна. В.И. Мачинский [29] исходя из основных положений энергетической теории взрыва, объясняет механизм разрушения неоднородных и трещиноватых горных пород действием ударных волн. Он считает, что ударная волна проходит бесследно через прочные места породы и только при прохождении ее через слабые места образуются «зачатки» трещин. Эти трещины затем интенсивно развиваются и в какой-то момент времени смыкаются, в результате чего горная порода разрушается. Ю.В. Гаек и М.Ф. Друкованный [30, 31, 32], исследуя процесс разрушения трещиноватых горных пород при взаимодействии полей напряжений, возникающих в результате взрывания зарядов ВВ, пришли к выводу, что наличие плотно сомкнутых трещин и микротрещин обеспечивает усиление интерференциальных явлений в массиве и замедляет процесс его разрушения. С помощью сверхскоростной киносъемки было установлено, что часть энергии, переносимой волной, встречая трещины, тратится на переизмельчение среды на их контактах, другая часть проходит в сторону свободной поверхности. Разрушения, распространяющиеся от заряда, не могут проникнуть за границу трещин, и поэтому создаются очень неблагоприятные условия для дробления остальной части массива. Л. Ричард [33] указывает, что трещины или плоскости раздела слоев различной плотности, встречающиеся на пути распространения ударной волны, вызывают отражение и преломление их. Разрушение массива, по мнению автора, начинается у свободной поверхности или у поверхности раздела слоев, распространяясь в направлении заряда. Лабораторными исследованиями университета в Солт Лейк Сити [34], установлен характер поведения ударных волн на поверхности раздела двух твердых тел. Полученные с помощью киносъемки фотографии возбужденного взрывом бокового импульса, попадающего на поверхность раздела двух плексигласовых образцов, показали большое значение пригонки поверхностей раздела. Так, например, если контактирующие поверхности отрезаны пилой (по четвертому классу точности), то около 75% энергии ударной волны отражается. Если поверхности гладкие и хорошо пригнаны, отражается около 10% энергии ударной волны. На основании проведенных опытов установлено, что при переходе ударной волны со среды, обладающей меньшим акустическим сопротивлением, в среду с более высоким акустическим сопротивлением на поверхности раздела возникает волна сжатия.

Подробнее

Роль органічного світу у формуванні земної кори

Информация пополнение в коллекции 13.01.2011

Ми навели лише основні точно датовані природні події пізньоплєйстоценово-голоценової історії й відзначаємо можливість виявлення в ній ритму з повторенням через 6,5 тис. років, мабуть, аналогічного тому, який утворював фліш у більш давній геологічній історії, а також відбився в четвертинному зледенінні. За положеннями М. Ф. Векліча, які можна визнати найбільш обґрунтованими й детальними, упродовж останніх 80 тис. років була наявна досить виразна палеокліматична циклічність приблизно в 26 тис. років, що проявилася епохами потепління й похолодання. Ми можемо охарактеризувати такий ритм, як періодично повторювану короткочасну активізацію природних процесів, проявлену падінням невеликих метеоритів або розсіяної метеоритної речовини (продукту згорілих в атмосфері космічних тіл), великими землетрусами, інтенсивними вулканічними виверженнями. Можливо, що з деякими з таких проявів можуть збігатися потепління або похолодання та, як результат, скорочення або зростання зайнятих льодовиками площ. Або вони можуть бути зумовлені такими впливами, про що свідчить ідеальний збіг голоценового потепління з космічною та сейсмо-вулканічною активізаціями, що відбувалися 10 тис. років тому. Обґрунтовувати його вплив на розвиток більш давніх наших предків важко. Можна лише відзначити, що розрахунковий вік чергової природної активізації в 36 тис. років тому дуже близький за часом до появи кроманьйонця (від 30-35 до 40 тис. років тому, за різними відомостями), який змінив неандертальця. І припадає вона на середину потепління, названого дофінівським, що мало місце 21-45 тис. років тому. Усе це дозволяє рекомендувати цілеспрямоване вивчення цього питання фахівцями різних профілів.

