Экология

  • 101. Аналіз впливу діяльності станції вулканізації і зміни масел "Буран" на повітряний басейн та медико-екологічну безпеку
    Курсовой проект пополнение в коллекции 14.03.2011

     

    1. Робочий проект пункту вулканізації і зміни масел по вул Дерев'янко в м. Харкові, розроблений Українським інститутом по проектуванню та наданню послуг в будівництві.
    2. Аудит: Практическое пособие / Под ред. А.Н. Кузьминского. - К., 1996. - 281с.
    3. Аудит и ревизия: Справочное пособие / А.Л. Бавдей, И.Н. Белый и др.; под общ. ред. И.Н. Белого. - Мн.: ООО „Мисанта", 1994. - 221с.
    4. Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі речовин, які знаходяться в викидах підпремств. ОНД - 86. Госкомгідромет
    5. Санітарні правила по охороні атмосферного повітря населених пунктів. СанПін. - М.: 1989.
    6. ГОСТ 17.2.3.02-78. Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення припустимих викидів забруднюючих речовин промисловими підприемствами.
    7. ГОСТ 17.2.1.02-76. Охорона природи. Атмосфера. Класифікація викидів по складу.
    8. ДБН А.2.2 - 1-95. Склад і вміст матеріалів оцінки впливу на навколишнесередовище (ОВОС) при проектуванні і будівництві підприємств та споруджень. Головні положення проектування.
    9. Збірник методик по розрахунку викидів в атмосферу забруднюючих речовин різними виробництвами. - Л.: Гідрометеоіздат, 1986.
  • 102. Аналіз екологічної системи мікрорайону "Північний"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 01.02.2010

    Для всіх складових екологічної системи, починаючи з елементів і до підсистем найвищого рівня необхідно встановити властивості і показники. Для абіотичних природних складових вони визначаються, перш за все, властивостями природної речовини - води, повітря, ґрунту. Такими властивостями, зокрема, є рухомість, розчинність, енергоспроможність, вагомість, родючість ґрунту, які характеризуються відповідними показниками: швидкістю та напрямком руху, вмістом розчинених речовин (солоність води), теплоємністю, теплотою замерзання чи випаровування, масою та густиною, вмістом поживних речовин та гумусу. Біотичним елементам екологічних систем притаманні продуктивність (приріст енергії, маси, чи розмірів особини), репродуктивність (періодичність розмноження та кількість нащадків), ефективність (економічність) використання енергії та речовини (к.к.д., коефіцієнт використання енергії, коефіцієнт використання речовини), саморегульованість (період затримки реакції, коефіцієнт пристосування тощо).

  • 103. Аналіз екологохімічних показників автомобілів
    Контрольная работа пополнение в коллекции 09.09.2010

    Переваги газових палив - однаковий агрегатний стан палива та повітря, вузький компонентний склад палива, легкість забезпечення гомогенності горючої суміші, що не потребує перезбагачування суміші на режимі холостого ходу та виключає попадання в циліндри двигуна крапель рідкого палива, рівномірність розподілення горючої суміші по циліндрам двигуна, більш широкі межі запалення суміші, більший індікаторний ККД двигуна при більш високих коефіціентах надлишку повітря (), менші максимальні температури продуктів спалення в циліндрах двигуна. Можливість збіднення суміші сприяє суттєвому зниженню рівнів викидів БП, а також - CO, краще сумішоутворення та розподілення суміші по циліндрам - CH, зниження максимальної температури горіння та більш низький градієнт температур за об`ємом камери спалення - NOx (див.табл.3). Як і у базових автомобілів, максимальний відносний рівень забруднення атмосферного повітря у автомобіля, що працює на газовому паливі, дають рівні викидів NOx - їх частка у загальному забрудненні повітря складає 84,7% (див. табл. 3). Викиди всіх цих ШР з ВГ автомобіля ГАЗ-24-17 нижче ГДВ, що встановлені за ОСТом 37.001.054-86, тобто цей автомобіль відповідає існуючому стандарту.

  • 104. Аналіз електрофлотаторів
    Контрольная работа пополнение в коллекции 10.11.2010

    В процесі електролізу на електродах утворюються бульбашки повітря, а при застосуванні залізних або алюмінієвих електродів - пластівців коагуляції. Далі очищення іде в двох напрямках: бульбашки з прилиплими частинками забруднень спливають уверх, утворюючи на поверхні споруди піну; друга частина домішок разом із бульбашками приєднується до пластівців і потрапляють в осад на дно споруди.

