Курсовой проект по предмету Психология

  • 921. Психологічна характеристика сюжетно-рольової гри молодшого (середнього, старшого) дошкільника
    Курсовые работы Психология добавлен 22.03.2011

     

    1. Аникеева Н.П. Воспитание игрой. М.: Просвещение, 1987.
    2. Буре Р.С. Воспитание в процессе обучения на занятиях в детском саду. М.: Педагогика, 1981.
    3. Волков Б.С., Волкова Н.В. Методы изучения психики ребенка. М., 1994.
    4. Воспитание дошкольника в семье: Вопросы теории и методики /Под ред. Т.А.Марковой. М., 1979.
    5. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка. // Вопросы психологии. 1996. №6.
    6. Гальперин П.Я., Эльконин Д.Б., Запорожец А.В. К анализу теории Ж.Пиаже о развитии детского мышления. Послесловие к книге Д.Флейвелла "Генетическая психология Ж.Пиаже". М., 1967.
    7. Доронова Т.Н., Якобсон С.Г. Обучение детей 2-4 лет рисованию, лепке, аппликации в игре. М., 1992.
    8. Зеньковский В.В. Психология детства. М., 1995 г.
    9. Казакова Т.Г. Развивайте у дошкольников творчество. М., 1984.
    10. Люблинская А.А. Детская психология: Учебное пособие для студентов педагогических институтов. М.: Просвещение, 1971.
    11. Михайленко Н.Я. Педагогические принципы организации сюжетной игры. //Дошкольное воспитание. 1989. - № 4.
    12. Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы. М.: Тривола,1995.
    13. Особенности психологического развития детей 6-7летнего возраста. /Под ред. Д.Б. Эльконина, А.Л. Венгера. М., 1988.
    14. Пидкасистый П.И. «Технология игры в обучении» М.Просвещение, 1992г.
    15. Шадрина А.А. Детские народные игры. Якутск, 1990.
    16. Экки Л. Театрально-игровая деятельность. //Дошкольное воспитание. 1991, - № 7.
    17. Эльконин А.Б. Детская психология. М.: Просвещение, 1960.
    18. Эльконин Д.Б. Детская психология. М.: Учпедгиз, 1960.
    19. Эльконин Д.Б. Психология игры. М.: Педагогика, 1978.
    20. Эмоциональное развитие дошкольника /Под ред. А.Д.Кошелевой. М.: Просвещение, 1985.
  • 922. Психологічний аналіз конфліктних ситуацій у молодших школярів
    Курсовые работы Психология добавлен 13.06.2010

     

    1. Авксентьев В.А. Конфликтология. - М.: Инфра-М, 1996;
    2. Анцупов А.Я. Профилактика конфликтов в школьном коллективе. - М.: Гуман. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - 208 с.;
    3. Бовть О.Б. Організація корекційної роботи з агресивними дітьми Початкова школа. - 1997. - № 7. - С.25-32;
    4. Бовть О.Б. Проблема корекції агресивної поведінки дітей Рідна школа. - 1997. - № 5. - С.40-43;
    5. Бовть О.Б. Причини агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку Педагогіка і психологія. - 1997. - № 1. - С.94-100;
    6. Бовть О.Б. Психокорекційна робота з попередження агресивності дітей молодшого шкільного віку Практична психологія та соціальна робота. - 1998. - № 1. - С.18-20;
    7. Бовть О.Б. Як запобігти закріпленню агресивних форм поведінки школярів Рідна школа. - 1997. - № 11. - С.61-62;
    8. Бовть О.Б. Як стиль спілкування педагога впливає на рівень агресивності його учнів Початкова школа. - 1997. - № 12. - С.53-55;
    9. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. - М., 1968;
    10. Бородкин Ф.М. Коряк Н.М. Внимание: конфликт. - М., 1989;
    11. Валкер Д. Тренинг разрешения конфликтов. - Спб.: Речь, 2001;
    12. Вікова психологія /за ред.Г.С. Костюка. - К., 1976;
    13. Вишнякова Н.Ф. Конфликтология. - Мн.: Университетское, 2002. - 318с.;
    14. Вольфсон Э.Н. Конфликтология. - Кемерово: Кузбас. гос. техн. ун-т, 1997;
    15. Выготский Л. C. Собрание сочинений: В 6 т. - М.: Педагогика, 1981-1985. - Т.2:
    16. Гришина Н.В. Психология конфликта. - СПб.: Питер, 2003. - 464 с.;
    17. Заброцький М.М. Основи вікової психології. - Тернопіль, 2001;
    18. Заброцький М.М. Педагогічна психолога. - Київ, 2000;
    19. Захаров А.И. Неврози у детей. - Спб.: Дельта, 1996;
    20. Захаров А.И. Предупреждение отклонений в поведении ребенка. - Спб.: Союз, Лениздат, 2000;
    21. Зедгенидзе В.Я. Предупреждение и разрешение конфликтов. - М.: Айрис пресс, 2006;
    22. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. - К.: Наукова думка, 1996;
    23. Кармин А.С. Конфликтология. Учебник. - Спб., 1999;
    24. Козырев Г.И. Введение в конфликтологию: Учебное пособие для студентов вузов. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - 176 с.;
    25. Кон И.С. Открытие "Я". - М., 1989;
    26. Корнелиус Х., Фейр Ш. Выиграть может каждый. - М., 1992. - 498с.;
    27. Костюк Г.С. Психологія. - К., 1968;
    28. Крысько В.Г. Психология и педагогика. - М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. - 368с.;
    29. Майерс Д. Социальная психология. - СПб.: Питер, 2000. - 688с.;
    30. Монина Г.Б., Лютова-Робертс Е.К. Коммуникационный тренинг (педагоги, психологи, родители). - СПб.: Речь, 2005. - 224с.;
    31. Немов Р.С. Общие основы психологии. Кн.1 - М.: ВЛАДОС, 1994. - 576с.;
    32. Немов Р.С. Психология образования. Кн.2 - М.: ВЛАДОС, 1994. - 496с.;
    33. Петровська Л.А. О понятийной схеме социально-психологического анализа конфликта. - М.; Изд-во Моск. ун-та, 1977;
    34. Петрушин С.В. Психологический тренинг в многочисленной группе. - М.: Академический Проект, 2002. - 256с.;
    35. Психологічні закономірності розвитку громадянської свідомості та самосвідомості особистості: у 2-х т. / М.Й. Боришевський, М.І. Алексеєва, В.В. Антоненко та ін. За заг. ред. М.Й. Боришевського. - К., 2001. - т.2. - с.120-139;
    36. Психология. / А.А. Крылова. - М.: ПБОЮЛ, 2001. - 584с.;
    37. Психология. Словарь. / А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494с.;
    38. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. Кн.1. - М.: ВЛАДОС, 2000. - 384с.;
    39. Самооценка форм агрессивного поведения (модифицированный вариант Басса - Дарки) / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. - М., Изд-во Института Психотерапии, 2002. - C.387-388;
    40. Социальная психология. / А.Н. Сухов, А.А. Бодалев, В.Н. Казанцев и др. / А.Н. Сухова, А.А. Деркача. - М.: Академия, 2001. - 600с.;
    41. Таланов В.Л., Малкина-Пых И.Г. Справочник практического психолога. - СПб.: Сова, М.: ЭКСМО, 2005. - 928с.;
    42. Тест описания поведения К. Томаса (адаптация Н.В. Гришиной) // Психологические тесты / Под ред. А.А. Карелина: В 2т. - М., 2001. - Т.2. С.69-77.
  • 923. Психологічний аналіз опосередкованого запам'ятовування у молодших та старших школярів
    Курсовые работы Психология добавлен 02.12.2010

     