Подробнее

Необходимость подготовки в России специальных межевых кадров в конце 18 - начала XIX веков

Информация пополнение в коллекции 09.01.2011

Причина заключалось в том, что в процессе ранних межеваний проводилась проверка юридических прав дворян на владение землей, а это не могло встретить поддержки со стороны дворянства, расширявшего свои поместья за счет крестьянских и государственных земель. Препятствия к проведению межевых работ были сняты только при Екатерине II (1729 1796 гг.), должным образом начавшей по-настоящему задуманное общегосударственное межевание с объявления Манифеста от 19 сентября 1765 г. о Генеральном межевание земель Российской империи, которым проверка юридических прав помещиков отменялась и имелось в виду лишь закрепить фактические границы и одновременно обеспечить детальное картографическое изучение страны «для получения к надлежащему государственному сведению обо всех в государстве нашем состоящих землях и их ситуациях…». Указом еще от 20 февраля 1765 г. была уже создана «Комиссия о государственном межевании» под председательством сенатора, генерал-аншефа П.И. Панина (1721 1799 гг.), которая и подготовила руководящие материалы по обеспечению межевания:

  • Положение о землемерах Генерального межевания от 30.01.1766 г.,
  • Положение о межевых знаках, устанавливаемых при Генеральном межевании от 13.02.1766 г.,
  • Порядок Генерального межевания от 13.02.1766 г.,
  • Инструкция землемерам к Генеральному всей Империи нашей земель размежеванию от 13.02.1766 г. (на основе «Генеральных правил» приложения к Манифесту от 19.09.1765 г. о Генеральном межевании),
  • Наставление землемерам к государственному размежеванию земель дополнение к Инструкции (см. выше).
Подробнее

Вещественный состав горных пород и руд

Информация пополнение в коллекции 09.01.2011

Таблица 1. Группировка месторождений некоторых неметаллических полезных
ископаемых по разведанным запасам, принятая в РоссииВид сырьяМесторождениявесьма крупныекрупныесредниемелкиеАпатиты, млн т (P2O5)более 100100-5050-1010-1Фосфориты, млн т (Р2O5)более 200200-50до 50Сера самородная, млн тболее 5050-1010-1до 1Бор, млн т (В2O3)более 11-0,25до 0,25Калийные соли, млрд т (К2О)более 11-0,50,5-0,1до 0,1Хризотил-асбест, млн т волокнаболее 55-0,5до 0,5Антофиллит-асбест, тыс т волокнаболее 5050-5до 5Слюда, тыс т сырецболее 2525-55-1до 1Графит, млн тболее 1010-1до 1Плавиковый шпат, млн тболее 22-0,50,5-0,1до 0,1Барит, млн т (собственно баритовые руды)более 22-0,5до 0,5Барит, млн т (комплексные руды)более 2020-1010-1до 1Цеолиты, млн тболее 100100-10до 10Тальк, млн тболее 2010-55-0,50,5-0,03Тальковый камень, млн тболее 4040-15до 15Алмазы, млн карат: (коренные месторождения)более 100100-2525-10до 10Алмазы, млн карат: (россыпи)более 55-0,2до 0,2Гипс, млн тболее 5050-55-1Бентонитовые глины, млн тболее 2020-10до 10Каолины, млн тболее 5050-3030-10до 10Песок строительный, млн м3более 1515-10до 10Песчано-гравийные смеси, млн м3более 3030-10до 10Строительный камень, млн м3более 3030-15до 15

Подробнее

Явление люминисценции алмазов

Информация пополнение в коллекции 06.01.2011

В 1944г. индийский ученый Раман выдвинул новую теорию кристаллического строения алмазов, объясняющую люминесценцию как следствие неоднородностей и натяжений в кристалле, возникающих в результате взаимного проникания двух или более кристаллических структур при кристаллизации. Несмотря на большое число работ, посвященных этой проблеме, до настоящего времени природа свечения алмазов остается спорной. Для решения некоторых практических вопросов Г.О.Гомоном проведено комплексное изучение оптических свойств алмазов на большой коллекции образцов, включающей многие разновидности этого минерала. Полученные им данные по оптическим свойствам алмазов не удалось объяснить существующими гипотезами и теориями. Поэтому была предложена новая классификация алмазов в основу которой положены различия в спектрах их люминесценции, при этом учитываются окраска, морфологические особенности образцов, состав примесей и степень совершенства кристаллической решетки. Нелюминесцирующие алмазы, прозрачные до 225 нм, являются химически наиболее чистыми, и их кристаллическая решетка имеет минимальное количество дефектов. Такие алмазы объединены в первую группу предложенной классификации. Во вторую включены кристаллы с границей прозрачности 285290 нм. Алмазы остальных групп (всего 10 групп) отличаются содержанием примесей, степенью совершенства кристаллической решетки и др. Интенсивность свечения алмазов из разных групп при переходе от фотовозбуждсния к рентгеновскому возбуждению изменяется по-разному, и зависимость интенсивности рентгенолюминесценции от интенсивности возбуждающего излучения у алмазов разных групп также различна.