  • 105. Аналіз імпеллерної флотаційної установки
    Контрольная работа пополнение в коллекции 05.11.2010

    Повітря подається через верхню кришку. Після перемішування цих двох фаз імпеллером водоповітряна суміш виходить через отвори в стінках та верхній кришці і за допомогою направляючих решіток розподіляється по всій площі флотаційної камери. Напір, з яким вода входить в отвори статора, дорівнює висоті стовпчика водоповітряної суміші, що знаходиться у флотаційній камері.

  • 106. Аналіз проблем управління регіональними системами природокористування в Росії
    Информация пополнение в коллекции 19.10.2010

    При існуючій податковій системі складно ввести ефективну плату за природні ресурси. Прийняті законодавчі акти, що регламентують плату за землю, надра, ліс та інші природні ресурси, не пов'язані між собою. Плати, визначені на основі різної методології та методик розрахунку, концентруючись на прибутку (собівартості) реального природокористувача, не стикаються між собою за абсолютними розмірами. У зв'язку з цим важливо в умовах перехідної економіки сформувати ефективну систему плати за природні ресурси, яка б була складовою частиною податкової системи в цілому. Необхідно змінити, перш за все, концепцію оподаткування, розробити таку стратегію його здійснення, яка була б спрямована на постійне (аж до відображення у платежах повної величини економічної оцінки природних ресурсів) збільшення ролі плати за природокористування у формуванні доходної частини бюджетів за рахунок зниження ставок інших податків. Як перший крок у напрямку екологізації податкової системи Мінприроди РФ за участю наукових організацій було розроблено проект Закону Російської Федерації "Про систему платежів за користування природними ресурсами", в якому визначено загальні принципи введення, встановлення, визначення, справляння та використання платежів за природні ресурси. Проект базується на пріоритетності питання власності. Практичним завданням є отримання комплексних соціально-економічних оцінок природних ресурсів (об'єктів), що дають можливість підійти до оцінки природно-ресурсного потенціалу території в цілому. Розпорядженням Уряду Російської Федерації від 7 травня 1993 р. було прийнято рішення про експеримент по вдосконаленню обліку та соціально-економічній оцінці природного ресурсного потенціалу. Мета експерименту - відпрацювання механізму формування комплексних територіальних кадастрів природних ресурсів (КТКПР) як інформаційної бази для прийняття екологічно обгрунтованих управлінських рішень у сфері природокористування з урахуванням пріоритетів соціально-економічного розвитку територій і збереження навколишнього природного середовища. За станом на 31 грудня 1994 р. в експерименті брав участь 31 суб'єкт Федерації, адміністрації яких офіційно підтвердили свою зацікавленість у його здійсненні і приступили до формування територіальних міжвідомчих органів для реалізації цілей і завдань експерименту. Найбільш активно ця робота проводиться в Московській, Ленінградській, Ярославській та Калузькій областях. Для забезпечення заходів щодо експерименту Мінприроди РФ за участю міністерств і відомств еколого-ресурсного блоку та научних організацій розробило проект під назвою "Порядок формування і ведення комплексних територіальних кадастрів природних ресурсів" та проект федеральної цільової науково-технічної програми "Кадастр природних ресурсів", а також " Методичні рекомендації з формування та ведення комплексних територіальних кадастрів природних ресурсів", націлені на координацію дій учасників експерименту на регіональному рівні в рамках першого етапу експерименту. Під керівництвом Мінприроди РФ розроблена система показників і структу баз даних за видами природних ресурсів у складі КТКПР, підготовлено прикладне програмне забезпечення для регіональних органів державного управління в частині комплексної інформації про природно-ресурсний потенціал, розроблені природно - ресурсні відомості, які використовуються в ряді регіонів з метою вдосконалення обліку природних ресурсів і оподаткування у сфері природокористування. Прийняття в 1991 р. Закону РФРСР "Про охорону навколишнього природного середовища" стало дієвим важелем підвищення ефективності використання природних ресурсів, їх заощадження та передбачення небезпечного забруднення, впровадження системи економічного регулювання природокористування і охорони природного середовища. Основні елементи цієї системи описані в розділі III Закону включають в себе: облік і соціально-економічну оцінку природних ресурсів, фінансування екологічних програм і заходів, використання договорів та ліцензій на комплексне природокористування, плату за викиди і скиди, розміщення відходів, плат; за природні ресурси , питання формування екологічних фондів, екологічного страхування, економічного стимулювання i підтримки екологічного підприємництва.