    1. Возрастные и индивидуальные различия памяти / Под ред. А.А. Смирнова. М.: Просвещение, 1967. 300с.
    2. Вольперт И.Е. Воспитание памяти. Ленинград, 1956. 30с.
    3. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. Информ.-метод. Пособие к курсу «Психология человека». М.: Педагогическое общество России. 1999.-276с.
    4. Голубева, Индивидуальные особенности памяти человека. М.: «Педагогіка». 1980г.-345c.
    5. Д. Лапп Улучшения памяти в любом возрасте. Перс. Фр. М.: Мир 1993г.-564c.
    6. Добровольська Л. Розвиток пам´яті та уяви // Початкова освіта. 1999. №11.
    7. Дрозденко К. С., Чернецька Л. В., Дрозденко О.В. Пам´ять важливий психологічний компонент засвоєння знань // Початкова школа. 1994. №4.
    8. Жариков Є., Крушельницький Є. Гімнастика для розуму // Завуч. 1999. №4.
    9. Заика Е.В. Развиваем память // Журнал для батьків. 1999. № 1.
    10. Зайцев В. Помогите слабым! Как развить память у первоклассника // Учительская газета. 1998. № 13.
    11. Занков Л.В. Память. М.: Учпедгиз, 1949. 167с.
    12. Ипполитов Ф.В. Память школьника. М.: Знание, 1978. 48с.
    13. Каменская Б.И., Венн А.М. Память человека. М.: «Наука». 1973г.-323c.
    14. Крутецкий В.А. Психология. М.: Просвещение, 1986г.-567c.
    15. Лурия А.Р. Внимание и память. М., 1975.-521c.
    16. Лурия А.Р. Маленькая книга о большой памяти. М.: МГУ, 1968г.-240c.
    17. Лядиус А.Р. Память в процесе розвития. М. 1990г.
    18. Маклаков А.Г. Общая психология. СПб.: Питер, 2001-675c.
    19. Мясоїд П.А. Загальна психологія: навчальний посібник К.: Вища школа., 1998 479с.
    20. Немов Р.С. Психологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. В 3 книгах. Книга 1. загальні основи психології. Переклад на українську. Рівне: «Вертекс», 2002. 576с.
    21. Обучение и развитие. Экспериментально-педагогическое исследование / Под ред. Л.В. Занкова. М., 1975-387c.
    22. Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. М., 1977-545c.
    23. Овчаренко К.С. Як розвивати пам´ять, мислення і розумові сили дитини // Педагогіка В. Сухомлинського як втілення гуманістичних загальнолюдських ідеалів. Миколаїв, 1998. 120с.
    24. Особенности обучения и психического развития школьников / Под ред. И.В. Дубровиной, Б.С. Круглова. М.: Педагогіка, 1988. 192с.
    25. Пашукова Т.І. , Допіра А.І., Дьяконов Г.В., Практикум із загальної психології/за редакцією Т.І. Пашукової, К.: т-во «Знання», 2000р. 204с.
    26. Пекелис В. Д. Твои возможности, человек. М.: Знание, 1984. 272с.
    27. Петровский А. В. Значение и роль психологии в учебном процессе педагогического вуза. // Вопросы психологии. 1971. № 2.
    28. Підласий І. П. Система засвоєння-забування // Педагогіка і психологія. 1995. № 2.
    29. Психология. Учебник /под ред. А.А. Крилова. М.: Проспект,1999-584с.
    30. Психологічна енциклопедія: Автор упорядник О. Степанова. К.: Академвидав,2006 424с.
    31. Психологія: Підручник/ за ред. Ю. Трофімова. К.: Либідь, 1999 -558с.
    32. Розанов С.И. Память в психологии из «Большой Российской Энциклопедии», 2001-354c.
    33. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологи СПб.: ЗАО Издательство «Питер», 1994 720с.
    34. Станиславский К. С. Работа над собой в творческом процессе переживания. Собр. Соч., Т. 11. М., 1954-278c.
    35. Столяренко Л.Д. Основы психологии. Ростов Н/Д. Издательство «Феникс»,1997 736с.
    36. Хофман И. Активная память. М.: Прогресс, 1986. 309с.
    37. Чутко Н. Я. Развитие памяти школьников. М.: Педагогика, 1982. 96с.
  • 924. Психологічний аналіз причин та шляхів корекції девіантної поведінки особи
    Курсовые работы Психология добавлен 17.06.2010

     

    1. Аддиктивное состояние человека: Учеб. пособие / С.В. Дремов, А.М. Уразаев, Н.Л. Мамышева. - Томск: Изд-во Томск. пед. ун-та, 2000. - 90 с.;
    2. Андреев Н.А. Асоциальное поведение несовершеннолетних. - Самара: Изд-во Самар. юрид. ин-та Минюста России, 2001. - 153 с.;
    3. Антонова-Турченко А.Г. и др. Психологическая диагностика и коррекция трудновоспитуемых детей и подростков: Учеб. пособие. - К., 1997. - 312 с.;
    4. Апетик Н.М. та ін. Психокорекційні техніки як засіб формування адекватного образу Я і саморегуляції неповнолітніх з поведінковими девіаціями. - Чернівці: Рута, 2000. - 41 с.;
    5. Бондарчук О.І. Психологія девіантної поведінки. - К.: МАУП, 2006.;
    6. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб.: Питер, 2000. - 538 с.;
    7. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - СПб.: Питер, 1999. - 352 с.;
    8. Гилинский Я.И. Девиантность, преступность и социальный контроль. Избранные статьи. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2004;
    9. Грановская Р.М. Конфликт и творчество в зеркале психологии. - М.: Генезис, 2002. - 573 с.;
    10. Девиантное поведение детей и подростков: проблемы и пути их решения / Под ред.В.А. Никитина. - М.: Союз, 1996;
    11. Дроздов О.Ю., Скок М.А. Проблеми агресивної поведінки особистості: Навч. посіб. - Чернігів: ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка, 2000. - 156 с.;
    12. Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Академия, 2006. - 288 с.;
    13. Козубовська І.В., Товканець Г.В. Соціальна профілактика девіантної поведінки: корекція відхилень у поведінці важковиховуваних дітей у процесі професійного педагогічного спілкування. - Ужгород: Патент, 1998. - 195 с.;
    14. Клейберг Ю.А. Социальные нормы и отклонения. 2-е изд., доп. - М.: Вита-Пресс, 1997;
    15. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения. - М.: ТЦ Сфера, 2003. - 160 с.;
    16. Клейберг Ю.А. Психология девиантного (отклоняющегося) поведения. // Вопросы психологии. - N5. - 1998. - С.141-150;
    17. Максимова Н.Ю. Психологія адиктивної поведінки: Навч. посіб. - К.: ВПУ Київ. у-нт, 2002. - 308 с.;
    18. Немченко С.Г. Асертивні права особистості. Психологічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітньої школи: Методичні рекомендації для вчителів, психологів загальноосвітніх шкіл. Запоріжжя: ”Премєр", 2004. 86 с.;
    19. Немченко С.Г. Девіантна поведінка як чинник порушення життєвої компетенції: актуальність проблеми // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). № 1. Бердянськ: БДПУ, 2005. С.98-102;
    20. Немченко С.Г. Індивідуально-орієнтований напрямок психологічної корекції девіантної поведінки акцентуйованих підлітків // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наукових праць - Київ-Запоріжжя. 2003. Вип.29. С.216-220;
    21. Немченко С.Г. Модель та критерії подолання девіантної поведінки // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). № 3. - Бердянськ: БДПУ, 2004. С.84-90;
    22. Немченко С.Г. Основні етапи вивчення проблеми корекції девіантної поведінки. Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки // Збірник наукових праць. Вип.29. Київ-Запоріжжя. 2003. С.183-187;
    23. Немченко С.Г. Особистісна модель та критерії девіантної поведінки // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Психологічні науки). № 1. Бердянськ: БДПУ, 2004. С.150-154;
    24. Немченко С.Г. Особистісно-орієнтований підхід до педагогічної корекції поведінки акцентуйованих-підлітків девіантів // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції ”Теорія і практика особистісно орієнтованої освіти”, Запоріжжя, 2003. С.153-157;
    25. Немченко С.Г. Підготовка майбутнього вчителя до роботи з девіантними підлітками // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). № 2. Бердянськ: БДПУ, 2002. С. 192-198;
    26. Немченко С.Г. Портрети девіантних підлітків. Психологічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітньої школи: методичні рекомендації для вчителів, психологів загальноосвітніх шкіл. Запоріжжя: ”Премєр", 2005. 84 с.;
    27. Немченко С.Г. Порушення комунікативної складової життєвої компетенції як один з чинників становлення девіантної поведінки // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). № 3. Бердянськ: БДПУ, 2004. С.150-154;
    28. Підласий І.П., Шарапова О.В. Корекція девіантної поведінки молодших школярів: Експериментальні матеріали. - Черкаси: ЧДГУ, 2002. - 44 с.;
    29. Протасова Н.И. Психологическая диагностика девиантного поведения несовершеннолетних: Метод. рекомендации. - Астрахань: Изд-во АГПУ, 2000. - 26 с.;
    30. Протасова Н.И. Психологическая помощь детям с девиантным поведением: Метод. рек. - Астрахань: Изд-во АГПУ, 2000. - 19 с.;
    31. Смелзер Н. Дж. Девиация и социальный контроль // Социология: Учебник. - М., 1994.
  • 925. Психологічний розвиток колективу
    Курсовые работы Психология добавлен 07.02.2011

    Виводами нашого теоретичного дослідження проблеми стосунків і переваг в колективі будуть наступні:

    1. У колективі диференціація, а значить і структуризація можлива двома різними шляхами: по-перше на основі емоційних переваг, а, по-друге, через встановлення референтних стосунків. Стосунки і переваги найтіснішим чином взаємозв'язані;
    2. Переваги виражають вибірковість вибору, референтні стосунки засновані на «значущості, що пов'язує суб'єкта з іншою людиною або групою осіб»;
    3. Найчастіше социометрию використовують для виявлення структури групи, точніше за статусно-ролеву структуру групи. Завдяки социометрии можна виявити лідерів, «зірок», дітей в класному колективі, що «віддаються» перевага, «відкиданих», «ізольованих»;
    4. Референтность лежить в глибших шарах внутрішньогрупової активності, опосредствуемой цінностями, прийнятими в даному співтоваристві;
    5. Центральними моментами аналізу стосунків в класному колективі є: 1) аналіз стосунків дітей до спільної діяльності в класі; 2) аналіз взаємин (стосунків дітей один до одного);
    6. Вищий рівень групового розвитку виявляється в діяльності і міжособових стосунках, властивих колективам;
    7. У колективі створюється особливий психологічний клімат, що відображає ціннісно-орієнтаційну єдність і ступінь розвитку групової емоційної ідентифікації членів колективу один з одним. Чим вище ці показники, тим більше підстав стверджувати, що членів колективу зв'язує спільна діяльність;
    8. Можна розуміти коллективообразование не лише через оволодіння соціально-заданою діяльністю, але і через генерацію особами, зібраними в колектив нового вигляду діяльності. Міжособові стосунки в такому колективі і психологічний клімат відрізняються високим рівнем творчості.
    9. При порушенні спільної діяльності психологічний клімат може погіршати, і це стане помітним по взаєминах дітей;
    10. Міжособова взаємодія обумовлена декількома механізмами взаємовпливу, найважливішими з яких є переконання, психічне зараження, наслідування, навіювання. Крім того, ряд дослідників називає як такі механізми сором, відчуття провини, відповідальність. Важливими механізмами міжособового сприйняття виступають эмпатия і рефлексія.
    11. У підлітковому віці величезний вплив на міжособове сприйняття роблять групові норми і правила, через які підлітки бачать і оцінюють один одного.
  • 926. Психологічні аспекти роботи з дітьми в інтернатних закладах
    Курсовые работы Психология добавлен 05.11.2010

     

    1. Бевз Г. Прийомні сімї (оцінка створення, функціонування та розвитку). К.: Главник, 2006. 112 с.
    2. Бондаренко Ю. Життєва компетентність вихованців закладів інтернатного типу. [Цит. 2009, 26 грудня]. Доступно з: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pfto/2009_2/files/ped_02_09_Bondarenko.pdf.
    3. Діти державної опіки: проблеми, розвиток, підтримка: Навчально-методичний посібник в 2-х кн. К.: Міленіум, 2005. 286 с.
    4. Доля І. Розвиток альтернативних форм соціалізації дітей-сиріт у контексті реформування державної системи опіки. - Регіональний філіал НІСД у м. Донецьку. [Цит. 2009, 25 грудня]. Доступний з: http://www.niss.gov.ua/Monitor/august08/12.htm.
    5. Доннік М. Соціальний гуртожиток шлях до самостійності випускників шкіл-інтернатів // Наукові записки. Сер. «Педагогічні науки». № 83. Дубровина И.В. и др. Рабочая книга школьного психолога. М.: Просвещение, 1991. 303 с.
    6. Захист дітей, які потребують особливої уваги суспільства: статистичний збірник. Державний комітет статистики України. К.: 2009. 76 ст.
    7. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації: Навч.-метод. комплекс. / Автор-упоряд.: О. В. Безпалько, І. Д. Звєрєва, З. П. Кияниця, В. О. Кузьмінській та ін. / За заг. ред. І. Д. Звєрєвої, Ж. В. Петрочко. К.: Фенікс, 2007. 528 с.
    8. Кізь О.Б. Формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім'ї: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2003. 20 с.
    9. Наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді від 21 вересня 2004 року N 747/460 «Про затвердження Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування».
    10. Основы социальной работы: учебник / Отв. ред. Павленок П.Д. М.: Инфра-М, 1998. 368 с.
    11. Петрочко Ж.В. Реінтеграція дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як пріорітет соціально-педагогічного забезпечення їхніх прав. [Цит. 2010, 22 лютого].
    12. Поляновська О.Р. Позакласна виховна робота як один із шляхів профілактики правопорушень дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Хмельницький, 2008.
    13. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до навчально-виховної роботи з дітьми-сиротами в закладах інтернатного типу. - [Цит. 2009, 25 грудня
    14. Права людини в Україні 2006. Доповіді правозахисних організаційУкраїнська Гельсінська спілка з прав людини. 2006
    15. Прийомна сімя: методика створення і соціального супроводу: Науково-методичний посібник / Г. М. Бевз, В. О. Кузьмінський, О. І. Нескучаєва та ін. К.: Центр стратегічної підтримки, 2003. 92с.
    16. Притулки для неповнолітніх: статус та особливості роботи: матеріали на допомогу працівникам притулків для неповнолітніх. К.: НВФ «Студцентр», 1998. 152 с.
    17. Психологічні аспекти корекційної роботи з дітьми-сиротами в умовах інтернатного закладу: науково-методичний посібник / За ред. Л.Д. Покроєвої. Харків: Хонмібо, 2008. 84 с.
    18. Соціальна робота: В 3 ч. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2004. 166 с.
    19. Соціальні та психологічні потреби дітей, які виховуються в інтернатних закладах: знання, ставлення, поведінка, практика діяльності. Результати дослідження серед фахівців соціальної сфери та дітей-вихованців інтернатних закладів. К.: Компанія Лік, 2006. 63 с.
    20. Специфіка управління позаурочною виховною діяльністю шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які залишились без батьків: Метод. рекомендації / Б.С.Кобзар та ін. (уклад.); Інститут змісту і методів навчання; Інститут педагогіки АПН України. К., 1997. 36 с.
  • 927. Психологічні аспекти розвитку пам’яті в дітей молодшого шкільного віку у процесі навчання
    Курсовые работы Психология добавлен 21.02.2011

     

    1. Г.О. Люблінська “Дитяча психологія“ видавниче обєднання “Вища школа“ головне видавництво. К.-1974 р. -354 с.
    2. О.О. Барташніков, І.А. Барташнікова. Розвиток сенсорних здібностей і памяті у дітей 57 років. Тернопіль “Богдан”, 1998 р.- 72 с.
    3. Практические задания по психологии. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. Под редакцией професора А.В. Петровского. М.: “Просвещение“ 1992 г.- 167 с.
    4. Практическая психология в тестах, или Как научится понимать себя и других. М.: АСТ- ПРЕСС. 2000 г. 376 с. : ил. (“Педагогика, психология, медицина“).
    5. Данилова Н.Н. Психофизиология. М.: Аспект Пресс, 2002. 373 с.
    6. Клименко В.В. Механізм психомотирики людини. К., 1999. 192 с.
    7. Кпэйг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. 992 с.
    8. Ньюкомб Н. Развитие личности ребенка. СПб.: Питер, 2002. 640 с.
    9. Алфимов В.Н., Пономаренко В.Н. «Развитие личности школьника»// Советская педагогика, 1998
    10. Алексеева Л. Ф. Психология активности личности. - Новосибирск, 2000
    11. Бех І.Д. «Спадкові передумови розвитку особистості»// Рідна школа, 1996
    12. Боришевський М.И. “Психологічні механізми розвитку особистості”// Педагогіка і психологія, 1999
    13. Веретенко Т.Г. Загальна психологія. Навчальний посібник. - К.: ВД «Професіонал», 2004. - 128 с.
    14. Вишневський Омелян. Теоретичні основи сучасної психології. Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Дрогобич: Коло, 2003. - 528 с.
    15. Данилова Н.Н. Психофизиология. М.: Аспект Пресс, 2002. 373 с.
    16. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. “Соціальна психологія”//Київ, 1999.
    17. Боришевський М.І. “Психологічні механізми розвитку особистості”// Педагогіка і психологія. - 1996.
    18. Возрастная и педагогическая психология /Под ред. А.В.Петровского. - М.:Наука, 1999
    19. Власова О.І. Загальна психологія: Навч. посібник. -К.: Либідь, 2005. - 400 с.
    20. Глуханюк Н.С. Практикум по психодиагностике. М.-Воронеж, 2003
    21. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. СПб.: Речь, 2003.
    22. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В.А.Роменця. -К. : Либідь, 1999. -632с.
    23. Психологический словарь / Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. - М., 1990.
    24. Степанов О. М., Фібула М. М. «Основи психології і педагогіки». К.: Академвидав. 2003
    25. Клименко В.В. Механізм психомотирики людини. К., 1999. 192 с.
    26. Мачинський О.В. До проблеми індентифікації особистості // Практична психологія та соціальна робота. 2000
    27. Макарова Л.Л., Синельникове В.М. Загальна психологія: Навч. посібник для студентів ВНЗ. Київ: Центр. навч. літ-ри, 2005
    28. Ньюкомб Н. Развитие личности ребенка. СПб.: Питер, 2002. 640 с.
    29. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб.: Питер, 2000
    30. Психология саморазвития: задачи для подростков и их педагогов. - М., 1999
    31. Фопель К. “Психологія особистості”. К.: Генезис, 2003.
  • 928. Психологічні основи врахування типів темпераменту у молодшому шкільному віці під час навчально-виховного процесу
    Курсовые работы Психология добавлен 11.12.2010

