Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней в умовах ППВКО "Еталон"

Дипломная работа - Сельское хозяйство

Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство

Скачать Бесплатно!
Для того чтобы скачать эту работу.
1. Пожалуйста введите слова с картинки:

2. И нажмите на эту кнопку.
закрыть



ючи увагу на наявність запалень, абсцесів, травм.

  1. Ветеринарний огляд тканин туші

При ветеринарно-санітарній експертизі туш одночасно проводиться огляд, товарознавча оцінка і клеймування. Огляд туш починають з зовнішньої поверхні, звертають увагу на якість обробки туші, забарвлення шпику, наявність крововиливів, абсцесів, прижиттєвих травм, набряків, на ступінь знекровлення і стан суглобів. В разі необхідності розрізають ділянки мязів з регіонарними лімфатичними вузлами і оглядають їх на розрізі. При огляді внутрішньої поверхні туш враховують стан видимих лімфатичних вузлів, кровоносних судин, серозного покриву порожнин (в нормі блідо-рожевого кольору), мязевої тканини та шпику на розпилі і місці відокремлення голови, виявляють переломи кісток (прижиттєві чи післязабійні), прижиттєві зміни кольору тканин, личино збудників інвазійних хвороб (цистицеркоз, саркоспоридіоз).

Після ветеринарно-санітарної експертизи голів, ліверу та інших органів, якщо вони визнані санітарно благополучними, туші підлягають визначенню каегорії вгодованості та клеймуванню.

 

3.2.4 Органолептичний метод ветеринарно-санітарної експертизи мяса

Органолептичні дослідження проводяться згідно ГОСТ 7269-79, передбачають визначення зовнішнього вигляду і кольору мяса, поверхні туші, стан мязів на розрізі, консистенції , запаху, наявність і станжиру і сухожилків, а також якість бульйону.

Органолептичне дослідження свіжості мяса проводять за допомогою органів чуття: зору, нюху, дотику. При цьому визначають: зовнішній вигляд та колір, консистенцію, запах, стан жиру, сухожилок, кісткового мозку, аромат та прозорість бульйону. Кожний відібраний зразок аналізують окремо. Органолептичні дослідження проводять при денному світлі та кімнатній температурі.

Зовнішній вигляд і колір туші визначають, оглядаючи зразки ззовні. При цьому звертають увагу на наявність або відсутність кірочки підсихання. Вигляд і колір мязів визначають в глибоких шарах мязової тканини на свіжому розрізі мяса. При цьому встановлюють наявність липкості шляхом промацування і вологість поверхні мяса на розрізі шляхом прикладання до розрізу смужки фільтрувального паперу (1,510 см) на 2-3 хв.

Натискуючи пальцем на свіжу поверхню зрізу та спостерігаючи протягом 1 хв. за швидкістю виповнення ямки, визначають консистенцію мязової тканини.

Запах визначають сенсорно спочатку на поверхні туші або зразка. Після чого ножем роблять розріз і відразу визначають запах в глибоких шарах. При цьому звертають особливу увагу на запах мязів біля кісток.

Стан жиру досліджують під час відбору зразків, визначаючи колір, запах і консистенцію. Для визначення консистенції жир роздавлюють між пальцями.

При відборі зразків звертають увагу на стан сухожилля. Промацуючи, визначають їх щільність, пружність, колір. При цьому визначають також стан суглобових поверхонь (наявність чи відсутність слизу, його запах та прозорість), прозорість синовіальної рідини в бурсах.

При дослідженні стану кісткового мозку визначають його розташування в трубчастій кістці, а після його вилучення колір та блиск на зламі. Визначання прозорості та аромату бульйону.

Для отримання однорідної проби кожен зразок окремо пропускають через мясорубку з діаметром отворів решітки 2 мм. Отриманий фарш ретельно перемішують.

Відважують на лабораторних вагах 20 г фаршу з похибкою не більше 0,2 г і переносять в конічну колбу ємністю 100 см, заливають 60 см дистильованої води, ретельно перемішують, накривають посуд годинниковим склом і ставлять у киплячу водяну баню.

Запах мясного бульйону визначають при нагріванні бульйону до 8085С в момент утворення пари.

Для визначення прозорості в мірний циліндр ємністю 25 см та діаметром 20 мм наливають 20 см бульйону і досліджують його візуально.

За результатами комплексних органолептичних досліджень розрізняють мясо свіже, сумнівної свіжості та несвіже.

 

3.2.5 Методи фізико-хімічних досліджень мяса

Для фізико-хімічних досліджень проби мяса відбирали із поверхневих і глибоких шарів мязів вагою до 200г. Методи фізико-хімічних досліджень основані на різниці в хімічному складі мяса здорових і хворих тварин.

У мясі здорових тварин в процесі біохімічного дозрівання різко змінюється більшість фізико-хімічних показників на протязі 6-24 годин після забою тварин. При дозріванні мяса хворих тварин зміна фізико-хімічних показників за той же час після забою не проходить.

Для визначення якості мяса використовували фізико-хімічні реакції.

Визначення рН мяса.

Зразу після забою тварини рН становить 6,9 - 7,3. При дозріванні мяса здорових тварин показник водневих іонів мязів через годину після забою знижується до 6,9 - 6,2, а через добу досягає 5,7 - 6,2. В мясі тварин хворих перевтомлених, забитих в стані агонії рН залишається високим 6,3 і вище.

Величину рН визначили електрометричним методом за допомогою рН - метра і набором лакмусових папірців.

Реакція із сірчанокислою міддю.

Пробою із сірчанокислою міддю визначили в мясі кількість поліпептидів продуктів первинного розпаду білка.

Для приготування бульйону брали 20 г фаршу, поміщали у конічну колбу місткістю 100 мл, заливали 60 мл дистильованої води, старанно перемішували, накривали склом і ставили в киплячу водяну баню на 10 хв. Отриманий гарячий бульйон фільтрували через щільний шар вати товщиною не м