  • 107. Аналіз рибоохоронних заходів в ставовому господарстві Уляновського районного товариства мисливців та рибалок Кіровоградської області
    Дипломная работа пополнение в коллекции 23.10.2010

    Слід памятати, що рибна продукція не однорідна, вона має якісну специфіку, яку необхідно враховувати при прогнозуванні розвитку галузі в цілому і окремих її напрямків зокрема. Так, виробництво рибного борошна, яке використовується як компонент кормів для риби і сільськогосподарських тварин, вимагає інших підходів у порівнянні з виробництвом харчової рибної продукції. Разом з тим державна підтримка розвитку виробництва окремих видів рибної продукції може виступати у різних формах. Через це прогнозування розвитку галузі в частині обсягу виловлення і вирощування риби, географічного розміщення промислу і товарних господарств, потреби в різних видах виробничої бази доцільно вести з урахуванням видів рибницької продукції, необхідних для суспільства і які знаходять попит на ринку. Таким чином, попит, в даному випадку, виступає як рушійна сила у виробництві певного виду рибницької продукції. Тільки від цієї рушійної сили залежить напрямок розвитку рибного господарства. Таким чином, низький рівень задоволення попиту населення на всі види рибницької продукції виступає вагомим стимулом для розвитку прісноводної аквакультури [3].

  • 108. Аналіз та обгрунтування заходів охорони флори Луганської області
    Дипломная работа пополнение в коллекции 30.10.2010

    Луганська область також багата на інші корисні копалини: рудні корисні копалини та нерудні корисні копалини. Рудні корисні копалини. Поліметалеві руди (під такою назвою обєднують природні, переважно супутно-магматичні, мінеральні утворення, що вміщують свинець, цинк та домішки інших кольорових рідкісних металів - срібла, міді, золота, олова тощо), в Україні виявлені в Ніагальському кряжі (Луганська область). Окремий інтерес становить золото, промислові запаси якого виявлені у центральній частині Українського щита у Донецькій та Луганській областях, золотопрояви Донецького кряжу дослідженні ще недостатньо. Нерудні корисні копалини. Тугоплавкі глини, що йдуть на виготовлення кислотостійких та керамічних виробів, серед найбільших родовищ є Пропаснянське. Карбонатні відклади. Відклади крейди, з якими тісно повязані і мергелі, що становлять основу цементної промисловості, утворюють на території України три розірваних ареали: Волино-Подільський, Сумський та Східний (більша частина Луганщини, північ Харківської та Донецької областей). За сучасними оцінками, карбонатною сировиною народне господарство України забезпечується повністю. Кухонна сіль (мінерал галіт NaCL)- один з основних продуктів харчування, антисептик, консервант, сировина для виготовлення соляної кислоти, а часом і для одержання натрію на підприємствах основної хімії (Ново карфагенське родовище).[4]

  • 109. Аналітичні записки
    Контрольная работа пополнение в коллекции 21.02.2010

    Разом з цим, уже багато років дуже нерівномірним залишається розподіл користувачів Інтернет по регіонах. Торік позицію абсолютного лідера, як і раніше, продовжував займати Київ - 58 % загальної чисельності користувачів. Далі, у порядку зменшення частки користувачів, ідуть Одеса, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків, Львів, Крим та Запоріжжя (їх сумарна частка складає 31 %). На решту ж регіонів припадає лише 11 %. Далі, якщо у розвинених країнах зазвичай немає суттєвої різниці між охопленням населення Інтернет‑сервісами у місті й на селі, то в Україні в сільській місцевості мешкають лише 10 % від загальної кількості користувачів. Щоправда, у 2008 р. ці диспропорції дещо пом'якшилися активністю регіональних користувачів - за обсягом трафіку і часу перебування в мережі вони в середньому майже наздогнали столичних.

  • 110. Антикризисное управление предприятием
    Курсовой проект пополнение в коллекции 20.05.2008

    Арбитражный суд по ходатайству кредиторов может принять следующие решения:

    • о введении ускоренной процедуры банкротства. В этом случае часть имущества должника, по стоимости равная сумме его долгов, выделяется и на базе ее создается новое юридическое лицо, которое становится дочерним по отношению к должнику. Это юридическое лицо продается, вырученная сумма идет на расчеты с кредиторами. Таким образом, происходит смена собственника, предприятие “очищается” от долгов и может начать функционировать сначала, кардинально изменив свою стратегию и предназначение;
    • о введении внешнего управления. Руководитель должника отстраняется от должности, арбитражным судом назначается внешний управляющий, который в течение месяца должен провести финансовый анализ предприятия-должника и представить на утверждение собранию кредиторов план финансового оздоровления. Существует специальная методика составления плана финансового оздоровления, разработанная Федеральной службой по финансовому оздоровлению (ФСФО). ФСФО является главным государственным органом, на который возложена миссия по реализации системы мер антикризисного регулирования;
    • о введении конкурсного производства. Руководитель должника отстраняется, арбитражным судом назначается конкурсный управляющий, который из имущества должника формирует конкурсную массу для продажи и соразмерного удовлетворения требования кредиторов за счет вырученных средств. После реализации всего имущества предприятие ликвидируется;
    • об утверждении мирового соглашения. Такое соглашение может быть заключено между должником и кредиторами на любом этапе досудебных и судебных процедур. Оно может предусматривать отсрочку, рассрочку долга, уступку прав требования, исполнение требований должника третьими лицами, скидку с долгов и т.п. Единственное условие для заключения мирового соглашения должны быть удовлетворены требования кредиторов первой и второй очереди. В первую очередь удовлетворяются требования граждан, перед которыми должник несет ответственность за причинение вреда жизни и здоровью, путем капитализации соответствующих повременных платежей. Во вторую очередь производятся расчеты по выплате выходных пособий и оплате труда с лицами, работающими по трудовому договору, в том числе по контракту, и по выплате вознаграждений по авторским договорам.
  • 111. Антология климатологии
    Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

    Хотелось бы надеяться, что эта поучительная история с «фитопланктонной революцией» послужит предостережением для лиц, ответственных за принятие решений, и заставит их еще и еще раз «отмерить» прежде, чем «резать» по живому.
    В последнее время активно разрабатывается так называемая адиабатическая модель парникового эффекта, изложенная в статье А.П. Кузнецова и О.Г. Сорохтина. Согласно этой модели, тепло из приземного слоя атмосферы интенсивно выносится из-за конвекции воздушных масс, которая добавляется к учитываемым в обычной модели механизмам охлаждения: излучению, а также испарению и конденсации влаги. Нагретый воздух, поднимаясь в тропосферу, резко там охлаждается за счет теплового излучения и конденсации водяного пара (выделяющееся при конденсации тепло рассеивается). Конденсат образует облака у верхней границы тропосферы, а охлажденные и обезвоженные воздушные массы опускаются к поверхности, отбирая у нее тепло и влагу и вновь устремляясь ввысь. Таким образом, с учетом конвекции парниковый эффект должен вести не к нагреву, а к охлаждению и иссушению поверхности. Но на самом деле нет и этого, ибо при снижении температуры ослабляется испарение, уменьшаются облачность и отражающая способность земной поверхности, которая за счет этого получает больше солнечной энергии. В результате приземная температура повышается до равновесного уровня. В этой модели парникового эффекта в обычном смысле нет энергия излучения, поступающего на земную поверхность, и ее температура меняются согласованно (одно изменение компенсируется другим).
    Определяющим при таком подходе оказывается гидрологический режим на поверхности планеты. В сборнике этому посвящена статья руководителя семинара профессора Р.К. Клиге. Ныне более 20% суши преобразовано человеком (выпас скота, сведение лесов, распашка земель, урбанизация), что сказывается на испарении влаги и ее конденсации. Рост потребления воды (прежде всего на искусственное орошение), превысившего 4 тыс. км3 в год, резко ускоряет оборот влаги, отчасти компенсируемое накоплением речных вод в искусственных водоемах. Человек заметно влияет и на обмен подземных вод, выкачивая из недр ежегодно 20 тыс. км3 воды, что ведет к снижению уровня подземных вод. Выбросы аэрозолей и смог в городах и промышленных зонах способствуют появлению дополнительных центров конденсации и выпадению дополнительных осадков. Быстро развивается опреснение морских вод и их потребление (сегодня это более 10км3 в год), ускоряющее влагооборот между океаном и сушей. Правда, не менее быстрое загрязнение океана (особенно нефтепродуктами) сокращает испарение на 1050% и замедляет этот водообмен. В целом же благодаря хозяйственной деятельности человека испарение усиливается и дает дополнительно около 1тыс. км3 осадков в год.Не меньшую роль играет связь между отражательной способностью суши и температурой, которую в сборнике анализируют В.И. Найденов и В.И. Швейкина. Рост температуры усиливает испарение в океане (оно примерно втрое превышает испарение на суше), что увеличивает количество осадков над сушей и площадь, занятую растительностью. Растительность хуже отражает излучение, чем песок и камень, и способствует дальнейшему росту температуры. Но влага не может накапливаться в почве бесконечно. Рано или поздно возрастает речной сток, и процесс развивается в обратном направлении. Когда поверхность суши становится суше, она лучше отражает солнечное излучение, температура поверхности снижается и уменьшается количество осадков. Уменьшившееся количество осадков лучше задерживается на суше, она начинает увлажняться, и процесс повторяется. Согласно этим представлениям, периоды теплого и влажного климата неизбежно сменяются периодами с более холодным и засушливым климатом.