    Для ефективного виховання дітей потрібно враховувати їхні властивості темпераменту та вікові особливості і дотримуватися таких вимог:

    1. забезпечення умов для нормального розвитку дитини. Якщо їй заважає шум, слід подбати, щоб довкола було якомога тихіше; якщо важко звикає до нової обстановки, бажано позбавити її такого випробування. Цінну якісну і кількісну психолого-педагогічну інформацію можна отримати у немовлячому віці. Послуговуватися нею потрібно обережно, щоб не знизити пристосовуваності психіки, організму малюка до середовища;
    2. формування у дитини рис характеру, що нівелюють негативні особливості її темпераменту. Риси характеру виявляються при зміні умов життя і діяльності дитини, у результаті вироблення в неї навичок і звичок. Основними вимогами при цьому є поступливість, послідовність, вмотивоване пришвидшення або уповільнення темпу діяльності. Краще за таких обставин вдатися до психолого-педагогічного маневру. Прагнення педагога до негайної результативності своїх виховних дій може призвести до зміцнення негативних особливостей темпераменту, порушення довірливості у стосунках з дитиною. Наприклад, діти-меланхоліки на постійні вимоги пришвидшити дії уповільнюють або взагалі припиняють їх. У цій ситуації їх потрібно переконати, що головне не повільність або швидкість дій, а якість результатів;
    3. посилення позитивних і послаблення негативних проявів у поведінці дитини. Наприклад, підвищена тривожність меланхоліка, пов'язана з високою чутливістю до подразників, спричинює їх надмірну вразливість і чутливість. Однак рівень тривожності відіграє особливу роль у структурі емоційності. Вона може стимулювати активність і саморегуляцію діяльності, а її відсутність знижує ефективність роботи. Від тривожності не можна звільнитися. Сором'язливість, невпевненість, емоційна скутість успішно долаються внаслідок формування навичок діяльності, переживання ситуацій успіху.
  • 929. Психологічні основи застосування комп'ютерів у процесі навчання
    Курсовые работы Психология добавлен 16.08.2010

    За останній час значне використання нових інформаційних технологій пов'язане з проблемою розробки програмних продуктів, які б могли використовувати люди з різним рівнем володіння технічними засобами. Чинник вигоди і допустимості використання визначається тим, наскільки повно враховані психолого-педагогічні вимоги до розроблених засобів. Тому необхідно враховувати роль комп'ютерної мови при використанні ЕОМ. Слід відзначити, що саме комп'ютерна мова є засобом діяльності, а не сама машина. Природно, що це посилено впливає на мислення людини, може ускладнити або спростити процес роботи. Тому вибір мови програмування повинен бути обов'язково адекватний тому чи іншому застосуванню. О.Тихомиров і Н. Повякель досліджували цю проблему і визначили, що одним із важливих завдань у психології забезпечення комп'ютеризації вищої школи є саме проблема комп'ютерної мови при взаємодії з ЕОМ. Хотілося б додати, що при виборі комп'ютерної мови для навчального процесу потрібно враховувати вікові особливості учнів, їхній індивідуальний хист та рівень інтелектуального розвитку (мови бувають різної складності). На наш погляд, це питання повинно вирішуватися творчо, щоб учень мав вибір і можливість попрацювати з кількома мовами. При такому підході є можливість розкриття потенційних можливостей учень, що більш ефективно і позитивно вплине на засвоєння ним навчального матеріалу. Крім того, учень сам зможе оцінити всі переваги та недоліки тієї або іншої комп'ютерної мови. Проблеми психологічних аспектів програмних засобів досліджені ще недостатньо, залишається багато відкритих питань. Дослідженням проблем створення пакетів прикладних навчальних програм займалися Р.Андерсон, Л.Горський, Дж. Гримм, В. Коропів, Д. Корягін, С. Новиков, Н. Тализіна та багато інших учених. Питання архітектури ЕОМ, операційної системи, структури даних та алгоритмів, мов програмування, машинної графіки, штучного інтелекту досліджували зарубіжні вчені Рональд Д. Левкин, Амар Групта, Пітер Дж. Деннінг, Роберт Л.Браун, Косневськи,

  • 930. Психологічні особливості агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку
    Курсовые работы Психология добавлен 17.06.2010

    Дитина в шести-семирічному віці починає відчувати зростаючий тиск з боку школи та соціуму. Отож з перших років навчання можливі постійні прояви агресії в поведінці окремих дітей. Діти молодшого шкільного віку починають інтенсивно критикувати практично все: від оцінок розумової діяльності, що виявляється в бажанні чи небажанні однолітків грати або спілкуватися, до думок членів сім'ї стосовно тих розумових, фізичних, моральних та емоційних достоїнств, якими дитина хотіла б володіти. Щоб пристосуватися до атмосфери критики та жити в ній, дитина формує захисні механізми. Найбільш поширеними з них є ті, що в психології мають назву психологічну спрямованість і проявляються в суворо визначених ситуаціях. Спостереження та педагогічна практика показують, що такі реакції досить поширені серед дітей усіх вікових груп [3, с. 191 ]. їх відносять до засобів психологічного захисту й називають недиференційованим захисним механізмом, неконструктивною, неадекватною (стосовно розв'язання проблеми, що виникла) поведінкою. Ці реакції включають в себе широкий діапазон поводження: неслухняність, груба, зухвала поведінка, бійки, крадіжки, наклепи, пропускання занять у школі, відмова їсти, втеча з дому, утрируваний прояв сміливості, пустування, бравування, порушення шкільної дисципліни, хуліганські витівки. Часто вони бувають спричинені переживанням образи, ураженого самолюбства, неадекватного ставлення близьких, бажанням не виявити слабких сторін своєї особистості, здобути авторитет, прагненням довести свою повноцінність, отримати визнання. Форма агресивної поведінки залежить від конкретного контексту подій.

  • 931. Психологічні особливості відносин юриста із клієнтом
    Курсовые работы Психология добавлен 31.01.2011

     

    1. Бедь В.В., Малышев А. А. Социально-психологические аспекты юридической деятельности. - Ужгород, 2001. 289 с.
    2. Єлов В. Формування окремих професійних навичок юриста роботи з клієнтом у студентів юридичних факультетів. Луцьк: РВВ Вежа»Волинського державного університету ім. Л. Українки, 2004. 72 с.
    3. В.А., Молібог С.І., Павленко Д.Г. Юридична клініка: Навч. посібник. К.: «Школяр», 2004. 315 с.
    4. Методичні матеріали до науково-практичної конференції „Болонський процес: перспективи та розвиток у контексті приєднання України до Європейського простору вищої освіти”. Київ, 2004. 62 с.
    5. Организация и управление в юридической клинике: Опыт практической деятельности в современной России: Учеб. пособие. М.: Дело, 2003. 304 с.
    6. Самолюк В., Фурманчук О., Зінчук Д. Юридична практика: основи ефективного консультування.- Навчально-методичний посібник. Острог. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2006.
    7. Самолюк В., Філішев А., Фурманчук О. Інноваційна модель розвитку клінічної юридичної освіти: на прикладі Національного університету «Острозька академія», інформаційний бюлетень. Острог: Національного університету «Острозька академія», 2006. 48с.
    8. Галай А.О. Педагогічна характеристика юридичної клінічної освіти // Вісник Асоціації юридичних клінік України. Наукові розробки юридичної клінічної програми. 2007. с. 63-67.
    9. Соколенко О.Л. Юридична клініка в правоосвітній діяльності [Електронний ресурс] // Вісник академії митної служби України. Серія «Право». 2009. 1 (2). Режим доступу до журналу.: http//www.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gun/Vamsu/Pravo/2009_1/Sokolenko.html
    10. С.Сливка “Юридична деонтологія”. Київ, Атака 2003 р. 319 с.
    11. Юридична психологія. Підручник /За редакцією Кондратьєва. Київ. 2000 р. 351 с.
    12. В.Бедь Юридична психологія. Навчальний посібник. 2003 р. 375 с.
    13. Жалинский А.Э. Профессиональная деятельность юриста. Введение в специальность. Учебное пособие. - М.: Издательство БЕК, 1997.
    14. Коновалова В.Е. Правовая психология. - Харьков: Консум, 1997.
    15. Ніколайчик Олександр. - Турбота про клієнта // Юридична газета. - №23 (158) 10 червня 2008 року. - http://www.yur-gazeta.com/ru/article/1590/
    16. Столяренко А. М. Психологические приемы в работе юриста: Практ. пособие. М.: Юрайт. 2000. 288 с.
    17. Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Академ. курс. Підруч. для студентів вузів. К.: Концерн "Вид. дім Ін Юре", 2004. 424 с.
    18. Васильев В. Л. Юридическая психология. СПб.: Интер, 2002. 656 с
  • 932. Психологічні особливості депресії в ранньому юнацтві
    Курсовые работы Психология добавлен 14.12.2010