Подробнее

Буровая техника

Информация пополнение в коллекции 03.01.2011

В настоящее время разработаны следующие принципиально новые схемы теплового воздействия на породу для ее разрушения:

  1. контактная передача теплового поля от генератора непосредственно горной породе (использование тепловых потерь при трении от контактного воздействия инструмента на породу, разрушение с помощью термита, электронагревательный бур, атомный бур);
  2. свободная передача теплового поля от генератора горной породе (электродуговой бур);
  3. воздействие на породу высокотемпературной струей газов (кислородное копье, огневое бурение, плазматрон);
  4. воздействие лучистой энергии оптической области, основанное на ее поглощении горной породой и последующем переходе в тепловую (бипараболоидный генератор, эллипсоидный генератор);
  5. разрушение горных пород с помощью частиц высокой энергии (электронов, фотонов), основанное на том, что при про-
  6. вождении этими частицами горной породы их кинетическая энергия в результате торможения переходит в тепловую (бур на базе вакуумной электронно-лучевой трубки, лазерный бур);
  7. контактная передача преобразуемой энергии породе и ее разрушение при электрическом пробое (импульсный высоковольтный разрядник, высокочастотный контактный нагрев);
  8. разрушение пород в переменном электромагнитном поле (конденсаторные устройства, магнетрон, одновитковый или спиральный индуктор).
Подробнее

Нейтрон-нейтронный метод и его применение

Информация пополнение в коллекции 29.12.2010

Изменение показаний ННК с увеличением влажности связано с различным геометрическим расположением облака замедлившихся и рассеянных нейтронов относительно детектора. При малой влажности в связи с небольшим содержанием в горной породе водорода, служащего наиболее эффективным рассеивателем нейтронов, средняя длина пробега их в среде велика, и нейтронное облако формируется на значительном удалении от детектора, которого достигает лишь небольшое число нейтронов. С увеличением водородосодержания благодаря уменьшению длины пробега λ, нейтронное облако постепенно приближается к детектору, чем и вызвано появление максимума на кривой IННК (w). При большой влажности облако нейтронов снова удаляется от детектора, теперь уже приближаясь к источнику, и показания ННК уменьшаются.

Подробнее

Генезис минералов. Методы выращивания кристаллов

Информация пополнение в коллекции 29.12.2010

Разнообразные способы кристаллизации веществ из высокотемпературных водных растворов при высоких давлениях пара раствора объединяют общим термином «гидротермальный способ» выращивания кристаллов. Его отличают: наличие водной среды, температуры выше 100оС и давления выше атмосферного. При гидротермальном методе за счет высоких температур, давлений, введения минерализатора (хорошо растворимое соединение) достигаются условия, позволяющие перевести в растворимое состояние кристаллизуемое вещество и обеспечить необходимо пересыщение раствора и кристаллизацию соединения. Гидротермальный метод позволяет выращивать кристаллы соединений, обладающих высокими температурами плавления при температурах более низких. Например, кристаллы сфалерита ZnS невозможно получить из расплава, так как при 1080оС в них происходит полиморфное превращение в гексагональную модификацию вюрцит. В гидротермальных условиях рост сфалерита происходит при более низкой (300-500оС) температуре, т. е. в области устойчивой кубической модификации. Методом температурного перепада из гидротермальных растворов можно выращивать кристаллы кварца, рубина, кальцита и т. д. В гидротермальных условиях кристаллы можно растить либо путем синтеза, либо путем перекристаллизации. При этом процесс кристаллы вырастают в результате спонтанной кристаллизации, рекристаллизации, кристаллизации на затравку. Гидротермальная кристаллизация осуществляется при относительно низких температурах, поэтому в выращенных этим методом кристаллах отсутствуют сильные термические напряжения, пластические деформации, такие микродефекты, как блочность и т. д.

Подробнее

Умови проектування і будівництва гідровузлів

Информация пополнение в коллекции 28.12.2010

Для складних гідротехнічних обєктів складається схема комплексного використання і охорони водних ресурсів. Під час її розробки намічається найбільш раціональний варіант використання водних ресурсів водотоку з урахуванням потреб усіх водокористувачів, складається попередній план споруд гідровузла і вибираються їх створи, визначаються основні обєми будівельно-монтажних робіт, основні параметри гідровузла (НПР, РМО, витрати ГЕС, установлена потужність, виробіток енергії та ін.), визначається економічна ефективність кожного елементу комплексу, розробляються заходи з охорони природного середовища та послідовність виконання робіт.