  • 112. Антропогенная трансформация ландшафтов при промышленной добыче углеводородного сырья
    Информация пополнение в коллекции 19.05.2012

    В нефтегазопромысловых районах существенно трансформированы компоненты природы и их комплексы, широкое распространение получили антропогенные ландшафты и геотехнические системы. Для изучения вида, направленности, глубины и интенсивности трансформации структуры и динамики природных комплексов необходимо знание структуры и динамических состояний естественных ПТК, типов нарушений и загрязнений природных компонентов и режимов их взаимосвязи, типов реакции естественных природных процессов, компонентов и комплексов на те или иные виды антропогенного воздействия. В основе, антропогенной трансформации природных систем лежат процессы, определяемые технологией, реальной практикой природопользования и природно-антропогенной совместимостью системоформирующих процессов естественного и антропогенного циклов. Взаимодействие естественных и антропогенных потоков, а также нарушение природных связей механическим путем (уничтожение теплоизолирующего слоя, увеличение контрастности рельефа при экскавации и др.), приводящие к перестройке природных систем, являются ведущими факторами антропогенной трансформации. Вышеизложенное свидетельствует о важности включения в технологическую схему изучения антропогенных ландшафтов типологии прямых антропогенных процессов (I порядок транс-форманта) и разнопорядковых природно-антропогенных процессов.

  • 113. Антропогенний фактор та його вплив на організм людини
    Информация пополнение в коллекции 26.06.2010

    В основі існування людини лежить необхідність задоволення власних потреб. Надзвичайно велика чисельність людських популяцій призводить до необхідності нарощування виробничих потужностей для задоволення цих потреб. Завдяки інтенсифікації людської діяльності та досягненням науково-технічного прогресу антропогенний тиск на довкілля збільшується. Це супроводжується забрудненням навколишнього середовища внаслідок господарської діяльності людини. Забруднення - це внесення у навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних хімічних і біологічних речовин, або внесення в надлишковій кількості уже відомих речовин, які чинять шкідливий вплив на природні екосистеми й людину. Надлишок одних речовин у природному середовищі або наявність інших призводить до зміни екологічних факторів. Зміна хімічного складу довкілля, внаслідок внесення забруднювачів, призводить до зміни фізико-хімічних параметрів навколишнього середовища, до збільшення тиску на адаптаційні системи організму людини. Компенсаторні можливості організму не безмежні, і обмежуються спадковими властивостями організму. Людині властива широка норма реакції-діапазон адаптивної мінливості організму в середовищному градієнті, але й вона не безмежна. Коли концентрація, або рівень забруднювачів переважає межі пристосування організму людини, або має ефект поступового накопичення (кумуляції) полютантів в організмі, спостерігається порушення сталості внутрішнього середовища організму, послаблюються його захисні механізми, на фоні чого розвиваються різноманітні патологічні стани. Багато полютантів проникає до організму людини і включається в процеси життєдіяльності на всіх рівнях, що призводить до розвитку різноманітних захворювань, повязаних з порушенням обміну речовин на клітинному рівні. З екологічної точки зору хворобу можна розглядати як недостатню адаптацію організму до навколишнього середовища, негативну реакцію організму на її несприятливий вплив. Доведено, що серед факторів, що негативно впливають на здоровя людини, одно з ведучих місць займають різноманітні забруднення. Збільшення захворюваності обумовлюється також різноманітними трансформаціями природного середовища, з поступовим перетворенням їх в техногенні ландшафти.

  • 114. Антропогенное воздействие
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    В наше время последствия антропогенного воздействия на географическую среду многообразны и не все они контролируются человеком, многие из них проявляются позже. Разберем основные из них.