    Стимульний матеріал:

    1. В различных частях своего тела я часто чувствую жжение, покалывание, ощущение мурашек, онемение.
    2. Я редко задыхаюсь, и у меня не бывает сильных сердцебиений.
    3. Раз в неделю или чаще я бываю очень возбуждена или взволнованна.
    4. Голова у меня болит часто.
    5. Два-три раза в неделю по ночам меня мучают кошмары.
    6. В последнее время я себя чувствую хуже, чем когда-либо.
    7. Почти каждый день случается что-нибудь, что пугает меня.
    8. У меня бывали периоды, когда из-за волнения теряла сон.
    9. Обычно работа стоит мне большого напряжения.
    10. Иногда я бываю так возбуждена, что это мешает мне заснуть.
    11. Большую часть времени я испытываю неудовлетворенность жизнью.
    12. Меня постоянно что-нибудь тревожит.
    13. Я стараюсь реже встречаться со своими знакомыми и друзьями.
    14. Жизнь для меня почти всегда связана с напряжением.
    15. Мне трудно сосредоточиться на какой-либо задаче или работе.
    16. Я очень устаю за день.
    17. Я верю в будущее.
    18. Я часто предаюсь грустным размышлениям.
    19. Временами мне кажется, что моя голова работает медленнее, чем обычно.
    20. Самая трудная борьба для меня это борьба с самой собой.
    21. Я почти всегда о чем-нибудь или о ком-нибудь тревожусь.
    22. У меня мало уверенности в себе.
    23. Я часто чувствую неуверенность в себе.
    24. Несколько раз в неделю меня беспокоят неприятные ощущения в верхней части живота (под ложечкой).
    25. Иногда у меня бывает такое чувство, что передо мной выросло столько трудностей, что одолеть их просто невозможно.
    26. Раз в неделю или чаще я без видимой причины внезапно ощущаю жар во всем теле.
    27. Временами я изматываю себя тем, что слишком много на себя беру.
    28. Я очень внимательно отношусь к тому, как я одеваюсь.
    29. Мое зрение ухудшилось в последнее время.
    30. В отношениях между людьми чаще всего торжествует несправедливость.
    31. У меня бывают периоды такого сильного беспокойства, что я даже не могу усидеть на месте.
    32. Я с удовольствием танцую, когда есть возможность.
    33. По возможности я стараюсь избегать большого скопления людей.
    34. Мой желудок сильно беспокоит меня.
    35. Должна признаться, что временами я волнуюсь из-за пустяков.
    36. Часто сама огорчаюсь, что я такая раздражительная и ворчливая.
    37. Несколько раз в неделю у меня бывает такое чувство, что должно случиться что-то страшное.
    38. Мне кажется, что близкие меня плохо понимают.
    39. У меня часто бывают боли в сердце или груди.
    40. В гостях я обычно сижу где-нибудь в стороне или разговариваю с кем-нибудь одним.
  • 933. Психологічні особливості дітей з неповних сімей
    Курсовые работы Психология добавлен 16.06.2010

     

    1. Арнаутова Е.П. Педагогическая коррекция детско-родительских отношений в условиях повторного брака матери: Автореф. дис. … канд. пед. наук. М., 1995;
    2. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М., 1998;
    3. Брайн Ш. Тесты для детей. Тюмень, 1996;
    4. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. М., 1990;
    5. Бурбо Л. Отношения родитель ребенок. Киев, 2002;
    6. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи. М., 1998;
    7. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты. М., 2002;
    8. Вердербер Р. Психология общения. СПб., 2003;
    9. Вроно Е. Пойми своего ребенка. М., 2002;
    10. Василюк Ф. Е. Психология переживания. М., 1984;
    11. Голод С. Стабильность семьи: социологический и демографический аспекты. Л., 1984;
    12. Дружинин В.Н. Психология семьи. − Екатеринбург: Деловая книга, 2000;
    13. Карабанова О.А. Психология семейных отношений и основы семейного консультирования. М., 2004;
    14. Левис Ш. Ребенок и стресс. М., 1997;
    15. Немов Р. С. Психология. Учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 3 кн. Кн. 1 Общие основы психологии- 2-е изд. М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. 576с.;
    16. Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Диагностика супружеских затруднений // Психологический журнал. Т. 3. 1982. № 2. С. 147-151;
    17. Оклендер В. Окна в мир ребенка: Руководство по детской психотерапии: Пер. с англ. М., 1997;
    18. Практикум по возрастной и педагогической психологии: Для студ.сред. пед. учеб. заведений /Авт.- сост. Е. Е. Данилова; под ред. И. В. Дубровиной. М.: Академия, 1998. 160 с.;
    19. Практическая психология: Учебно-методическое пособие/Под. Ред. доктора психологических наук, профессора С. В. Кондратьевой. Мн.: Ред. Журн. «Адукацыя i выхаванне», 1997г. 212с.;
    20. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. М., 1970;
    21. Степанов С. С. Большие проблемы маленького ребенка: советы психолога родителям. Москва: Педагогика Пресс, 1995 г. 168 с.;
    22. Фигдор Г. Дети разведенных родителей: между травмой и надеждой. М., 1995;
    23. Ширн Ч., Расселл К. «Рисунок семьи» как метод изучения детско-родительских взаимоотношений. Проективная психология. Пер. с англ. − М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2000. − С. 345354;
    24. Шкала явной тревожности CMAS (адаптация А.М.Прихожан) / Диагностика эмоционально-нравственного развития. Ред. и сост. И.Б.Дерманова. СПб., 2002. С. 60-64;
    25. Хоментаускас Г.Т. Использование детского рисунка для исследования внутрисемейных отношений.// Вопросы психологии. − № 1, 1986. − с. 165171;
    26. Юрченко І.В. Психологічні особливості внутрішньо-сімейних відносин у неповних сімях (на матеріалі аналізу методики «Малюнок сімї») // Збірник наукових праць «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми». К.: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2008. Т.Х. Ч. 2. С. 506512;
    27. Юрченко І.В. Психологічний супровід неповних сімей (утворених внаслідок еміграційних процесів) в умовах роботи школи-садка // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. К., 2007. Вип. 14 (38). С. 108111;
    28. Юрченко І.В. Функціонально неповна сімя: характерні риси та проблеми // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: ВЦВ ЦІТ, 2008. Вип. 13. Ч. 2. С. 207216;
    29. Юрченко І.В., Психологічна характеристика неповної сімї // Альманах студентського наукового товариства «Актуальні питання психологічної науки». Рівне: РДГУ, 2008. Вип. 1. С. 11924;
    30. Юрченко І.В., Шевчук Г.С. Дослідження особливостей внутрішньо-сімейної ситуації у функціонально неповних сімях за допомогою проективної методики «Малюнок сімї» // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми практичної психології». Херсон: ППВишемирський В.С., 2008. Ч.1. С. 460465.
  • 934. Психологічні особливості конфліктів у молодшому шкільному віці
    Курсовые работы Психология добавлен 14.06.2010

     