Подробнее

Геологическое строение Сосновского месторождения

Информация пополнение в коллекции 27.12.2010

Поисковые работы на Сосновской площади начаты в 1967г. Сосновское нефтяное месторождение открыто трестом "Белнефтегазразведка" в мае 1973г. Первооткрывательницей подсолевой залежи нефти является скважина 13. В 1975г. получен промышленный приток нефти из задонского горизонта в скв.36. В декабре 1973г. начата опытная эксплуатация месторождения. До января 1979г. разработка месторождения осуществлялась согласно проекту пробной эксплуатации, составленному в 1974г. Гомельскким отделом УкрГИПРОНИИ нефть. Тематической партией треста "Белнефтегазразведка" был выполнен подсчет запасов нефти и растворенного газа по отделам УкрГИПРОНИИ. Запасы нефти утверждены ГКЗ в количестве: балансовые - 3305 усл. ед. и извлекаемые - 1332 тыс. т по категории С1. В 1984г. составлен уточненный проект пробной эксплуатации Сосновского месторождения. Согласно этому проекту пробная эксплуатация месторождения осуществлялась до 1990г., а в 1990г. отделом разработки УкрГИПРОНИИнефть составлена технологическая схема разработки Сосновского месторождения на основе запасов нефти и газа, утвержденных ГКЗ и в 1991г. месторождение введено в промышленную разработку.

Подробнее

Проведение капитальных и подготовительных выработок

Информация пополнение в коллекции 26.12.2010

Z способ проведения выработки. При буровзрывном способе во время взрывания в призабойном пространстве штрека происходят мгновенные сближения кровли и почвы на величину до 20 мм при скорости продвигания выработки 1,41,6 м/сут. Максимальные сближения наблюдаются на расстоянии 1,5-3,0 м от забоя, т. е., как правило, в незакрепленной зоне, поэтому в зонах дизъюнктивности во время производства взрывных работ отмечаются полные завалы забоев. Исследованиями установлено, что обрушения у нарушений составляют: с кровли выработки - 84%, из боков 11%, из забоя 5%. Буровзрывной способ проведения выработок наиболее опасен по обрушениям пород. При комбайновом способе возможно возведение постоянной крепи вплотную к забою вслед за его продвиганием. Кроме того, ровная форма боков, отсутствие интенсивного динамического сотрясения массива повышают устойчивость выработки.

Подробнее

Топографічне знімання місцевості методом геометричного нівелювання. Поняття про фотограмметричні знімання місцевості

Информация пополнение в коллекции 25.12.2010

В залежності від розмірів і форми ділянки, аерофотознімання буває одиночним, маршрутним і суцільним. Об`єктами одиночного аерофотознімання є окремі ділянки місцевості, яка зображається на одному аерознімку. Маршрутне аерофотознімання це знімання місцевості вузької смуги (річка, канал, залізна і автомобільна дороги та інше), ширина яких зображується на одному знімку. Для того, щоб між аерознімками не було розривів, маршрутне аерознімання виконується з поздовжнім перекриттям сусідніх аерознімків. Коли знімання ділянки не може бути зображене на аерознімках одного маршруту, то виконується суцільне аерофотознімання декількома паралельними маршрутами. Ці маршрути прокладають так, щоб аерознімки сусідніх маршрутів взаємно перекривалися. Таке перекриття називається поперечним. Поздовжнє перекриття складає 60-80%, а поперечне 25-40%. Наявність перекриття при маршрутному і суцільному аерофотозніманні дає можливість отримати план із зображенням на ньому не тільки ситуації, але і рельєфу місцевості.

Подробнее

Водопостачання плавальних басейнів

Информация пополнение в коллекции 25.12.2010

Основний негативний вплив рекреаційного використання водосховищ полягає в забрудненні при купанні, водному туризмі, від моторних човнів і катерів. Тому забороняється рекреаційне використання водосховищ в зонах, які прилягають до водозаборів господарсько-питного призначення. До таких зон також відносяться акваторії, які використовуються для риборозведення і заповідні ділянки. В свою чергу, на рекреацію негативно впливає промислове та комунально-побутове водопостачання, водний транспорт, які забруднюють водні ресурси при скиді стічних вод, а також гідроенергетика, в інтересах якої здійснюється добове регулювання, що приводить до різких коливань рівня води. Узгодження вимог до водосховищ зі сторони всіх учасників ВГК проводиться з урахуванням досягнення максимального народногосподарського ефекту і задоволення соціальних потреб суспільства.