    1. Изменение климата (геофизики) Земли на основе усиления тепличного эффекта, выбросов метана и других газов, аэрозолей, радиоактивных газов, изменения концентрации озона.
    2. Ослабление озонового экрана, образование большой «озоновой дыры» над Антарктидой и «малых дыр» в других регионах.
    3. Загрязнение ближайшего космического пространства и его замусоривание.
    4. Загрязнение атмосферы ядовитыми и вредными веществами с последующим выпадением кислотных дождей и разрушением озонового слоя, в котором участвуют фреоны, NO2, водяные пары и другие газовые примеси.
    5. Загрязнение океана, захоронение в нем ядовитых и радиоактивных веществ, насыщение его вод углекислым газом из атмосферы, загрязнение нефтепродуктами, тяжелыми металлами, сложноорганическими соединениями, разрыв нормальной экологической связи между океаном и водами суши из-за строительства плотин и других гидросооружений.
    6. Истощение и загрязнение поверхностных вод суши и подземных вод, нарушение баланса между поверхностными и подземными водами.
    7. Радиоактивное загрязнение локальных участков и некоторых регионов, в связи с чернобыльской аварией, эксплуатацией атомных устройств и атомными испытаниями.
    8. Продолжающееся накопление на поверхности суши ядовитых и радиоактивных веществ, бытового мусора и промышленных отходов (особенно неразлагающихся пластмасс), возникновение в них вторичных химических реакций с образованием токсичных веществ.
    9. Опустынивание планеты, расширение уже существующих пустынь и углубление самого процесса опустынивания.
    10. Сокращение площадей тропических и северных лесов, ведущее к уменьшению количества кислорода и исчезновению видов животных и растений.
    11. Нарушение регионального и глобального экологического равновесия в результате вышеперечисленных процессов, вследствие чего возникают незаполненные экологические ниши, которые заполняются нежелательными организмами вредителями, паразитами, возбудителями новых болезней растений, животных и человека. Вероятно, так возник и распространяется вирус иммунодефицита человека ВИЧ, вызывающий неизлечимое заболевание СПИД, и возбудителей лейкозов скота и коровьего бешенства.
    12. Абсолютное перенаселение Земли и относительное региональное демографическое переуплотнение.
    13. Ухудшение среды жизни в городах и сельской местности, увеличение шумового загрязнения, стрессов, загрязнение воздуха и почв, зрительная агрессия высотных домов и самого антропогенного ландшафта, напряжение темпа жизни в городе и потеря социальных связей между людьми, возникновение «психологической усталости».
  • 115. Антропогенное воздействие на биосферу
    Информация пополнение в коллекции 09.12.2008
  • 116. Антропогенное воздействие на гидросферу
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Запасы пресной воды потенциально велики. Однако в любом районе мира они могут истощиться из-за нерационального водопользования или загрязнения. Число таких мест растет, охватывая целые географические районы. Потребность в воде не удовлетворяется у 20% городского и 75% сельского населения мира. Объем потребляемой воды зависят от региона и уровня жизни и составляет от 3 до 700 л в сутки на одного человека. Потребление воды промышленностью также зависит от экономического развития данного района. Например, в Канаде промышленность потребляет 84% всего водозабора, а в Индии - 1%. Наиболее водоемкие отрасли промышленности - сталелитейная, химическая, нефтехимическая, целлюлозно-бумажная и пищевая. На них уходит почти 70% всей воды, затрачиваемой в промышленности. В среднем в мире на промышленность уходит примерно 20% всей потребляемой воды. Главный же потребитель пресной воды - сельское хозяйство: на его нужды уходит 70-80% всей пресной воды. Орошаемое земледелие занимает лишь 15-17% площади сельскохозяйственных угодий, а дает половину всей продукции. Почти 70% посевов хлопчатника в мире существует благодаря орошению.

  • 117. Антропогенное воздействие на гидросферу. Нормирование ионизирующих излучений
    Информация пополнение в коллекции 04.07.2010