    1. Авксентьев В.А. Конфликтология. М.: Инфра-М, 1996;
    2. Аксененко С.Е. Осознание конфликтной ситуации и общение // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга. - Краснодар: Изд-во Кубанского университета. 1975. - С. 9-11.
    3. Андреев В.И. Конфликтология: искусство спора, ведения переговоров, разрешения конфликтов. - М.: Народное образование. 1995. - 142 c.
    4. Анцупов А.Я. Профилактика конфликтов в школьном коллективе. М.: Гуман. изд. центр ВЛАДОС, 2003. 208 с.;
    5. Бовть О.Б. Організація корекційної роботи з агресивними дітьми Початкова школа. 1997. № 7. С. 25-32;
    6. Бовть О.Б. Причини агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку Педагогіка і психологія. 1997. № 1. С. 94-100;
    7. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М., 1968;
    8. Бородкин Ф.М. Коряк Н.М. Внимание: конфликт. М., 1989;
    9. Валкер Д. Тренинг разрешения конфликтов. Спб.: Речь, 2001;
    10. Вікова психологія /за ред. Г.С. Костюка. К., 1976;
    11. Вишнякова Н.Ф. Конфликтология. Мн.: Университетское, 2002. 318с.;
    12. Вольфсон Э.Н. Конфликтология. Кемерово: Кузбас. гос. техн. ун-т, 1997;
    13. Выготский Л.C. Собрание сочинений: В 6 т. М.: Педагогика, 1981-1985. Т.2:
    14. Гришина Н.В. Психология конфликта. СПб.: Питер, 2003. 464 с.;
    15. Дорендорф Р. Элементы теории социального конфликта // Социологические исследования, 1994. № 5.
    16. Заброцький М.М. Основи вікової психології. Тернопіль, 2001;
    17. Заброцький М.М. Педагогічна психолога. Київ, 2000;
    18. Захаров А.И. Неврози у детей. Спб.: Дельта, 1996;
    19. Захаров А. И. Предупреждение отклонений в поведении ребенка. Спб.: Союз, Лениздат, 2000;
    20. Зедгенидзе В.Я. Предупреждение и разрешение конфликтов. М.: Айрис пресс, 2006;
    21. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. К.: Наукова думка, 1996;
    22. Кармин А.С. Конфликтология. Учебник. Спб., 1999;
    23. Козырев Г.И. Введение в конфликтологию: Учебное пособие для студентов вузов. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. 176 с.;
    24. Кон И.С. Открытие «Я». М., 1989;
    25. Корнелиус Х., Фейр Ш. Выиграть может каждый. М., 1992. 498с.;
    26. Костюк Г.С. Психологія. К., 1968;
    27. Крысько В.Г. Психология и педагогика. М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. 368с.;
    28. Курдюмова И.М. Конфликты в школе // Педагогика, 1992. № 11. - С. 44.
    29. Леонов Н.И. Индивидуальный стиль поведения в конфликтной ситуации. - Пермь, 1996.
    30. Майерс Д. Социальная психология. СПб.: Питер, 2000. 688с.;
    31. Монина Г.Б., Лютова-Робертс Е.К. Коммуникационный тренинг (педагоги, психологи, родители). СПб.: Речь, 2005. 224с.;
    32. Немов Р.С. Общие основы психологии. Кн.1 М.: ВЛАДОС, 1994. 576с.;
    33. Немов Р.С. Психология образования. Кн.2 М.: ВЛАДОС, 1994. 496с.;
    34. Петровська Л.А. О понятийной схеме социально-психологического анализа конфликта. М.; Изд-во Моск.ун-та, 1977;
    35. Петрушин С.В. Психологический тренинг в многочисленной группе. М.: Академический Проект, 2002. 256с.;
    36. Психологическое изучение личности младшего школьника и классного коллектива / Под ред. Г.А. Ключниковой. - Новгород. 1989. - 55 с.
    37. Психология. / А.А. Крылова. М.: ПБОЮЛ, 2001. 584с.;
    38. Психология. Словарь. / А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. М.: Политиздат, 1990. 494с.;
    39. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. Кн. 1. М.: ВЛАДОС, 2000. 384с.;
    40. Рыбакова М.М. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе. - М.: Просвещение. 1991.
    41. Самоукина Н.В. Педагогический конфликт // Народное образование, 1993. № 7. - С. 73.
    42. Скотт Д.Г. Способы разрешения конфликтов. - Киев: Издательское общество Верзилин и К. 1994.
    43. Социальная психология. / А.Н. Сухов, А. А. Бодалев, В.Н. Казанцев и др. / А.Н. Сухова, А.А. Деркача. М.: Академия, 2001. 600с.;
    44. Сулимова Т.С. Социальная работа и конструктивное разрешение конфликтов. - М.: Институт практической психологии. 1996.
    45. Таланов В.Л., Малкина-Пых И.Г. Справочник практического психолога. СПб.: Сова, М.: ЭКСМО, 2005. 928с.;
  • 935. Психологічні особливості міжособистісного спілкування підлітків
    Курсовые работы Психология добавлен 22.06.2010

    Тестовий матеріал

    1. Знаючи себе, ви можете сказати:
    2. я скоріше людина миролюбна, покладлива;
    3. я скоріше людина гнучка, здатна обходити гострі ситуації, уникати конфліктів;
    4. я скоріше людина, що йде прямо, безкомпромісна, категорична.
    5. Коли ви подумки з'ясовуєте відносини зі своїм кривдником, то найчастіше:
    6. шукаєте спосіб примирення;
    7. обмірковуєте спосіб не мати з ним справ;
    8. міркуєте про те, як його покарати або поставити на місце.
    9. У спірній ситуації, коли партнер явно не намагається або не хоче вас зрозуміти, ви найімовірніше:
    10. будете спокійно домагатися того, щоб він вас зрозумів;
    11. постараєтеся згорнути з ним спілкування;
    12. будете гарячитися, ображатися або злитися.
    13. Якщо захищаючи свої важливі інтереси, ви відчуєте, що можете посваритися з гарною людиною, то:
    14. підете на значні поступки;
    15. відступите від своїх домагань;
    16. будете відстоювати свої інтереси.
    17. У ситуації, де вас намагаються скривдити або принизити, ви швидше за все:
    18. постараєтеся запастися терпінням і довести справу до кінця;
    19. дипломатичним чином будете уникати контактів;
    20. дасте гідну відсіч.
    21. У взаємодії із владною й у той же час несправедливою людиною/вчителем/керівником ви:
    22. зможете співробітничати в ім'я інтересів справи;
    23. постараєтеся якнайменше контактувати з ними;
    24. будете опиратися його стилю, активно захищаючи свої інтереси.
    25. Якщо рішення питання залежить тільки від вас, але партнер зачепив ваше самолюбство, то ви:
    26. підете йому назустріч;
    27. підете від конкретного рішення;
    28. вирішите питання не на користь партнера.
    29. Якщо хтось із друзів час від часу буде дозволяти собі образливі випади у вашу адресу, ви:
    30. не станете надавати цьому особливого значення;
    31. постараєтеся обмежити або припинити контакти;
    32. щораз дасте гідну відсіч.
    33. Якщо в партнера є претензії до вас і він при цьому роздратований, то вам звичніше:
    34. спочатку заспокоїти його, а потім реагувати на претензії;
    35. уникнути з'ясування відносин з партнером у такому стані;
    36. поставити його на своє місце або перервати.
    37. Якщо хто-небудь із колег стане розповідати вам про те погане, що говорять про вас інші, то ви:
    38. тактовно вислухаєте все до кінця;
    39. пропустите мимо вух;
    40. перервете розповідь на півслові.
    41. Якщо партнер занадто проявляє напористість і хоче одержати вигоду за ваш рахунок, то ви:
    42. підете на поступку заради миру;
    43. ухилитеся від остаточного рішення розраховуючи на те, що партнер заспокоїться й тоді ви повернетеся до питання;
    44. однозначно дасте зрозуміти партнерові, що він не одержить вигоду за ваш рахунок.
    45. Коли ви маєте справу з партнером, що діє за принципом «урвати побільше», ви:
    46. терпляче домагаєтеся своїх цілей;
    47. волієте обмежити взаємодію з ним;
    48. рішуче ставите такого партнера на місце.
    49. Маючи справу з нахабнуватою особистістю, ви:
    50. знаходите до неї підхід за допомогою терпіння й дипломатії;
    51. зводите спілкування до мінімуму;
    52. дієте тими ж методами.
    53. Коли сперечальник настроєний до вас вороже, ви зазвичай:
    54. спокійно й терпляче переборюєте його настрой;
    55. ідете від спілкування;
    56. осаджуєте його або відповідаєте тим же.
    57. Коли вам задають неприємні питання, ви найчастіше:
    58. спокійно відповідаєте на них;
    59. уникаєте прямих відповідей;
    60. «заводитеся», губите самовладання.
    61. Коли виникають гострі розбіжності між вами й партнером, то це найчастіше:
    62. змушує вас шукати вихід з положення, знаходити компроміс, іти на поступки;
    63. спонукує згладжувати протиріччя, не підкреслювати розходження в позиціях;
    64. активізує бажання довести свою правоту.
    65. Якщо партнер виграє в суперечці, вам звичніше:
    66. поздоровити його з перемогою;
    67. зробити вигляд, що нічого особливого не відбувається;
    68. «боротися до останнього патрона».
    69. У випадках, коли відносини з партнером знаходять конфліктний характер, ви взяли собі за правило:
    70. «мир за всяку ціну» - визнати свою поразку, принести вибачення, піти на зустріч побажанням партнера;
    71. «пас убік» - обмежити контакти, піти від суперечки;
    72. «розставити крапки над «І» - з'ясувати всі розбіжності, неодмінно знайти вихід із ситуації.
    73. Коли конфлікт стосується ваших інтересів, то вам найчастіше вдається його вигравати:
    74. завдяки дипломатії й гнучкості розуму;
    75. за рахунок витримки й терпіння;
    76. за рахунок темпераменту й емоцій.
    77. Якщо хто-небудь із колег навмисно зачепить ваше самолюбство, ви:
    78. м'яко й коректно зробите йому зауваження;
    79. не станете загострювати ситуацію, зробите вигляд, буд-то нічого не трапилося;
    80. дасте гідну відсіч.
    81. Коли близькі критикують вас, то ви:
    82. приймаєте їхні зауваження із вдячністю;
    83. намагаєтеся не звертати на критику увагу;
    84. дратуєтеся, пручаєтеся або злитеся.
    85. Якщо хто-небудь із рідних або близьких говорить вам неправду, ви зазвичай волієте:
    86. спокійно й тактовно домагатися істини;
    87. зробити вигляд, що не зауважуєте неправду, обійти не приємний оборот справи;
    88. рішуче вивести брехуна на «чисту воду».
    89. Коли ви роздратовані, нервуєте то найчастіше:
    90. шукайте співчуття, розуміння;
    91. усамітнюєтеся, щоб не виявити свій стан на партнерах;
    92. на комусь відіграєтеся, шукаєте «козла відпущення».
    93. Коли хтось із однокласників/друзів/колег, менш гідний і здатний ніж ви, одержує заохочення, ви:
    94. радуєтеся за нього;
    95. не надаєте особливого значення факту;
    96. засмучуєтеся.
  • 936. Психологічні особливості мотиваційної готовності до школи дитини старшого дошкільного віку
    Курсовые работы Психология добавлен 10.06.2010