Подробнее

Современная региональная геодинамика

Информация пополнение в коллекции 24.12.2010

В ряде районов Северного Кавказа неотектонические движения привели к перестройке речной сети. Так еще в 1922 г.А.П. Герасимов, проводивший исследования в окрестностях г. Грозного, указывал на изменение направления течения р. Терек.Б.К. Лотиев и Р.А. Саламовв 1978 г. обнаружили в долине р. Сунжи реликты древних террас р. Терек. Такое поведение Палеотерека они объяснили ростом Назрановской возвышенности, ставшей своеобразной перемычкой между Черногорским хребтом и системой Передовых хребтов Северного Кавказа. Эта возвышенность стала как бы естественной плотиной на пути Терека и заставила его изменить течение с восточного (по современной долине р. Сунжи) на западное. В результате этого была перехвачена р. Фиагдон и, далее, р. Терек, соединившись с р. Ардон, через Эльхотовскую теснину обогнул западную оконечность Терского хребта.При проведениигеолого-съемочных работна нальчикской площади были обнаружены признаки изменения направления течения р. Черек-Безенгийский (Хуламский). Здесь в долине р. Нальчик выявлены остатки террас, сложенных валунно-галечниковым материалом, представленным в основном лейкократовымигранитоидами, принесенными в свое время Череком-Безенгийским. Последний изменил направление течения под влиянием восходящих движений, охвативших горный массив Карпора, входящего в орографический комплекс Черногорского Хребта. Вследствие поднятия указанного горного массива Черек-Безенгийский почти под прямым углом отклонился от своего старого русла и в районе с. Бабуген слился с Череком Балкарским, образовав единую систему р. Черек. Наряду с визуально наблюдаемыми следами восходящих неотектонических движений отмечаются большие участки нисходящих движений, сопровождающихся накоплением современных отложений. Результаты изучения четвертичных отложений Скифской плиты говорят о том, что в это время данная территория в основном погружалась. Отмечается интенсивное погружение в Азово-Кубанском и некоторых областях Терско-Сунженского прогиба. Во многих районах фиксируются следы не только вертикальных, но и горизонтальных движений. Так, например, в результате движений по надвигу, осложняющему Брагунскуюбрахиантиклиналь, четвертичные отложения пришли в контакт с отложениями миоцена. На водоразделах Терского и Сунженского хребтов в поднадвиговых блоках были обнаружен четвертичный аллювий (высота его залегания составляет 350 м на г. Даут-Тюбе, 534 м на г. Крестовая и 600 м на г. Балаш), что указывает на значительный размах вертикальных движений в четвертичный период. О значительной амплитуде вертикальных неотектонических движениях свидетельствует и глубина эрозионного вреза. Так, согласноИ. Н. Сафронову(1983) эрозионный врез в горных ущельях северного склона Центрального Кавказа с начала плейстоцена составил 700 900 м, а береговая линия Апшеронского моря на Восточном Кавказе в районе горы Шахдаг поднялась на высоту 600 800 м. Проведенные с использованием этих величин расчеты с учетом максимальной толщины выклинивающихся отложений позднего миоцена - плиоцена (1500-1600 м) и величины денудационного сноса в надвинутых блоках Терского и Сунженского хребтов показали, что амплитуда вертикальных движений за четвертичный период в этих зонах достигала 750-800 м.Синтез многочисленных данных об амплитудах вертикальных движений позволят строить карты новейшей тектоники различного масштаба и детальности. На рис. 2 приведен фрагмент карты Новейшей тектоники, изданной в 1977 г. под редакцией Н.И. Николаева. На этой карте для района Кавказа интервал осреднения был принят равным 20 млн. лет. В результате такого осреднения Терско-Каспийский и Азово-Кубанский предгорные прогибы представлены как области погружения, скорость которого, исходя из мощности осадочных толщ, составила 0.025-0.05 мм/год. С другой стороны, по данным многих исследователей за это время имели место как минимум три стадии воздымания, за которыми следовали этапы быстрого погружения, а также несколько этапов поднятия в четвертичный период.

Подробнее
<< < 1 2 3 4 5 6 7 8 9 > >>