    %20%d1%80%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%be%d0%bd%d1%83%d0%ba%d0%bb%d0%b8%d0%b4%d0%be%d0%b2%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%B4%D1%8B>,%20%d1%8f%d0%b4%d0%b5%d1%80%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d1%80%d0%b5%d0%b0%d0%ba%d1%86%d0%b8%d0%b9%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%8F>%20(%d1%81%d0%b8%d0%bd%d1%82%d0%b5%d0%b7%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%BE%D1%8F%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D0%B8>%20%d0%b8%20%d0%b8%d0%bd%d0%b4%d1%83%d1%86%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b5%20%d0%b4%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5%20%d1%8f%d0%b4%d0%b5%d1%80%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%8F%D0%B4%D0%B5%D1%80>,%20%d0%b7%d0%b0%d1%85%d0%b2%d0%b0%d1%82%20%d0%bf%d1%80%d0%be%d1%82%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%b2,%20%d0%bd%d0%b5%d0%b9%d1%82%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%b2,%20%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d1%84%d0%b0-%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%b8%d1%86%20%d0%b8%20%d0%b4%d1%80.),%20%d0%b0%20%d1%82%d0%b0%d0%ba%d0%b6%d0%b5%20%d0%bf%d1%80%d0%b8%20%d1%83%d1%81%d0%ba%d0%be%d1%80%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b8%20%d0%b7%d0%b0%d1%80%d1%8f%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%b8%d1%86%20%d0%b2%20%d0%ba%d0%be%d1%81%d0%bc%d0%be%d1%81%d0%b5%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE>.%20%d0%98%d1%81%d0%ba%d1%83%d1%81%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d0%bc%d0%b8%20%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%be%d1%87%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d0%b0%d0%bc%d0%b8%20%d0%b8%d0%be%d0%bd%d0%b8%d0%b7%d0%b8%d1%80%d1%83%d1%8e%d1%89%d0%b5%d0%b3%d0%be%20%d0%b8%d0%b7%d0%bb%d1%83%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f%20%d1%8f%d0%b2%d0%bb%d1%8f%d1%8e%d1%82%d1%81%d1%8f%20%d0%b8%d1%81%d0%ba%d1%83%d1%81%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d1%80%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%be%d0%bd%d1%83%d0%ba%d0%bb%d0%b8%d0%b4%d1%8b%20(%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d1%80%d0%b8%d1%80%d1%83%d1%8e%d1%82%20%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d1%84%d0%b0-,%20%d0%b1%d0%b5%d1%82%d0%b0%20-%20%d0%b8%20%d0%b3%d0%b0%d0%bc%d0%bc%d0%b0-%d0%b8%d0%b7%d0%bb%d1%83%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d1%8f),%20%d1%8f%d0%b4%d0%b5%d1%80%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d1%80%d0%b5%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%be%d1%80%d1%8b%20(%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d1%80%d0%b8%d1%80%d1%83%d1%8e%d1%82%20%d0%b3%d0%bb%d0%b0%d0%b2%d0%bd%d1%8b%d0%bc%20%d0%be%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%b7%d0%be%d0%bc%20%d0%bd%d0%b5%d0%b9%d1%82%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b5%20%d0%b8%20%d0%b3%d0%b0%d0%bc%d0%bc%d0%b0-%d0%b8%d0%b7%d0%bb%d1%83%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5),%20%d1%80%d0%b0%d0%b4%d0%b8%d0%be%d0%bd%d1%83%d0%ba%d0%bb%d0%b8%d0%b4%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d0%bd%d0%b5%d0%b9%d1%82%d1%80%d0%be%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d0%b5%20%d0%b8%d1%81%d1%82%d0%be%d1%87%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d0%b8,%20%d1%83%d1%81%d0%ba%d0%be%d1%80%d0%b8%d1%82%d0%b5%d0%bb%d0%b8%20%d1%8d%d0%bb%d0%b5%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%82%d0%b0%d1%80%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%b8%d1%86%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%8D%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8B%D1%85_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86>%20(%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d1%80%d0%b8%d1%80%d1%83%d1%8e%d1%82%20%d0%bf%d0%be%d1%82%d0%be%d0%ba%d0%b8%20%d0%b7%d0%b0%d1%80%d1%8f%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8b%d1%85%20%d1%87%d0%b0%d1%81%d1%82%d0%b8%d1%86,%20%d0%b0%20%d1%82%d0%b0%d0%ba%d0%b6%d0%b5%20%d1%82%d0%be%d1%80%d0%bc%d0%be%d0%b7%d0%bd%d0%be%d0%b5%20%d1%84%d0%be%d1%82%d0%be%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b5%20%d0%b8%d0%b7%d0%bb%d1%83%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%B8%D0%B7%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5>),%20%d1%80%d0%b5%d0%bd%d1%82%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%be%d0%b2%d1%81%d0%ba%d0%b8%d0%b5%20%d0%b0%d0%bf%d0%bf%d0%b0%d1%80%d0%b0%d1%82%d1%8b%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BF%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82>%20(%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%b5%d1%80%d0%b8%d1%80%d1%83%d1%8e%d1%82%20%d1%82%d0%be%d1%80%d0%bc%d0%be%d0%b7%d0%bd%d0%be%d0%b5,%20%d1%80%d0%b5%d0%bd%d1%82%d0%b3%d0%b5%d0%bd%d0%be%d0%b2%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%b5%20%d0%b8%d0%b7%d0%bb%d1%83%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5%20<http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%B8%D0%B7%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5>).">В природе ионизирующее излучение обычно генерируется в результате спонтанного радиоактивного распада <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BE%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4> радионуклидов <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%B4%D1%8B>, ядерных реакций <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D1%8F> (синтез <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%BE%D1%8F%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D0%B8> и индуцированное деление ядер <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%8F%D0%B4%D0%B5%D1%80>, захват протонов, нейтронов, альфа-частиц и др.), а также при ускорении заряженных частиц в космосе <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE>. Искусственными источниками ионизирующего излучения являются искусственные радионуклиды (генерируют альфа-, бета - и гамма-излучения), ядерные реакторы (генерируют главным образом нейтронное и гамма-излучение), радионуклидные нейтронные источники, ускорители элементарных частиц <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%81%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%8D%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8B%D1%85_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86> (генерируют потоки заряженных частиц, а также тормозное фотонное излучение <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%B8%D0%B7%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5>), рентгеновские аппараты <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BF%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82> (генерируют тормозное, рентгеновское излучение <http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%B8%D0%B7%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5>).