    Дослідження особи дитини дошкільного віку саме після себе скрутно з тієї причини, що більшість відомих особових тестів призначене для дорослих людей і засноване на недоступному дитині самоаналізі. Крім того, багато рис особи, які підлягають психодіагностиці, в дошкільному віці ще не сформовані, нестійкі. Тому тести для дорослих в психодіагностиці дітей частіше всього застосовувати не можна. У розпорядженні дитячого психодіагноста залишаються або спеціальні дитячі варіанти проектних тестів на зразок методики для вивчення мотиву досягнення успіху, або метод експертів, при використанні якого як експерти по відношенню до дітей-дошкільників виступають дорослі люди, особисто обізнані дану дитину. Тільки таким чином ми можемо судити про якості осіб дитини, які їм самим не усвідомлюються і самі ще знаходяться в процесі розвитку. Під мотивом досягнення успіху розуміється активне прагнення дитини до успіху в різноманітних ситуаціях і видах діяльності, особливо цікавих і значущих для нього, і перш за все там, де результати його діяльності оцінюються і порівнюються з результатами інших людей, наприклад, в змаганні[4.c.27]. Потреба в досягненні успіхів не є природженою, вона складається і формується в дошкільному дитинстві, в ранні роки і до моменту надходження дитини в школу може стати досить стійкою межею його особи. Вже в 5-6 літньому віці дітей по ступені розвиненості цієї потреби бувають досить значними. Від цих відмінностей, у свою чергу, залежить подальший розвиток дитини як особі, оскільки діти, що мають сильно виражену потребу в досягненні успіхів, звичайно добиваються в житті більшого як в особовому розвитку, так і в професійному зростанні, ніж ті, у кого ця потреба слабка або домінує протилежне нею прагнення - уникнення невдач.

  • 937. Психологічні особливості неформальних лідерів у групі дітей середнього шкільного віку
    Курсовые работы Психология добавлен 10.01.2010

     

    1. Андрєєв А.Н., Мдивани М.О., Рыжонкин Ю.Я. Методика виміру комунікативної дистанції // «Питання психології». 1987. - №1.
    2. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. М.: 1998.
    3. Антипина Г.С. Вивчення малих груп у соціології і соціальній психології. Л.: 1967.
    4. Божович Л.И. Особистість і її формування в дитячому віці. М.: 1968.
    5. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словник-довідник по психодиагностике. Спб.: 1999.
    6. Васильків В.М., Василькова О.І. Особливості психолого-педагогічної роботи з «важкими» підлітками. Донецьк: 1998.
    7. Василькова О.І. Психолого-педагогічні питання неформального лідерства в навчальній групі ПТУ // «Педагогіка і психологія». 1999. - №2.
    8. Дьяченко М.А., Кандыбович Л.М. Словник-довідник по психології. Мінськ: 1998.
    9. Захарова А.В. Спілкування з однолітками як фактор становлення морально-етичної дорослості підлітка. У сб.: Соціально-психологічні проблеми взаємин у групах учнів і робочої молоді. Мінськ: 1970.
    10. Коломинский Я.Л. Психологія взаємин у малій групі. Мінськ: 1976.
    11. Коломинский Я.Л. Психологія дитячого колективу. Мінськ: 1984.
    12. Кричевский Р.Л. Детермінанти рольової диференціації лідерства в малих групах // «Питання психології». 1977. - №1.
    13. Кричевский Р.Л. Сучасні тенденції в дослідженні лідерства в американській соціальній психології // «Питання психології». 1977. - №6.
    14. Кричевский Р.Л. Якщо ви керівник... - М.: 1998.
    15. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Психологія малих груп. М.: 1991.
    16. Кричевский Р.Л., Рыжак М.М. Психологія керівництва і лідерства в спортивних колективах. М.: 1985.
    17. Немов Р.С. Психологія: у 3 кн. Кн.1. Загальні основи психології. М.: 1997.
    18. Немов Р.С. Психологія: у 3 кн. Кн.3. Психодиагностика. М.: 1998.
    19. Парыгин Б.Д. Основи соціально-психологічної теорії. М.: 1971.
    20. Петровский А.В. Особистість. Діяльність. Колектив. М.: 1982.
    21. Петровский А.В., Шпалинский В.В. Соціальна психологія колективу. М.: 1978.
    22. Профконсультационная робота зі старшокласниками / Під ред. Б.А.Федоришина. Київ: 1980.
    23. Робер М.А., Тильман Ф. Психологія індивіда і групи. М.: 1988.
    24. Рогів Е.И. Загальна психологія. М.: 1998.
    25. Соціальна психологія. / Під ред. А.В. Петровского. М.: 1987.
    26. Уманський Л.И. Організаторська діяльність школярів. М.: 1984.
    27. Хроменок В.Г. Відносини в учнівському колективі і розвиток вольових якостей школярів. У сб.: Учений. зап. Рязанського педінституту, т.59, 1968.
    28. Ценципер А.Б. Досвід дослідження залежності положення учня в колективі від його індивідуальних особливостей. У сб.: Деякі питання удосконалювання процесу навчання і виховання. Мінськ: 1970.
    29. Шпалинский В.В., Распопов И.В. Психолого-педагогічні основи вивчення особистості і колективу. Дніпропетровськ: 1991.
    30. Эльконин Д.Б. Дитячі колективи // Підручник педології для педтехнікумів. Ч.2. М.; Л.: 1931.
  • 938. Психологічні особливості почуття провини батьків перед дітьми
    Курсовые работы Психология добавлен 24.01.2010

     