  • 118. Антропогенное воздействие на леса, лесопользование
    Доклад пополнение в коллекции 12.01.2009

    Каждый из этих периодов характеризовался своими особенностями воздействия хозяйственной деятельности человека на таежную природу. Нельзя однозначно сказать, что уровень воздействия человека на природные экосистемы Севера в первый период, до начала интенсивной лесоэксплуатации, был ничтожно мал. Уже в самый начальный период заселения человеком современной таежной территории он был по крайней мере существенным дополнительным источником лесных пожаров - и таким способом уже внес свой немалый вклад в формирование таежных экосистем. Впоследствии немалую роль в формировании таежных ландшафтов сыграли подсечно-огневое земледелие и расчистка сенокосных угодий в поймах таежных рек, рубки леса для местных хозяйственных нужд, охота и рыболовство и многие другие виды хозяйственной деятельности, связанные с натуральным хозяйством северных деревень и городов. Многие формы и элементы хозяйства, сформировавшиеся в этот первый период хозяйственного освоения человеком территории Севера, сохранялись и в течение большей части следующего - промышленного - периода. Так, подсечно-огневое земледелие просуществовало на Севере до 30-х г.г. ХХ столетия и окончательно прекратилось в основном в связи с коллективизацией и истреблением крестьян-единоличников. Использование мелких сенокосных угодий по поймам малых таежных рек и ручьев местами продолжается и в настоящее время, хотя подавляющее большинство таких сенокосов также постепенно забрасывалось, начиная с 20-х г.г. Система охотничьих изб-зимовий существует и местами частично обновляется до настоящего времени, хотя уже и не имеет прежней густоты и былого значения и не столь часто используется местным населением. Явные следы "доиндустриальной" хозяйственной деятельности человека - заброшенные и заросшие лесом участки подсеки или мелкие лесные сенокосы, остатки старых охотничьих изб, а иногда даже мелких поселений - можно местами встретить сейчас в самом центре ныне диких и абсолютно не населенных таежных территорий.

  • 119. Антропогенное воздействие на почву
    Информация пополнение в коллекции 22.11.2010

    В результате деятельности человека возникли совершенно новые типы почв. Например, в результате тысячелетнего орошения в Египте, Индии, государствах Центральной Азии созданы мощные искусственные наносные почвы с высоким запасом гумуса, азота, фосфора, калия и микроэлементов. На обширной территории лессового плато Китая трудом многих поколений созданы особые антропогенные почвы хейлуту. В некоторых странах более сотни лет проводилось известкование кислых почв, которые постепенно были преобразованы в нейтральные. В особый тип культурных почв превратились почвы виноградников южного берега Крыма, используемые более двух тысяч лет. Отвоеваны моря и превращены в плодородные земли измененные побережья Голландии.

  • 120. Антропогенное воздействие на природу
    Статья пополнение в коллекции 12.01.2009

    Нормативы предельно допустимых концентраций (ПДК) загрязняющих веществ рассчитываются по их содержанию в атмосферном воздухе, почве, водах и устанавливаются для каждого вредного вещества (или микроорганизма) в отдельности. ПДК это та концентрация загрязняющего вещества, которая еще не опасна для живых организмов. Напомним, что концентрация это отношение единицы массы вещества к единице объема, измеряются концентрации в г/л или в мг/мл. В настоящее время выпущено много справочников, включающих величины ПДК более тысячи вредных веществ. Значения ПДК устанавливают, исходя из влияния вредных веществ на человека, и эти значения являются общепринятыми для всей территории и акватории РФ. В свое время Советский Союз был одним из первых государств, где были установлены довольно жесткие нормативы ПДК. Однако в настоящее время в большинстве экономически развитых стран от показателей ПДК отказались, поскольку в реальном производстве в составе сточных вод или газовых выбросов находится, как правило, несколько веществ. В результате в сбросах или выбросах концентрация каждого из них может не превышать ПДК, а суммарный эффект оказывается опасным для живых организмов и человека. Более передовой в настоящее время является технология с использованием биотестов определенных микроорганизмов, которые помещают в сточные воды или газообразные выбросы предприятия. В зависимости от выживания этих микроорганизмов сброс или выброс разрешают или запрещают.