    1. Айви А.Е, Айви М.Б. Психологическое консультирование и психотерапия. М., 2000.
    2. Асаджоли Р.Психосинтез.М.1994.
    3. Гусин Л.А.Психология вины. М., 1999.
    4. Гладышева М.Д. Психология отношений «отцы и дети». М, 1997.
    5. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. М. Изд МГУ, 1980
    6. Изард К.Э. Психология эмоций. СПб.:Питер.2000
    7. Ильин Э.И. Эмоции и чувства. СПб.: Питер.2002
    8. Ветров И.И. Психология личности. М., 2002.
    9. Майерс Д. Социальная психология СПб.: Питер, 2004.
    10. Носов К.М. Социальная психология. М., 2000.
    11. Нулиев С.Т. Психология чувств человека. М, 2001.
    12. Немов Р.С. Психология.-М.:Просвещение, 1995.
    13. Общая психодиагностика.//Под ред А.А.Бодалева, В.В.Столина., М.,1987.
    14. Общая психология / Под ред. А.В.Петровского. - М.: Просвещение, 1987.
    15. Пирин Н.Г. Чувство вины у родителей. - К., 1989.
    16. Психодиагностика: теория и практика. М.,1986.
    17. Психологія / За ред. Г.С.Костюка. - Київ: Радянська школа, 1988.
    18. Рогов Е.И. Настольная книга школьного практического психолога в образовании. - М.: Владос, 1996.
    19. Рувин С.С. Эмоции и чувства человека. - М., 1998.
    20. Теории личности в западно-европейской и американской психологии. Хрестоматия по психологии личности. Редактор-составитель Райгородский Д.Я. - Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1996.
    21. Фрейд З. «Я» и «Оно». Тбилиси, «Мерани», 1991
    22. Шингаров Г.К. Эмоции и чувства как форма отражения действительности.М.,1971
    23. Щукин Г.В. Как читать людей по их внешнему облику.-М.,1993.
    24. Якобсон П.М. Психология чувств. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980.
  • 939. Психологічні особливості роботи психолога з учнями початкових класів
    Курсовые работы Психология добавлен 18.01.2011

    За сприятливих умов психічного розвитку на кінець дошкільного віку почуття й переживання дітей ускладнюються, диференціюються. Зберігаючи емоційність і вразливість, учень початкових класів втрачає дитячу безпосередність. Підвищуються його самоконтроль, обов'язковість, з'являються почуття провини, справедливості чи несправедливості, моральні переживання все те, що стане категорією совісті у молодшому шкільному віці. Старшим учням початкових класів властиве почуття гідності, вони не витримують зневаги, глузування. Як і раніше, у них виражена потреба у визнанні, схваленні, підтримці, любові. Причому ці почуття дедалі більше переносяться на однолітків, створюючи складну систему групових відносин. Розвивається вміння ставити себе на місце іншої людини і певною мірою уявляти її почуття та переживання. Розвиток рефлексії та емпатії збагачує внутрішній світ дитини, насичує новим змістом її спілкування, робить поведінку соціально спрямованішою.

  • 940. Психологічні особливості розвитку творчих здібностей у підлітковому віці
    Курсовые работы Психология добавлен 14.06.2010

     

    1. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. Казань, 1988. 228 с.;
    2. Барко В. І., Тютюнников А. М. Як визначити творчі здібності дитини? К., 1991;
    3. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов-на-Дону: Изд-во РГУ, 1983. 173 с.;
    4. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей: Учебное пособие для студ. Высш. Учеб. заведений. М.: ИЦ "Академия", 2002 320с.;
    5. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте // Выготский Л. С. Психология развития ребенка. М.: Смысл-Эксмо, 2003. С. 235-326;
    6. Выготский Л.С. Собр. соч. в 6 т. М., 1983. Т. 3;
    7. Гільбух Ю. З. Розумово обдарована дитина. К., 1993;
    8. Гергель Є.Л. Вікова динаміка розвитку креативних здібностей // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д.Максименка. К.: Главник, 2005. Вип. 26: У 4томах. Т. 1. С.342-349;
    9. Гергель Є.Л. Креативність як проблема творчості // Вісник Харківського університету. Харків, 1999. № 460. С. 29-33;
    10. Гергель Є.Л. Розвиток креативних здібностей у підлітків // Проблеми загальної і педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка. АПН України / За ред. академіка С.Д.Максименка. К., 2001. Т. 4. Ч. 2. С. 80-85;
    11. Гергель Є.Л. Сучасний стан вивчення проблеми креативності в зарубіжній та вітчизняній психології // Вісник Харківського університету. Харків, 2001. №517. С.26-31;
    12. Гнатко Н. М. Проблема креативности и явление подражания. М.: ИП РАН, 1994;
    13. Гнатко М.М. Психологічна діагностика обдарованості: Метод. реком. Луцьк: ВВ МАНУ, 1996;
    14. Гнатко М.М. Психологічні передумови організації роботи з обдарованими індивідумами: Метод. реком. Луцьк: ВВ МАНУ, 1996;
    15. Диагностика уровня невербальной креативности / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М., 2002. C.69-71;
    16. Диагностика личностной креативности (Е.Е.Туник) / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М., 2002. C.59-64;
    17. Дорфман Л.Я., Ковалева Г.В. Исследование креативности в науке и искусстве. // Вопросы психологии. 1999. № 2;
    18. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб.: Издательство "Питер", 2000. 368 с.;
    19. Дружинин В.Н. Психология творчества // Психологический журнал. Т. 26, №5. 2005. С. 101-109;
    20. Дункер К. Психология продуктивного (творческого) мышления // Психология мышления / Под ред. А.М.Матюшкина: Пер. с нем. и англ. М.: Прогресс, 1965. С. 86 234;
    21. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб., 2000. 96 с.;
    22. Колесов Д.В. О психологии творчества. // Психологический журнал. 1992. № 6;
    23. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /За ред. Л.М.Проколієнко. К.: Рад. Школа, 1989. 608 с.;
    24. Костюк Г.С. Принцип развития в психологии //Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1969. С. 118 152;
    25. Кульчицька О.І. Складові біографії творця.// Обдарована дитина. 1998. № 3. С.27-32;
    26. Матюшкин А. М. Концепция творческой одаренности // Вопр. психол. 1989. № 6. С. 29 33;
    27. Матюшкин А. М., Снек Д. А. Одаренные и талантливые дети // Вопросы психологии. 1982. №4. С. 88-97;
    28. Мелик-Пашаев А.А. Педагогика искусства и творческие способности. М., 1981. С.89;
    29. Моляко В.. О. Актуальні соціально-психологічні аспекти проблеми обдарованості. //Обдарована дитина. 1998. №1. С.3 - 5; 2, с.2 - 6; 3, С.2 5;
    30. Московская С. Педагогика будущего. Синтез искусств. Звук и цвет. СПб.: 1995. 96с;
    31. Музика О. Л. Цінності обдарованої особистості.// Обдарована дитина. 1998. С.6 - 10.;
    32. Платонов К.К. Проблемы способностей. М.: Наука, 1972. 310 с.;
    33. Пономарев Я. А. Психология творчества и педагогика. М., 1976. 280 с.;
    34. Пономарева Р. А. Креативный потенциал технически одаренной личности: природа, структура, критерии, развитие. Українська психологія: сучасний потенціал. Т.ІІ К., 1996. С.352 361;
    35. Рагозіна В. Розвиток творчих здібностей у сімґї // Українська родина. К. 1998. С. 908-914;
    36. Рагозіна В.В. Теоретичний аспект проблеми творчих здібностей //Творчість, духовність, гуманізм в просторі освіти: Збірник доповідей науково-практичної конференції. Вінниця: “Універсум-Вінниця”, 1998. С. 127-132;
    37. Рагозіна В. Феномен творчих здібностей в психолого-педагогічних дослідженнях // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка.Серія: Педагогіка № 2. 1999. С. 78-80;
    38. Роменець В. А. Психологія творчості. К: Либідь, 2001. 288с.;
    39. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. М.: Педагогика, 1989. Т. 1. 486 с.;
    40. Самооценка творческого потенциала личности / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М., 2002. C.65-67;
    41. Творческие способности / Елисеев О.П. Практикум по психологии личности СПб., 2003. С.373-374;
    42. Теплов Б.М. Способность и одаренность //Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. С. 129-139;
    43. Туник Е.Е. Диагностика креативности. Тест Е. Торренса. СПб.: Иматон, 1998;
    44. Туник Е.Е. Опросник креативности Джонсона. СПб.: СПбУПМ, 1997;
    45. Туник Е.Е. Тест Торренса. Диагностика креативности. СПб.: Иматон, 1998;
    46. Шадриков В.Д. Способности, одаренность, талант // Развитие и диагностика способностей / Отв. ред.: В.Н.Дружинин, В.Д.Шадриков. М.: Наука, 1991. С. 513.;
    47. Холодная М.А. Гельфман Э.Г. Интеллектуальное воспитание личности // Педагогика. 1998. №4;
    48. Холодная М.А. Когнитивные стили и интелектуальные способности // Психологический журнал, 1993, № 1. Т. 13. С. 84 93;
    49. Холодная М.А. Существует ли интеллект как психическая реальность // Вопр. психол. 1990. № 5. С. 123127;
    50. Юркевич В.С. Саморегуляция как фактор общей одаренности // Проблемы дифференциальной психодиагностики/ Отв. ред. В.Д.Небылицын. М.: Педагогика, 1972. С. 233 - 249.